Доступність посилання

Танкер з російською нафтою горить у Чорному морі. Кадр з відео Служби безпеки України (СБУ) від 29 листопада 2025 року
Танкер з російською нафтою горить у Чорному морі. Кадр з відео Служби безпеки України (СБУ) від 29 листопада 2025 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Зеленський закликав Ірландію взяти «активну участь» у своренні трибуналу через російську агресію

Президент Володимир Зеленський виступив у парламенті Ірландії під час свого візиту до Дубліна 2 грудня. Він, зокрема, згадав про важливість позиції Ірландії – від голосування в ООН до повідомлень у місцевих медіа, а також роль світової ірландської спільноти.

«Агресор має бути притягнутий до відповідальності за скоєне. Прошу вас взяти активну участь у створенні трибуналу за цю агресію. Не просто долучитися, а просувати, працювати, наполягати на тому, що правосуддя має починатися з притягнення винуватців до відповідальності. Прошу вас продовжувати відстоювати всі форми санкцій проти Росії», – заявив він.

Зеленський також закликав до використання російських активів для оборони та відбудови України, а також співпраці для повернення викрадених дітей і українських в’язнів із РФ.

«Без справедливого миру ненависть не згасне – вона тлітиме далі й провокуватиме нове насильство. В історії це вже траплялося. І цього разу має бути інакше. Нам потрібен справжній мир», – додав він.

Раніше Зеленський повідомив, що його поїздка до Ірландії є першим офіційним візитом президента України до цієї країни від часу встановлення двосторонніх дипломатичних відносин.

«Ми затвердили Дорожню карту партнерства між Україною та Ірландією щонайменше на наступні 5 років. Був підписаний відповідний документ», – заявив голова держави.

Володимир і Олена Зеленські відвідали Ірландію 2 грудня. Президент, зокрема, зустрівся з прем’єр-міністром країни Міхалом Мартіном.

Мартін висловив підтримку шляху України до Євросоюзу і заявив про намір «прискорити порядок денний розширення» під час свого головування в Євросоюзі.

Трамп про спроби завершити війну в Україні: «ситуація нелегка»

Президент США Дональд Трамп, коментуючи спроби завершити війну в Україні, сказав, що «ситуація нелегка».

«Ми намагаємося вирішити цю проблему. Я вирішив вісім воєн. Це буде дев’ята, і наші люди зараз перебувають у Росії, щоб з’ясувати, чи можна це залагодити. Повірте, ситуація нелегка. Який хаос!» – сказав він під час засідання уряду у Білому домі.

Також Трамп додав, що Сполучені Штати більше не залучені фінансово до цієї війни.

Ввечері 2 грудня у Москві розпочалася зустріч російського президента Володимира Путіна з спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.

Віткофф і Дмитрієв кілька разів зустрічалися в Росії і Сполучених Штатах, щоб обговорити мирні пропозиції й майбутні інвестиційні можливості за участю США й Росії.

Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.

Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі.

«Доктору Зло» з розслідування «Схем», який катував українських полонених у Мордовії, повідомили про підозру

Слідчі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора заочно повідомили про підозру Іллі Сорокіну – ідентифікованому «Схемами» (Радіо Свобода) лікарю колонії №10 у Мордовії на прізвисько «Доктор Зло», який, як свідчать дані журналістського розслідування, принижував і катував українських військовополонених і не надавав їм медичну допомогу, що в окремих випадках могло призвести до смерті кількох ув’язнених українців. Правоохоронці кваліфікували його дії за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу як «жорстоке поводження з військовополоненими». Повідомлення про підозру опубліковане на сайті ОГП 2 грудня.

У тексті підозри йдеться: «Сорокін І.А., будучи фельдшером філіалу Медичної частини № 10 Медико-санітарної частини № 13, здійснюючи медичне обслуговування «Виправної колонії № 10», вчинив жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Такі дії виразились у застосуванні та погрозі застосування фізичного та психологічного насильств відносно військовослужбовців сил безпеки та оборони України, які набули статусу військовополонених та утримувалися у «Виправній колонії № 10», за факт проходження ними військової служби в Збройних Силах України та за їх участь у стримуванні збройної агресії проти України».

У тексті підозри наведені свідчення щонайменше дев'яти колишніх бранців про насилля з боку російського медика. Зокрема, про регулярне застосування ним електрошокера під час огляду та інших перевірок – замість надання медичної допомоги.

