ЄЦБ не підтримує позику Україні за рахунок російських активів – FT
Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився підтримати виплату Києву 140 мільярдів євро, пише Financial Times із посиланням на джерела. Це підриває план Євросоюзу із залучення так званого «репараційного кредиту» за рахунок заморожених російських активів.
За даними FT, європейський регулятор дійшов висновку, що пропозиція Єврокомісії порушує його мандат. План Єврокомісії передбачає надання країнами ЄС державних гарантій з метою поділу ризиків щодо погашення кредиту, пише видання. Представники Єврокомісії визнали, що члени спільноти не зможуть швидко залучити кошти у надзвичайній ситуації, що може чинити тиск на ринки, зазначає FT.
Співрозмовники FT розповіли, що чиновники звернулися до ЄЦБ з проханням виступити кредитором для Euroclear Bank, щоб уникнути кризи ліквідності. Три джерела видання зазначили, що ЄЦБ вважав це неможливим.
Внутрішній аналіз регулятора показав, що запропонований механізм фактично еквівалентний прямому фінансуванню урядів, оскільки ЄЦБ у такому разі покриватиме фінансові зобов’язання держав-членів. Така практика заборонена договорами Євросоюзу, оскільки може призвести до високої інфляції та підриву довіри до центрального банку, зазначається в матеріалі.
Міненерго повідомляє про знеструмлення у чотирьох областях через удари РФ
В Одеській, Донецькій, Харківській і Дніпропетровській областях станом на ранок 2 грудня внаслідок російських атак на енергооб’єкти є знеструмлені споживачі, повідомляє Міністерство енергетики України.
«Аварійно-відновлювальні роботи тривають, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – заявили у міністерстві, нагадавши, що 2 грудня у всіх регіонах України застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
Раніше сьогодні у ДТЕК повідомляли про удар по своєму енергетичному об’єкту на Одещині і знеструмлення десятків тисяч споживачів.
Через удар дрона по багатоповерхівці в Краматорську загинула людина – ДСНС
Увечері 1 грудня чергового удару зазнала цивільна інфраструктура в прифронтовому Краматорську на Донеччині, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Російський БпЛА влучив у дев’ятиповерхівку, загинула одна людина. Надзвичайники врятували п’ятьох мешканців та ліквідували масштабну пожежу у двох під’їздах – з першого по восьмий поверх, на площі 4500 квадратних метрів», – ідеться в повідомленні рятувальників.
Туреччина повідомила про нову атаку на танкер у Чорному морі
Танкер «Мідволга 2», який прямував із Росії до Грузії з вантажем соняшникової олії, повідомив, що зазнав нападу в Чорному морі за 80 миль від узбережжя Туреччини. Про це зранку 2 грудня повідомило турецьке міністерство транспорту та інфраструктури.
На борту судна було 13 членів екіпажу. Вони повідомили, що не постраждали, допомога їм не потрібна.
«Судно з двигунами в робочому стані слідує в напрямку (турецького порту) Синопа», – йдеться в повідомленні.
Як саме був атакований танкер, не уточнюється.
За даними порталу VesselFinder, танкер «Мідволга 2» побудований у 2014 році і ходить під прапором Росії. Російська агенція ТАСС пише, що власник судна – Середньоволзька судноплавна компанія.
Генштаб: на Покровському напрямку минулої доби було 72 російські штурми
На фронті минулої доби зафіксовано 226 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 2 грудня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, найбільше російських атак було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 72 штурмові дії агресора у районах Нового Шахового, Дорожнього, Никанорівки, Білицького, Шахового, Родинського, Мирнограда, Новоекономічного, Рівного, Покровська, Звірового, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новопідгороднього, Філії та у бік населеного пункту Гришине», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
Читайте також: Українські військові заперечили заяви РФ про нібито захоплення двох населених пунктів біля Лиману на Донеччині
«Вчора противник завдав одного ракетного та 66 авіаційних ударів, застосував одну ракету та скинув 192 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 3 547 обстрілів, зокрема 112 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3 228 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Напередодні у Кремлі заявили, що російський лідер Володимир Путін увечері 30 листопада відвідав один із пунктів управління об’єднаного угруповання військ РФ, яке воює в Україні, де російське командування йому нібито доповіло про захоплення міст Покровська і Вовчанська, у Донецькій області й Харківській областях України відповідно.