Відповідальність за цією статтею – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

За словами адвоката, експерта громадської організації «Регіональний центр прав людини» Андрія Яковлєва, заочне розслідування дозволяє зафіксувати сам злочин, задокументувати обставини справи й оцінити докази, оскільки в умовах воєнного часу вони можуть бути знищені, а свідки втрачені.

«Використання процедур заочного провадження має практичний аспект, адже оголошення підозри дозволяє використовувати кримінальні процедури розшуку такої особи в Україні та за кордоном. Якщо судовий процес рухатиметься і буде вирок, він може бути пред'явлений до виконання в інших країнах. Цей механізм (in absentia) дозволяє державі виконати своє завдання з розслідування воєнних злочинів і притягнути до відповідальності, не чекаючи кінця війни», – заявив Яковлєв.

У липні 2025 року «Схеми» опублікували розслідування про систематичні тортури щодо українських військовополонених у колонії №10 у Мордовії в Росії. Журналістам вдалося ідентифікувати лікаря за допомогою свідчень колишніх бранців, яких утримували там від лютого 2023 року по квітень 2025-го, і відкритих джерел – зокрема, фото й відео співробітників медико-санітарної частини, яка обслуговує колонію.

Від джерел у правоохоронних органах «Схеми» отримали дані про 177 українських військовополонених, яким вдалося повернутись із мордовської колонії №10. Журналісти поговорили з декількома з них. Колишні полонені розповіли про медика, який знущався з них і не надавав належну медичну допомогу. Бранці не знали його справжнього імені і лише декілька з них бачили його обличчя, більшість чула тільки голос. Вони прозвали його між собою «Доктор Зло».

«Схеми» встановили його особу за допомогою сайту Федеральної служби виконання покарань Мордовії – з якого дізналися, що цю колонію №10 обслуговує медчастина з таким же номером, яка, у свою чергу, є філіалом медико-санітарної частини №13. На сторінках російської МСЧ №13 у соцмережах журналісти знайшли фото і відео з заходів медпрацівників, де вони з відкритими обличчями.

Журналісти відібрали загальні фото й надали їх для впізнання близько 150 колишнім полоненим. Відповіли не всі, але більшість вказала на одного з медпрацівників – він був активним учасником профспілкових виступів, а в соцмережах товаришував із багатьма працівниками мордовської колонії.

Вирішальним доказом стало знайдене «Схемами» відео з заходу, організованому медчастиною №13 і присвячене «дню медичної служби кримінально-виконавчої системи» Росії. На ньому лікаря можна не тільки добре роздивитися, а й почути його голос. Після перегляду цю запису близько пів сотні опитаних військових підтвердили особу.

Це – Ілля Сорокін, йому 35 років, він має двох дітей. Раніше у соцмережах відкрито вказував місце роботи – «Медико-санітарна частина-номер 13 ФСВП Росії». У витоках із російських баз «Схеми» знайшли його дані про доходи у цій медчастині – зокрема, до повномасштабного вторгнення. За 2018 рік він отримав майже 560 тисяч рублів, а у 2021-му – 680 тисяч рублів. У перерахунку на долари – це приблизно 9 тисяч у рік.

У 2022 році Сорокін виклав у соцмережі фото грамоти, на якій вказано, що він нагороджений «за сумлінне виконання громадських обов’язків і активну участь у житті колективу». У грамоті прямо зазначено, що він працює у медчастині, яка обслуговує колонію №10.

Сорокін, йшлося у розслідуванні, має типову російську родину: батько ностальгує за СРСР і Сталіним, сестра – дружина десантника з Тули. Сам Сорокін бере участь у парадах 9 травня з портретами родичів, одягає радянську форму й «георгіївські стрічки». Після окупації відвідував Крим. Сьогодні у його соцмережах – обкладинки з Z-символікою і підтримка російської армії.

Журналісти зв’язалися з Сорокіним. На запитання про знущання з українських полонених він коротко відповів: «Такого бути не може. Я там не працюю».

Те, що Сорокін працював в колонії, підтвердила спеціалістка з питань кадрів медчастини №13 Тетяна Журавльова. На запитання, чи працює там Сорокін, вона сказала, що так, і повідомила, що він повернеться на роботу після служби в армії.

Як з’ясували журналісти, наприкінці 2024 року Сорокін пішов служити. Взяв позивний «доктор» і, ймовірно, нині служить у силах матеріально-технічного забезпечення армії РФ. Регулярно зустрічається з колегами з медчастини, отримуючи від них допомогу для підрозділу – зокрема, обладнання, медикаменти й маскувальні сітки, які, як виявилося, постачає його рідна 10-та колонія.

У розслідуванні журналісти також ідентифікували працівників медико-санітарної частини №13, в яку входять лікарі колонії. Згідно зі свідченнями бранців, жоден медик там не надавав їм належну допомогу. Окремо «Схеми» встановили особи тих співробітників колонії, які забезпечували її роботу – здійснювали охорону, шукали персонал, відповідали за дисципліну й побут у таборі. «Схеми» також назвали імена керівництва колонії. Воно, за свідченнями полонених, не лише знало про те, що відбувалося, а, ймовірно, віддавало відповідні накази.

У вересні 2025 року про Сорокіна також згадали у доповіді, опублікованій на сайті Організації Об’єднаних Націй. Свідчення колишніх бранців проти нього зібрала спеціальна доповідачка ООН із питань прав людини у РФ Маріана Кацарова.

У жовтні цього року Європейський Союз ввів санкції проти Іллі Сорокіна.

Англомовну версію розслідування від OCCRP – читайте тут.

Посол України при НАТО розповіла про «спільний знаменник» у переговорах зі США

Україна і США мають домовленість про збереження суверенітету України в межах потенційних мирних домовленостей. Про це журналістам у Брюсселі розповіла посол України при НАТО Альона Гетьманчук.

«У нас є великий спільний знаменник з американською стороною в рамках переговорного процесу, що має бути збережений суверенітет України. І для нас сьогодні дуже важливо, щоб ми могли опрацювати спільне бачення, що «збереження суверенітету України» означає на практичному рівні», –зауважила дипломатка.

У цьому контексті представниця України при НАТО наголосила на праві самостійно обирати союзи й альянси як невід’ємній складовій суверенітету, маючи на увазі вимогу Росії обмежити євроатлантичні прагнення України.

«Можливість України, і право України обирати своє майбутнє, зокрема й Альянси, до яких долучатись, є також інтегральною складовою суверенітету. Як країна може бути суверенною, не маючи права обирати своє майбутнє, обирати альянси, організації, до яких вона прагне долучатися у майбутньому?», – зауважила Гетьманчук.

Посол розповіла, що нині завдання полягає в пошуках спільного бачення між Україною, США і Європою щодо запобігання новій агресії з боку Росії. За словами Гетьманчук, є розуміння щодо того, що в центрі гарантій безпеки Україні будуть її ЗСУ та українська оборонна промисловість. Є, однак, розбіжності щодо інших елементів гарантій.

«Поки ми бачимо недостатнє сприйняття того, що саме НАТО є найбільш ефективною гарантією безпеки. Ми в Україні ми маємо іншу думку, і більшість українського суспільства й надалі підтримує НАТО як найбільш гідну довіри гарантію безпеки», – резюмувала Гетьманчук.

2 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська делегація детально і особисто доповіла про результати всіх зустрічей у США. Президент повідомив, що під час зустрічей у США за участі розвідок відбулося обговорення з американською стороною «перспективи реалізації тих чи інших кроків на фронті й проблематики гарантування безпеки від російських ударів і зривів домовленостей у випадку припинення вогню».

За даними The Wall Street Journal, переговори у Флориді включали питання про можливі вибори в Україні, території і гарантії безпеки. Видання пише, що переговори між США й Україною тривали понад чотири години.

CNN із посиланням на джерела стверджує, що одним із «найпроблемніших аспектів» первісної мирної пропозиції США з 28 пунктів була умова про офіційну відмову України від свого прагнення до вступу до НАТО. Тепер переговорники, за словами співрозмовника телеканалу, обговорюють можливий сценарій, за якого Україні фактично буде заборонено вступати до Північноатлантичного союзу – без того, щоб сам Київ формально відмовлявся від свого права прагнути до членства в НАТО.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів викликала занепокоєння української влади і союзників Києва. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо й іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори привели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО й потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва.

Військові кличуть Єрмака до себе, Юлія Мендель відверто про ОП і «Міндічгейт»

Ексглава Офісу президента Андрій Єрмак після своєї відставки заявив, що йде на фронт. Що про це думають військові – Радіо Свобода зібрало ексклюзивні коментарі з фронту.

Відверте інтерв’ю Юлії Мендель. Колишня прессекретарка президента Зеленського розповіла про вплив Андрія Єрмака.