Влада України такі повідомлення заперечує. Президент України Володимир Зеленський увечері 1 грудня, спілкуючись у Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном, наголосив, що всі ці міста залишаються під контролем України. «Безумовно, у Росії є просування, безумовно, в Росії є кілька наступальних дій і операцій. Жодна з цих операцій успішною не була», – зазначив Зеленський на пресконференції з Макроном.
Однак він визнав, що ситуація в Покровську й інших напрямках «залишається складною».
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Коли удари по НПЗ ослаблять Росію – і вплинуть на війну проти України?
Українська кампанія далекобійних ударів вже вартувала Росії, за даними галузевих експертів, 10% нафтопереробних потужностей (за даними СБУ на кінець жовтня, близько 37%), – і Київ налаштований наростити зусилля.
«10% – це не приголомшлива цифра , – каже Тетяна Мітрова з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, – але, все ж таки, це щось, що починає відчуватися через внутрішню паливну кризу в Росії, скорочення експорту нафтопродуктів і загальну напруженість у російському нафтовому секторі».
Повідомлення про удари по нафтовій і нафтопереробній галузі Росії почали з'являтись ще у перший рік повномасштабного вторгнення, у 2022-му. У 2023 році відбулось кілька серій атак, у 2024 році вони ще почастішали. Але з серпня цього року стали систематичними.
Україна інвестувала значні кошти в нові технології далекобійних безпілотників, серед них, приміром, «Лютий», здатний доставляти вибухівку на відстань до 2000 кілометрів від місця запуску.
Далі читайте тут
У Києві до трьох зросла кількість загиблих внаслідок удару РФ 29 листопада – Кличко
У Києві до трьох зросла кількість загиблих внаслідок російського удару 29 листопада, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його словами, в лікарні помер чоловік, який постраждав під час обстрілу й перебував у тяжкому стані.
Армія Росії завдала масованого удару по Україні вночі проти 29 листопада, зокрема, по Києву й області, використавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 36 ракет різних типів і майже 600 дронів.
Було відомо про 38 постраждалих, серед них дитина, і двох загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Одещині після атаки РФ зафіксували перебої з електрикою – ОВА
На Одещині внаслідок російського удару в ніч проти 2 грудня фіксують перебої з електропостачанням, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Уночі ворог завдав чергового масованого удару по півдню Одещини із застосуванням БпЛА типу Shahed. Ціллю знову були об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури. Попри активну роботу ППО є пошкодження: постраждав енергетичний об’єкт, адміністративна будівля, а також окремі домогосподарства приватного сектору. Займання оперативно ліквідували рятувальники, проте атака призвела до перебоїв з електрикою», – написав Кіпер у телеграмі.
За його словами, інформація про загиблих і постраждалих не надходила.
Повітряні сили: армія РФ атакувала Україну 62 дронами, зафіксовано влучання 20
Російські військові в ніч проти 2 грудня атакували Україну 62 ударними безпілотниками, щонайменше 35 із них – «Шахеди», повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 39 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 20 ударних БпЛА на восьми локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова Орловської області РФ заявив про пожежу на об’єктах ПЕК після атаки дронів
Безпілотники в ніч проти 2 грудня атакували Орловську область Росії, повідомив губернатор Андрій Кличков у своєму телеграм-каналі.
За його словами, внаслідок атаки сталося займання на об’єктах паливно-енергетичного комплексу у Лівенському районі. «Постраждалих немає, на місці події працюють співробітники МНС, проводяться необхідні заходи щодо ліквідації наслідків», – написав Кличков.