  • У 2019 році в США, за словами Мендель, Єрмак запитував у політичного консультанта, «як стати президентом країни»;
  • Єрмак подавав Зеленському інформацію так, я йому вигідно та вплив на роботу інших органів;
  • блокував роботу правоохоронних органів;
  • блокував закупівлі;
  • зупиняв виконання конкретних доручень президента;
  • дзвонив чиновникам (і особисто Юлії Мендель) та забороняв робити те, що просив Зеленський;
  • «Зараз, коли я це говорю, мені страшно. Я розумію, що зараз ніхто в це не повірить, але я кожного дня молюся Богу, дякую за те, що я жива. Тому що Андрій Борисович – це дуже небезпечна людина». Вона каже, що у нього є вплив на правоохоронні органи і можливість запускати кримінальні провадження «на рівному місці».
  • Мендель знає зі своїх джерел, які залишились у Офісі президента, що саме Єрмак переконував Зеленського, що повномасштабного вторгнення не буде.

Наразі реакції Єрмака і Зеленського на відверте інтерв’ю Юлії Мендель не було.

Наслідки «Міндічгейту»: Верховна Рада України не працює, опозиція блокує трибуну і вимагає відставки уряду. Як довго триватиме політична криза і коли ухвалять бюджет?

Посланник президента США Стів Віткофф і зять президента Трампа Джаред Кушнер приїхали до Москви на зустріч із Путіним. У Кремль привезли нову версію мирного плану, яку обговорювали за участю українських представників. Чого очікують від цього візиту?

Учасники програми «Свобода Live» на @Радіо Свобода :

  • Сергій Демченко, народний депутат України, «Слуга народу»;
  • Олексій Гончаренко, народний депутат України, «Європейська солідарність»;
  • Юлія Мендель, журналістка, прессекретарка президента Зеленського у 2019-2021 роках;
  • Вадим Черниш, голова керівної ради Центру безпекових досліджень СЕНСС.

У НАТО розповіли про «план Б», якщо нинішні мирні зусилля щодо України проваляться

Європейські союзники по НАТО вітають зусилля США з завершення війни Росії проти України, однак сумніваються в їх результативності, зокрема, через непохитність позиції Москви. Про це Радіо Свобода на умовах анонімності розповіли вісім дипломатів із держав-членів Альянсу.

«Поки що у нас немає враження, що російський президент готовий відігравати конструктивну роль у переговорах – навпаки. Він посилив бомбардування України по цивільних об’єктах, по енергетичній інфраструктурі безпрецедентним чином», – зауважив один із посадовців НАТО.

Нинішній момент у дипломатії вважають критичним, «бо зараз справи йдуть як у скороварці», сказав інший дипломат Радіо Свобода. Та чи відповідатиме інтенсивність процесу очікуванням від нього – стане зрозуміліше, на думку посадовців, коли спецпосланець США Стів Віткофф повернеться з Москви, де 2 грудня зустрічається з Володимиром Путіним.

Ймовірно, російському президентові презентують оновлений мирний план, який, за словами дипломатів НАТО, «до невпізнання» відрізняється від початкових 28 пунктів.

«Європи немає в кімнаті переговорів, але європейські погляди присутні за столом переговорів», – наголосив один із дипломатів.

Найскладнішими аспектами потенційної угоди, зауважують вони, залишаються територіальні питання та гарантії безпеки для України.

«Щоб майбутній мир був справедливим та сталим, будь-яка домовленість зрештою має бути узгоджена, перш за все, із нашими українськими друзями», – підкреслив один зі співрозмовників Радіо Свобода в Альянсі.

Інший посадовець НАТО припустив – цілком можливо, що Путін «не зрушить ні на крок»:

«Це буде не тому, що Україна не була готова до компромісу, бо вони готові. Це також не буде тому, що Сполучені Штати продемонстрували брак зусиль, бо вони докладають їх чимало. Єдиною причиною провалу буде непохитність Росії… Єдиний результат переговорів, який росіяни, здається, готові прийняти – це повна капітуляція України».

За словами співрозмовників, у випадку провалу нинішніх дипломатичних зусиль європейські партнери України перейдуть до альтернативних кроків.

«План Б для нас досить простий. Це збільшення підтримки України, більше зброї для України на полі бою, більша підтримка їхньої економіки та посилення санкцій проти Росії», – пояснив дипломат подальшу стратегію.