Видання Astra з посиланням на місцевих жителів пише, що у Лівнах атаковано нафтобазу. За даними видання, там розташований «Орелнафтопродукт», який раніше вже атакували дрони. Про те, що у Лівнах горить нафтобаза, повідомляє й український телеграм-канал Supernova+.
У Дніпрі – жалоба за загиблими від удару РФ, число постраждалих зросло до 45
У Дніпрі кількість постраждалих внаслідок вчорашнього російського удару зросла до 45, повідомив очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, по допомогу до лікарів звернулися ще двоє постраждалих. Раніше було відомо про чотирьох загиблих і 43 постраждалих.
2 грудня в Дніпрі – день жалоби за загиблими, додав Гайваненко.
Він також повідомив, що вечері та вночі армія РФ вдарила безпілотниками по Личківській громаді Самарівського району. Виникли пожежі, пошкоджена інфраструктура. Крім того, Межівську громаду Синельниківського району російські військові атакували КАБами, внаслідок чого постраждали двоє людей – чоловік 77 років і 79-річна жінка.
Переговори про кінець війни Росії проти України. Який козир у ЄС?
Якщо й існує спосіб, завдяки якому посадовці ЄС вважають, що вони можуть отримати місце за столом переговорів щодо врегулювання війни в Україні, то це завдяки 176 мільярдам євро заморожених російських активів, які наразі зберігаються на території блоку. Це дає певний політичний і економічний важіль впливу.
Минулого місяця в ЄС усвідомили, що блок значною мірою обійшли, коли Сполучені Штати представили мирний план, який за кілька днів був скоригований після зустрічі американських та українських дипломатів у Женеві.
Чиновники ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, кажуть, що їм вдалося вилучити деякі ідеї з оригінального тексту, що безпосередньо стосуються членства України в ЄС та НАТО.
Але Європа має козир в рукаві, що може забезпечити їй місце за столом переговорів: фінансування України.
Повністю аналіз читайте тут
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила у війні близько 1 175 030 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 175 030 своїх військових, зокрема 1 110 – за останню добу, такі дані станом на ранок 2 грудня повідомив український Генштаб.
Крім того, у командуванні ЗСУ навели такі дані про втрати Росії у віййськовій техніці:
- танки – 11 387
- бойові броньовані машини – 23 679 (+1 – за останню добу)
- артилерійські системи – 34 768 (+14)
- РСЗВ – 1 552
- засоби ППО – 1 253
- літаків – 430
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 86 141 (+51)
- крилаті ракети – 4 024
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 68 641 (+58)
- спеціальна техніка – 4 011 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Командування ЗСУ заперечило окупацію Росією Клинового на Донеччині
Російське Міністерство оборони поширює неправдиві дані про просування армії РФ на Донеччині, повідомляє 11-й армійський корпус у складі Збройних Сил України 1 грудня.
За повідомленням, йдеться про нібито окупацію населеного пункта Клинове на Донеччині.
«Подібні інформаційні вкиди є частиною регулярної російської пропагандистської практики, яка триває з початку повномасштабного вторгнення. Заява про нібито «захоплення Клинового» не відповідає дійсності», – заявляє корпус.
Читайте також: Українські військові заперечили заяви РФ про нібито захоплення двох населених пунктів біля Лиману на Донеччині
Військові додають: російська заява передбачає, що для захоплення Клинового підрозділи РФ мали б дорогою захопити населений пункт Віролюбівку, чого насправді немає.
«Так само не відповідає дійсності і інформація про масові втрати українськими підрозділами броньованої техніки. Подібні «звіти» російська сторона запускає на щоденній основі та традиційно подає без будь-яких доказів. Ситуація на напрямку залишається контрольованою Силами оборони», – повідомляє команування.
За даними корпусу, на цих ділянках немає підтверджених проривів російських загарбників на зазначених ділянках немає.
Командування ЗСУ заперечило окупацію Росією Клинового на Донеччині
Російське Міністерство оборони поширює неправдиві дані про просування армії РФ на Донеччині, повідомляє 11-й армійський корпус у складі Збройних Сил України 1 грудня.
За повідомленням, йдеться про нібито окупацію населеного пункта Клинове на Донеччині.
«Подібні інформаційні вкиди є частиною регулярної російської пропагандистської практики, яка триває з початку повномасштабного вторгнення. Заява про нібито «захоплення Клинового» не відповідає дійсності», – заявляє корпус.
Читайте також: Українські військові заперечили заяви РФ про нібито захоплення двох населених пунктів біля Лиману на Донеччині
Військові додають: російська заява передбачає, що для захоплення Клинового підрозділи РФ мали б дорогою захопити населений пункт Віролюбівку, чого насправді немає.
«Так само не відповідає дійсності і інформація про масові втрати українськими підрозділами броньованої техніки. Подібні «звіти» російська сторона запускає на щоденній основі та традиційно подає без будь-яких доказів. Ситуація на напрямку залишається контрольованою Силами оборони», – повідомляє команування.
За даними корпусу, на цих ділянках немає підтверджених проривів російських загарбників на зазначених ділянках немає.
Командування: кількість боєзіткнень на фронті за день перевищила 200
Від початку доби на фронті відбулося 202 бойових зіткнення, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 1 грудня.
Сили оборони відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках, на останньому триває одна сутичка.
Російська армія дев’ять разів намагалася витіснити українські підрозділи із займаних позицій на Куп’янському напрямку, два зіткнення тривають.
20 разів армія РФ намагалася просунутися на Лиманському напрямку. Також бойові дії фіксуються на Слов’янському та Краматорському напрямках. На Костянтинівському російські загарбники 21 раз намагалися вклинитися в оборону.
«Протягом дня на Покровському напрямку агресор здійснив 49 штурмових та наступальних дій у районах населених пунктів Нове Шахове, Дорожнє, Никанорівка, Білицьке, Шахове, Родинське, Мирноград, Новоекономічне, Рівне, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Філія та у напрямку населеного пункту Гришине. Наразі бої точаться у п’яти локаціях», – йдеться в зведенні.
Ще 19 російських атак ЗСУ зупинили на Олександрівському напрямку.
Штаб зафіксував одне бойове зіткнення на Гуляйпільському напрямку і відбиття двох російських атак на Придніпровському.
Просочування російських військових у Покровськ триває. DeepState на своїй мапі фіксує збільшення «червоної зони», проте Сили оборони продовжують утримувати місто і навіть відновлювати контроль над деякими ділянками. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) на основі геолокації даних об’єктивного контролю, під контролем армії РФ перебуває 46% міста.
27 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про блокування спроб Росії штурмувати Покровськ і Мирноград малими піхотними групами. За його словами, з цією метою і для відновлення втрачених позицій визначені підрозділи Сил оборони проводять «активні дії». За даними Сирського, протягом останнього тижня безпосередньо в Покровську здійснено «пошук і знищення противника» на території близько 11,5 квадратних метрів.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Сили спецоперацій звітують про ураження району пуску «Шахедів» у Криму
Українські військові уразили пусковий район дронів Shahed у окупованому Криму, повідомляє командування Сил спеціальних операцій 1 грудня.
«У ніч на 28 листопада підрозділи deep strike Сил спеціальних операцій завдали успішного ураження по району зберігання та пуску ударних БПЛА типу Shahed поблизу мису Чауди, що на тимчасово окупованій території АР Крим», – йдеться в повідомленні.
Командування ССО вказує на те, що російська армія постійно використовує цю територію на півдні півострова для запуску ударних безпілотників різного типу по цивільній інфраструктурі України.
Військові додають, що «продовжують вживати асиметричних дій задля підриву наступальних спроможностей російської армії».
Командування Повітряних сил України регулярно фіксує пуски безпілотників із району мису Чауда в окупованому Криму.