Незалежно від результату війни в Україні, більшість союзників надалі розглядатимуть Росію як загрозу в довгостроковій перспективі.

«Росія зможе швидше реалізувати деякі зі своїх амбіцій після війни. Наприклад, нарощування (сухопутних військ - ред.) на Північному Заході… Це станеться швидше після війни… Це радше питання в тому, щоб забезпечити, щоб ми нарощували свої війська і створювали відповідний промисловий потенціал досить швидко, щоб ми були готові насамперед до стримування», – резюмував один із дипломатів.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві.

ОВА: через атаки РФ на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей

Через російські атаки на Нікопольщині протягом дня постраждали 13 людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

За його словами, 74-річний чоловік госпіталізований у стані середньої тяжкості, ще троє чоловіків та дев’ятеро жінок – на амбулаторному лікуванні.

Гайваненко повідомив, що через атаку РФ пошкоджені інфраструктура, комунальний заклад, адмінбудівля, сім багатоквартирних і приватний будинки, господарські споруди, торгівельний павільйон та легковики.

За даними ОВА, війська РФ атакували Нікополь, Марганецьку, Мирівську, Червоногригорівську громади понад два десятки разів, застосовуючи артилерію та безпілотники.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Росія заявила про захоплення Покровська. Спростовуємо фейк

Росія заявила, що нібито захопила Покровськ Донецької області. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали заяви та дані, що спростовують окупацію міста.

МЗС: Сибіга візьме участь у зустрічі Ради Україна-НАТО в Брюсселі

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідає штаб-квартиру НАТО в Брюсселі 3 грудня, повідомляє Міністерство закордонних справ у вівторок.

За анонсом, Сибіга візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО. Він також проведе окремі переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та міністрами закордонних справ партнерів України.

«Міністр поінформує союзників про посилення російського терору проти України, ситуацію на полі бою та динаміку мирних зусиль за підсумками контактів Президента України Володимира Зеленського та нещодавніх зустрічей української та американської делегацій», – повідомляє МЗС.

Міністерство називає ключовою метою переговорів у штаб-квартирі НАТО «конкретні рішення та внески союзників для посилення оборони та стійкості України», зокрема, в рамках ініціативи PURL.

Також серед пріоритетних тем переговорів очікується збільшення тиску на Росію для припинення війни проти України, посилення антиросійських санкцій, ухвалення рішення про репараційну позику та використання знерухомлених російських активів для підтримки України.

Пресслужба НАТО анонсувала зустріч міністрів закордонних справ країн альянсу на 3 грудня, порядок денний не уточнюють.

Напередодні посолка України при НАТО Альона Гетьманчук розповіла, що Києву потрібно близько 1 мільярда євро додаткового фінансування від країн Європи до кінця року для закупівлі зброї в Сполучених Штатів. Такі закупівлі здійснюються через програму PURL.

Ірландія підтримує Україну на шляху до ЄС і має намір сприяти цьому – прем’єр

Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін висловив підтримку шляху України до Євросоюзу і заявив про намір «прискорити порядок денний розширення» під час свого головування в Євросоюзі.

За його словами, Ірландія вважає, що однією з найбільших гарантій майбутньої безпеки для України є членство у Євросоюзі.

«Україна є частиною європейської родини. Вона поділяє ті ж цінності. І ми продовжуємо працювати – включно з тим, коли ми будемо головувати (у ЄС) наступного року – щоб просувати переговори щодо членства України в ЄС, настільки сильно, як зможемо», – сказав він на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.

Мартін додав, що Ірландія пережила «трансформаційний ефект» від членства в ЄС, вважає, що український народ заслуговує відчути таку ж трансформацію.

«Те, що ми хочемо зробити, коли візьмемо на себе головування в Європейському Союзі в другій половині наступного року, – це пришвидшити порядок денний розширення. Це одна з ключових цілей ірландського головування. Подивитися, чи зможемо ми домовитися про розділи. Ми обговорювали це, і ми будемо дуже проактивними в цьому», – додав він.

У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.

Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС. Угорщина не погоджується відкривати кластери для України. Її прем’єр Віктор Орбан наполягає, що вступ України до ЄС принесе війну в Європу і загалом невигідний Євросоюзу.

Зеленський чекає на «сигнали» від американської сторони після візиту Віткоффа до Москви

Україна очікує на сигнали від Сполучених Штатів після зустрічі американської та російської делегацій у Москві – про це президент Володимир Зеленський повідомив на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхалом Мартіном 2 грудня.

«Буде зустріч американської делегації в Росії, ми будемо чекати відповідні від них сигнали. Вони хочуть звітувати одразу після їх зустрічі саме нам. Я думаю, від цих сигналів, які вони будуть, залежать майбутні і наступні кроки. Кроки будуть змінюватися впродовж цього дня, навіть, я думаю, погодинно», – сказав він.

За словами Зеленського, якщо буде «чесна гра» з партнерами України, то можлива дуже швидка зустріч із американською делегацією:

«На якому рівні – подивимось, залежить знову ж таки від цих сигналів. Якщо сигнали будуть давати можливість ухвалення глобальних, але швидких рішень – то буде рівень вище. Якщо все це ще діалог – діалогу дуже багато, а потрібні результати».

Президент вказав на те, що, попри підтримку партнерів, саме українці гинуть через війну щодня. Він заявив, що діалог можна продовжувати, але потрібен результат.

«Можна просто балакати, а можна все-таки досягти максимуму, щоб наблизити закінчення війни. Я готовий отримати всі сигнали, готовий до зустрічі з президентом Трампом, все залежить від сьогоднішніх розмов», – повідомив Зеленський.

Очікується, що посланець президента Росії Кирило Дмитрієв зустрінеться зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, який приїздить до Москви 2 грудня. Також Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер мали зустрітися сьогодні з президентом Росії Володимиром Путіним.

Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.

Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі Зеленський, який 2 грудня перебуває з візитом в Ірландії.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів викликала занепокоєння української влади і союзників Києва. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо й іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори привели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО й потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва.

Путін: якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз»

Президент РФ Володимир Путін заявив, що Москва не збирається воювати з Європою, але якщо Європа почне війну – Росія «готова прямо зараз».

«Росія не збирається воювати з європейськими країнами, але якщо Європа захоче з нами воювати і почне – ми готові прямо зараз, тут немає жодних сумніві. Якщо Європа раптом почне з нами війну, мені здається, це буде дуже швидко. Це ж не Україна. З Україною – ми там діємо хірургічним способом, акуратно. Це не війна у прямому сучасному розумінні цього слова», – сказав він.

За словами Путіна, якщо Європа почне війну, «дуже швидко може відбутися ситуація, за якої нам не буде з ким домовлятися».

Про це російський президент сказав напередодні переговорів щодо плану завершення війни проти України зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

Росія від лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. У вересні цього року країни НАТО кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору. Москва звинувачення відкидає.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що численні порушення повітряного простору ЄС є послідовною кампанією, спрямованою на роз’єднання Європи й ослаблення підтримки України.

Після атак на танкери Путін погрожує «відрізати Україну від моря»

Російський президент Володимир Путіна пригрозив відрізати Україні доступ до моря у відповідь на атаки дронів на танкери російського «тіньового флоту» в Чорному морі.

«Найрадикальнішим рішенням є відрізати Україну від моря, тоді піратство стане принципово неможливим», – заявив він журналістам, коментуючи атаки на танкери в Чорному морі.

Путін зазначив, що Росія може розглянути заходи у відповідь на ці напади.

«Якщо атаки на танкери продовжуватимуться, ми розглянемо можливість заходів у відповідь щодо суден країн, які допомагають Україні здійснювати ці піратські дії. Росія розширить удари по українських портах і суднах, що заходять у ці порти», – заявив він.

Вранці 2 грудня Туреччина повідомила, що танкер «Мідволга 2», який прямував із Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії, повідомив, що зазнав нападу в Чорному морі за 80 миль від узбережжя Туреччини.

28 листопада танкери «Кайрос» та «Вірат» (ходять під прапором Гамбії) майже одночасно зазнали атак морських дронів. У момент атаки «Кайрос» перебував за 28 морських миль від узбережжя Туреччини, «Вірат» – за 38 миль. Наступного дня українські ЗМІ з посиланням на джерело в Службі безпеки України написали, що це була спецоперація СБУ, проведена за допомогою модернізованих дронів. Джерело заявило, що атаковані танкери «могли перевозити нафту майже на 70 мільйонів доларів і допомагали Кремлю обходити міжнародні санкції».

Туреччина заявила, що атаки на танкери створили «серйозну загрозу для судноплавства, життя, майна та екологічної безпеки в регіоні».