Редакція Радіо Свобода не може наразі незалежно перевірити цю інформацію. Російське командування не повідомляло про влучання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих територій зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Посолка при НАТО: Україні потрібен 1 мільярд євро на американську зброю до кінця року
Київ шукає додаткове європейське фінансування для закупівлі зброї в Сполучених Штатів – про це посолка України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила в коментарі американському виданню Bloomberg.
Дипломатка оцінила потреби України в близько 1 мільярда євро додаткового фінансування від Європи до кінця року.
«Ми були б надзвичайно вдячні за нові внески від союзників, щоб Україна могла безперебійно отримувати обладнання через PURL», – сказала вона.
Йдеться про програму, яка дозволяє Києву закуповувати зброю США за кошти переважно європейських партнерів.
За словами Гетьманчук, переговори щодо завершення війни, які тривають, «не повинні сприйматися як сигнал до відмови від підтримки України та тиску на Росію – навпаки».
Посолка закликала Європу негайно погодити репараційну позику для підтримки України:
«Європейці можуть зробити набагато більше, ніж просто розробити власний план», – сказала вона.
Гетманчук назвала програму PURL дуже ефективною. За її словами, ініціатива забезпечила 75% фінансування систем протиповітряної оборони Patriot та 90% усіх інших систем ППО з моменту її запуску цього літа. Інше обладнання включає артилерійські снаряди великої дальності, які дозволяють Україні досягати зони ураження дронів на полі бою, додала дипломатка.
Раніше сьогодні міністр оборони Нідерландів анонсував новий внесок на 250 мільйонів євро в ініціативу PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Зокрема, передбачається закупити засоби протиповітряної оборони та боєприпаси для F-16.
Поліція Харківщини повідомила про двох поранених через удар російського дрона
Російські війська атакували цивільний автомобіль на Харківщині, повідомила обласна поліція 1 грудня.
За даними правоохоронців, армія РФ вдарила безпілотником по Золочівській громаді. FPV-дрон поцілив у автомобіль у селі Клинова-Новоселівка.
«Постраждали двоє місцевих жителів – 40 та 47 років. Чоловіки отримали осколкові поранення. Їх госпіталізували», – йдеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сметанін відреагував на місце України в рейтингу SIPRI
Герман Сметанін прокоментував місце акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (Укроборонпром), яке він очолює, у глобальному рейтингу виробників зброї, який оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
«Україна вперше (українська компанія раніше була представлена в цьому рейтингу - ред.) посіла власне місце в глобальному рейтингу як повноцінний виробник зброї... Ключові цифри («Укроборонпром» – ред.): місце в загальному рейтингу – 52 зі 100; місце за темпами росту – 6; доходи у 2024 році – $3,0 млрд; зростання в порівнянні з 2023-ім роком – +41%», – написав він у телеграмі.
Сметанін зауважив, що «Укроборонпром» або підприємства, що входять до Групи, мають активні партнерства майже з кожним з лідерів рейтингу – топ-5 компаній.
Він звертає увагу, що зростання 41% для української компанії – це рівень європейських країн, при тому, що жодна з них не працює у настільки складних умовах.
Щодо темпів зростання – «Укроборонпром» опинився на шостому місці в загальному рейтингу, а також став четвертою компанією в Європі за темпами росту, додав Сметанін.
Україна і раніше була представлена в рейтингах SIPRI, зокрема, у 2023 році «Українська оборонна промисловість» займала 57 місце. Вперше «Укроборонпром» з’явився в цьому рейтингу у 2011 році, посівши 63 місце.
1 грудня Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оприлюднив рейтинг 100 найкращих компаній світу з виробництва зброї та надання військових послуг за 2024 рік. База даних оборонної промисловості SIPRI була створена в 1989 році. На той час вона не включала дані компаній з Китаю, Радянського Союзу та країн Східної Європи. Набір даних оновлювався протягом багатьох років. Поточна версія містить дані для російських компаній з 2002 року та для деяких китайських компаній з 2015 року.