«Можливості більші, ніж у будівельника». Військові про наміри Єрмака піти на фронт

Заява колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака про готовність йти на фронт викликала резонанс в українському суспільстві. Радіо Свобода зібрало реакції військових про такі наміри донедавна правої руки верховного головнокомандувача, президента України Володимира Зеленського.

Рютте: в НАТО поки що немає консенсусу щодо вступу України

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що немає консенсусу щодо вступу України до альянсу, але наголосив на чинності принципів Вашингтонського договору.

«Практична ситуація полягає в тому, що, як ви знаєте, для вступу України до НАТО потрібен консенсус усіх союзників. І зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає», – сказав він на пресконференції в Брюсселі, відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в альянсі.

Рютте також нагадав про чинність Вашингтонського договору, який, серед іншого, передбачає, що «сторони можуть за одностайною згодою запросити будь-яку іншу європейську державу, яка має можливість сприяти розвитку принципів цього Договору та сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до цього Договору».

Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в Альянсі, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.

На саміті НАТО в Гаазі в червні цього року лідери країн Альянсу залишили невирішеними сподівання України на членство.

Розвідка Британії: середні денні втрати Росії на війні зростають три місяці поспіль

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні.

Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Водночас, зазначає розвідка, середні денні втрати Росії з серпня по листопад є найнижчими з квітня 2024 року.

За спостереженням розвідки, втрати особового складу РФ залишалися відносно низькими в той час, коли російські війська зберігали високий оперативний темп вздовж лінії фронту, і Росія «продовжувала здійснювати поступові територіальні здобутки».

Генштаб ЗСУ вранці 2 грудня оновив дані про втрати російської армії близько 1 175 030 своїх військових, зокрема 1 110 – за останню добу.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета допомоги на понад 100 мільйонів євро

Швеція оголосила про надання Україні зимового пакета гуманітарної допомоги Україні на 1,1 мільярда шведських крон (понад 100,3 млн євро) для задоволення найнагальніших потреб України у відбудові та зміцнення стійкості.

Як повідомляє пресслужба шведського уряду, ці кошти буде використано для задоволення найгостріших потреб України, включаючи енергопостачання, ремонт та відбудову зруйнованої інфраструктури, реформи, охорону здоров'я та медичне обслуговування.

«Зима наближається до України. Зі зниженням температури Росія посилює свої атаки на цивільну інфраструктуру, залишаючи мільйони українців без доступу до електроенергії, тепла та води напередодні, ймовірно, найгіршої зими з 2022 року. Тому уряд представляє новий пакет підтримки, який зосереджений на найнагальніших потребах цієї зими, а також на підтримці, яка зміцнює стійкість України в довгостроковій перспективі», – заявив міністр міжнародного співробітництва в сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.

Міністр енергетики та підприємництва Ебба Буш заявила, що коли Росія зазнає невдачі на полі бою, вона переносять війну в домівки людей.

«Тож вони посилюють атаки на енергетичну систему та цивільну інфраструктуру – не для досягнення військових цілей, а для того, щоб заморозити та залякати населення», – каже Буш.

З початку повномасштабного вторгнення Росії Швеція надає Україні військову та гуманітарну підтримку. З лютого 2022 року Амстердам надав допомогу на загальну суму приблизно 109 млрд шведських крон, з яких 19,4 млрд шведських крон – це допомога цивільному населенню.

На фронті відбулося понад 130 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 2 грудня на фронті відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Від артилерійських обстрілів з території Російської Федерації потерпіли прикордонні населені пункти, зокрема Блешня, Тимоновичі, Сеньківка, Хрінівка Чернігівської області; Малушине, Шалигине, Нововасилівка Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.

Більшість боїв зафіксовано на трьох напрямках у Донецькій області – Покровському, Лиманському та Костянтинівському.

«На Лиманському напрямку загарбницька армія 29 разів атакувала у районах населених пунктів Нововодяне, Новоєгорівка, Греківка, Новомихайлівка, Середнє, Карпівка, Шандриголове, Колодязі, Мирне, Зарічне та у бік Степового. Сім боєзіткнень на даний час тривають.

На Костянтинівському напрямку наші воїни зупинили 21 наступальну дію ворога, в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Яблунівка та Русин Яр, два боєзіткнення досі тривають.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 36 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Володимирівка, Маяк, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск противника та зупинили вже 32 атаки», – вказано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському напрямках.

1 грудня в Кремлі заявили, що російський лідер Володимир Путін увечері 30 листопада відвідав один із пунктів управління об’єднаного угруповання військ РФ, яке воює в Україні, де російське командування йому нібито доповіло про захоплення міст Покровська і Вовчанська, у Донецькій області й Харківській областях України відповідно.

Влада України такі повідомлення заперечує. Президент України Володимир Зеленський увечері 1 грудня, спілкуючись у Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном, наголосив, що всі ці міста залишаються під контролем України. «Безумовно, у Росії є просування, безумовно, в Росії є кілька наступальних дій і операцій. Жодна з цих операцій успішною не була», – зазначив Зеленський на пресконференції з Макроном.

Однак він визнав, що ситуація в Покровську й інших напрямках «залишається складною».

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Покровськ та Вовчанськ: бійці з місця про ситуацію

Увечері 1 грудня російські військові доповіли своєму лідеру Путіну під час його візиту до пункту управління армією, що нібито захопили Покровськ у Донецькій області і Вовчанськ у Харківській. Також йому заявили, що армія РФ нібито взяла південну частину Мирнограда під контроль, а також розпочала вуличні бої в Гуляйполі у Запорізькій області.

Російське Міноборони опублікувало відео, на якому російські військові розгортають триколор в центрі Покровська. Глава російського Генштабу Валерій Герасимов додав, що на лівому березі Оскола біля Куп'янська нібито стискається кільце навколо близько 15 батальйонів ЗСУ.

В українському Генштабі вдень 2 грудня спростували заяви про окупацію – у відомстві заявили, що «ідеться лише про чергову спробу кремля використати знятий на відео «флаговтик» із пропагандистською метою для впливу на учасників міжнародних переговорів».

Проєкт DeepState повідомив 2 грудня про чергове просування агресора в Покровську і Мирнограді – ситуація там дійсно погіршується. Однак, судячи з мапи, про повну окупацію не йдеться. Те саме стосується і Вовчанська – на мапі проєкту значна його частина під контролем ЗСУ.

Вранці 2 грудня Генштаб ЗСУ повідомив про 72 штурми на Покровському напрямку.

Кремль міг оголосити про захоплення Покровська на Донеччині передчасно – як це було у випадку багатьох інших населених пунктів в Україні – в рамках когнітивної війни з метою вплинути на хід американсько-російських переговорів, запланованих у Москві 2 грудня, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).

Аналітики наголосили, що поки не бачать підтверджень тому, що російські війська захопили весь Покровськ, незважаючи на те, що діяли в місті понад 120 днів.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:


Очікується, що спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер зустрінуться з президентом Росії Володимиром Путіним. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним від січня. У Кремлі заявили, що зустріч була запланована на 16:00 за київським часом.

Перед цим Віткофф у складі американської делегації брав участь у зустрічі з делегацією України у Флориді 30 листопада. Обговорювалися різні аспекти мирного плану США. Обидві сторони назвали зустріч конструктивною і заявили про просування вперед, проте про будь-які конкретні домовленості не повідомлялося.

Президент Володимир Зеленський заявив, що заслухав «детальну доповідь» української делегації після всіх її зустрічей у Сполучених Штатах. «Рустем Умєров та учасники перемовин у Флориді доповіли про основні акценти американської сторони в діалозі. Робота велася на основі Женевського документа, і цей документ був доопрацьований», – написав у телеграмі Зеленський, який 2 грудня перебуває з візитом в Ірландії.

Ірландія пообіцяла додаткові 125 мільйонів євро допомоги Україні

Ірландія пообіцяла виділити додаткові 125 мільйонів євро фінансової підтримки Україні, включаючи 100 мільйонів євро на нелетальну військову допомогу, повідомляє низка медіа.

«Додаткові 100 мільйонів євро нелетальної військової підтримки будуть надані, щоб допомогти Україні протистояти щоночним атакам російських ракет і безпілотників. Ірландія також надасть 25 мільйонів євро на постачання енергоносіїв Україні, щоб допомогти протистояти цинічним і безсердечним атакам Росії», – сказав прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін під час візиту президента України Володимира Зеленського до країни.

Також пізніше сьогодні Мартін та Зеленський підпишуть Дорожню карту партнерства між Україною та Ірландією на період до 2030 року.

Партнерство базується на Угоді про підтримку України та співробітництво між Україною та Ірландією, яка була підписана в Києві 4 вересня 2024 року.

Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська сьогодні розпочали візит до Дубліна. Це їхній перший візит до Ірландії.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG