Без Єрмака. Чи здатний Зеленський перезавантажити владу? І хто очолить переговори?

У ЦПД заперечують повідомлення про захід військ РФ у Гуляйполе

Центр протидії дезінформації при РНБО України заявляє, що повідомлення про захід у Гуляйполе російських військ сьогодні не відповідають дійсності.

Як йдеться у повідомленні ЦПД, Сили оборони України знищили російські війська, які намагалися зайти в місто, та стабілізували ситуацію на цій ділянці фронту.

«Складні бої тривають, станом на зараз ситуація стабілізована», – повідомив керівник Центру протидії дезінформації, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко.

Також речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що були вчасно вжиті необхідні заходи для покращення оборонної ситуації на Гуляйпільському напрямку, а на цю ділянку фронту були перекинуті резерви.

Грузія: зниклі українські активісти з Росії – в СІЗО, їх звинувачують у незаконному перетині кордону

У Міністерстві внутрішніх справ Грузії підтвердили затримання російських активістів Володимира Дубовського та Аліни Савельєвої. Їм інкримінують незаконне перетинання державного кордону Грузії групою осіб, передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

«Слідством встановлено, що обвинувачені, обійшовши прикордонний контроль, незаконно в’їхали на територію країни і протягом трьох останніх років перебували на території Грузії незаконно», – заявили у відомстві.

Як стверджує міністерство, Дубовський та Савельєва неодноразово зверталися до Департаменту з питань міграції МВС із проханням про надання притулку. Їм відмовляли, оскільки вони нібито не відповідали критеріям для претендентів на притулок.

ОВА: на Дніпропетровщині через атаки КАБами загинули дві людини, ще дві – постраждали

На Дніпропетровщині через чергові російські атаки КАБами загинули дві людини, ще дві – постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«По Васильківській громаді, що на Синельниківщині, ворог вдарив БпЛА. По Покровській – гатив КАБами. Загинули 37-річний чоловік та 56-річна жінка. Є й двоє постраждалих», – написав він у телеграмі.
За його словами, внаслідок удару РФ Зруйнований приватний будинок, ще пять – пошкоджені.

Нікопольщину російська армія атакувала артилерією та FPV-дронами – пошкоджені підприємство та приватна оселя, додав Гайваненко.

Синєгубов: армія Росії атакувала Старосалтівську громаду, є загиблий і поранені

Російські війська атакували село Шестакове Старосалтівської громади, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 28 листопада.

За попередніми даними, армія Росії застосувала керовані авіабомби.

«Внаслідок обстрілу один чоловік загинув, його дані уточнюються. Дві жінки – 61 і 52 років – зазнали травм. Вони шпиталізовані», – заявив Синєгубов.

Він уточнив, що атака зруйнувала щонайменше два приватних будинки і дві господарчі споруди. Ще шість будинків і три господарчі споруди пошкоджені, спалахнула пожежа.

У Польщі затримали 5 громадян України й Білорусі за підозрою в роботі на закордонні спецслужби

Агентство внутрішньої безпеки Польщі заявило, що розслідує причетність низки людей до діяльності закордонної розвідки з березня 2024 року по лютий 2025-го в Жешуві, Варшаві, Лодзі та інших частинах Польщі.

У звіті агентства зазначається, що 25 і 26 листопада 2025 року у Варшаві та Білостоці затримали п’ятьох підозрюваних: громадян України Олександра С. та неповнолітньої Софії Ч., а також громадян Білорусі Вікторії М., Антона М. та Володимира У.

Районний суд у Любліні взяв чотирьох підозрюваних під варту на три місяці. Через поганий стан здоров’я підозрюваний Володимир У. перебуває в лікарні, де йому й висунули звинувачення. Прокурор визначив йому запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі, у вигляді заборони на виїзд з країни.

«Чорна п'ятниця Андрія Єрмака». Зеленський погодив відставку. Як реагують в Україні і за кордоном?

• 28 листопада НАБУ й САП провели обшуки в голови ОПУ Андрія Єрмака, ймовірно, у справі про можливе розкрадання $100 млн в енергетиці. Єрмака пов’язують із «плівками Міндіча» та тим, хто на них є під псевдо «Алі-Баба».
• Політики й антикорупційні активісти вимагали відставки Єрмака, називаючи це питанням довіри до влади.
• Андрій Єрмак написав заяву про відставку, повідомив згодом президент України. Указ про відставку вже опублікований.
• Міжнародні партнери зберігають підтримку України, наголошуючи, що ефективність антикорупційних органів є позитивним сигналом для них.

Повністю читайте тут

Міненерго: російський БпЛА атакував енергообʼєкт на Сумщині

Російський безпілотник атакував енергообʼєкт на Сумщині, постраждав працівник АТ «Сумиобленерго», повідомляє у телеграмі Міненерго.

За повідомленням, бригада енергетиків виконувала роботи, коли територія об’єкта була атакована російським дроном – електромонтер з обслуговування підстанцій зазнав поранення.

Напередодні, за даними Міненерго, сили РФ атакували енергетичну інфраструктуру Донецької та Харківської областей, тривають аварійно-відновлювальні роботи. Для стабілізації ситуації в енергосистемі у Харківській, Сумській та Полтавській областях застосовувались аварійні відключення.

Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

Генштаб ЗСУ: кількість боєзіткнень від початку доби перевищила 200

Від початку доби 28 листопада на фронті відбулося 230 бойових зіткнень вздовж усієї лінії фронту, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.

Сили оборони, зокрема, зупинили чотири російських атаки на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, ще шість – на Південно-Слобожанському. Чотири сутички тривають на момент зіткнення.

Бойові дії фіксуються на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках. Зокрема, на Лиманському російська армія атакувала 32 рази, 22 сутички тривають.

Новий виток загострення: під ударом Покровськ, Костянтинівка, Лиман

Вранці 28 листопада Генштаб повідомив про загострення на фронті: за даними відомства, за добу там відбулося майже 250 боїв. За день до цього українські військові зафіксували 213 бойових зіткнень.

Найгарячішими напрямками стали – традиційно – Покровський, де зафіксували 60 штурмів, а також Лиманський і Костянтинівський, де російська армія стільки ж разів у сумі спробувала просунутися вперед.

Саме Покровськ, Лиман і Костянтинівку військові експерти вважають «ключами» до захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації.

Проєкт DeepState ввечері 27 листопада повідомив про просування армії РФ біля Сіверська і Гуляйполя, а також у Вовчанську.

Двоє жителів Харківщини загинули через удари російських дронів – прокуратура

Правоохоронці Харківської області документують загибель загалом двох цивільних у Чугуївському районі внаслідок російських атак FPV-дронами за останню добу, повідомляє обласна прокуратура в п’ятницю.

«28 листопада близько 8:30 у селі Караїчне загинув 49-річний місцевий житель», – йдеться в повідомленні.

Ще один чоловік загинув у селі Графське напередодні увечері – FPV-дрон влучив у цивільний автомобіль.

Читайте також: СБУ назвала підозрюваних військових Росії через смертоносний удар по центру Сум

Прокуратура звітує про відкриття досудових розслідувань за фактами воєнних злочинів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Горять, біжать»: як екіпажі БпЛА НГУ працюють по російській піхоті на Покровському напрямку

Покровський напрямок лишається найгарячішою ділянкою фронту: з 247 атак минулої доби 59 припадає на цю ділянку, йдеться у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 28 листопада.

«25 листопада російські війська продовжували наступальні операції на Покровському напрямку, але не досягли підтвердженого просування», – зазначили в американському Інституті вивчення війни (ISW).

Логістика Сил оборони тут перебуває під частковим вогневим контролем військ РФ, «тому поповнення боєкомплекту, провізії та ротація підрозділів суттєво ускладнені», – повідомив у інтерв’ю NV командир 7-го корпусу ДШВ бригадний генерал Євген Ласійчук.

Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом із бійцями 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов» заїхав на бойові позиції пілотів БпЛА на Покровському напрямку, пробув там добу та побачив, в яких умовах відбувається логістика і яку тактику застосовують російські війська для просування.

Подробиці та враження – у репортажі.

(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)

У зоні відповідальності 20-ї бригади «Любарт» ситуація поки дозволяє організувати ротації особового складу та постачання автомобільним транспортом.

Тому переміщуємося на позиції та веземо вантаж, необхідний бійцям, броньованим авто.

Більша частина шляху прикрита антидроновими сітками. Проте цей захист, як і на інших ділянках фронту, не дає стовідсоткової безпеки: дорогою бачимо знищені дронами автівки різного класу – як позашляховики, так і схожі на наш броньовики.

...

Далі читайте тут

Російський парламент Криму запровадив штрафи за фото й відео військових РФ і влучань на півострові

Підконтрольний Росії парламент Криму в остаточному читанні ухвалив закон про адміністративну відповідальність та штрафи за публікацію фото та відео місць розміщення ППО та інших військових об’єктів РФ, вибухів та «інших наслідків надзвичайних подій». Про це заявив підконтрольний РФ голова кримського парламенту Володимир Константинов, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Законопроєкт представив російський голова Криму Сергій Аксьонов. Документ передбачає запровадження штрафів для фізичних осіб – від 3 тисяч до 5 тисяч російських рублів, для посадових осіб – від 20 тисяч до 50 тисяч, для юридичних осіб – від 50 тисяч до 100 тисяч рублів.

Німеччина: суд взяв під варту українця підозрюваного в підриві «Північних потоків»

Німецький суд взяв під варту громадянина України, підозрюваного в диверсії на газопроводах «Північний потік» – про це повідомив Офіс генерального прокурора Німеччини 28 листопада.

«Слідчий суддя Федерального суду виконав сьогодні (28 листопада 2025 року) ордер на арешт громадянина України Сергія К.», – йдеться в повідомленні.

Сергія Кузнєцова екстрадували з Італії до Німеччини напередодні. Тоді повідомлялося, що він постане перед слідчим суддею Федерального суду в Карлсруе у п’ятницю.

СБУ назвала підозрюваних військових Росії через смертоносний удар по центру Сум

Служба безпеки України 28 листопада заочно повідомила про підозру чотирьом російським військовим, відповідальним за обстріл центру Сум у червні 2025 року.

Йдеться про удар по центральній частині Сумської громади з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» 3 червня. За даними СБУ, російські загарбники застосували касетні боєприпаси для збільшення уражальної дії.

У зоні ураження опинилися багатоквартирні будинки, медичний заклад та інші цивільні будівлі.

Читайте також: СБУ заочно повідомила підозри командувачам армії РФ через удар по дитячому майданчику в Кривому Розі

«Як встановило розслідування, до організації атаки причетний полковник Володимир Щипіцин – командир 30-го мотострілецького полку 72-ї мотострілецької дивізії Ленінградського військового округу РФ. За даними слідства, саме він займався плануванням удару з використанням реактивної артилерії», – стверджує служба.

Також, додає відомство, Щипіцин залучив до підготовки та здійснення обстрілу підлеглих: начальника штабу, першого заступника командира полку підполковника Віталія Орлова та начальника артилерії полку підполковника Даміра Гарнаєва. Безпосередньо наказ відкрити вогонь по Сумах віддав командир реактивної артбатареї російського полку капітан Дмитро Волобуєв.

Слідчі СБУ заочно повідомили чотирьом фігурантам про підозру у воєнному злочині, що спричинив загибель людей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Путін на зустрічі з Орбаном у Кремлі відзначив його «зважену позицію» щодо України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 28 листопада прибув до Москви, де у Кремлі його прийняв президент Росії Володимир Путін.

«Ми знаємо вашу зважену позицію щодо української проблематики, українського питання», – сказав Путін на початку зустрічі.

Він також зазначив, що буде радий можливій зустрічі у Будапешті з президентом США Дональдом Трампом.

Орбан, зі свого боку, наголосив, що Угорщина «готова забезпечити майданчик для таких переговорів і готова сприяти успішному завершенню цього процесу (мирному врегулюванню в Україні – ред.)».

Орбан також заявив, що Угорщина зацікавлена у постачанні російських енергоносіїв, і назвав це «основою енергобезпеки» своєї країни.

Про поїздку до Москви 28 листопада Орбан раніше написав у соцмережах. За його словами, головна мета поїздки – «енергетична безпека» і забезпечення постачання енергоносіїв у зимовий період.

Прем’єр Угорщини також сказав, що обговорюватиметься й ініціатива щодо миру в Україні. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит.

Згодом з’явилися повідомлення про те, що прем’єр Угорщини прибув до столиці Росії, відео його кортежу, а також його прибуття до Кремля.

У переговорах, окрім Путіна, з російської сторони беруть участь голова МЗС Сергій Лавров, віцепрем’єр Олександр Новак, який відповідає за паливно-енергетичний комплекс, і помічник Путіна Юрій Ушаков.

Поїздка відбувається на тлі обговорення мирної ініціативи США – так званого плану із 28 пунктів.

Путін напередодні підтвердив, що у Москві готові взяти його за основу, але при цьому знову повторив російські вимоги, зокрема про виведення українських військ із територій Донбасу.

Позиція Орбана щодо війни в Україні різко відрізняється від позиції більшості лідерів ЄС. Він виступає проти військової підтримки України й наполягає на якнайшвидшому укладенні миру фактично на будь-яких умовах.

Орбан беззастережно підтримав мирний план із 28 пунктів, який згодом скоригували на переговорах США, України і Європи у Женеві.

Угорський лідер став першим лідером країни ЄС, який відвідав Москву після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.

Угорщина – одна з небагатьох країн ЄС, яка продовжує отримувати російську трубопровідну нафту.

Прокуратура: російські військові побили та розстріляли полоненого

Російські загарбники вбили взятого в полон військового Збройних сил України, повідомила Донецька обласна прокуратура 28 листопада.

За даними відомства, в листопаді під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району російські військові оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ.

«Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший завдав декілька ударів прикладом автомата по голові. Коли беззбройний захисник перестав реагувати, його розстріляли», – повідомляє пресслужба.

Прокуратура вказала на те, що умисне вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин, що спричинив загибель людини.

Тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин події та конкретних відповідальних.

Офіс генерального прокурора повідомляв у травні, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.

Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

У Росії обвинуваченого у вбивстві генерала Москалика засудили до довічного терміну

У Росії 2-й Західний окружний військовий суд засудив до довічного позбавлення волі Ігната Кузіна у справі про теракт у підмосковній Балашисі, внаслідок якого загинув заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу РФ генерал-лейтенант Ярослав Москалик. Про це 27 листопада повідомила російська Генпрокуратура.

Кузіна, подробиць про особу якого не наводять, визнали винним у скоєнні теракту, проходженні навчання з метою терористичної діяльності, участі у терористичній спільноті, зберіганні й виготовленні вибухівки, використанні підробленого документа. Йому також призначили штраф у два мільйони рублів.

За версією звинувачення, 2023 року Ігнат Кузін увійшов до складу терористичної спільноти, створеної, як стверджується, в Україні невстановленими особами, і погодився за гроші вбити Москалика. Як пише російське державне агентство ТАСС, засуджений визнав провину.

Генерал-лейтенант Ярослав Москалик загинув уранці 25 квітня цього року внаслідок вибуху автомобіля у дворі його будинку. Кузіна затримали наступного дня після вибуху.

У серпні 2025 року ФСБ відзвітувала про затримання й арешт ще одного підозрюваного у справі, жителя Саратова за звинуваченням у перевезенні бомби, якою навесні підірвали Москалика.

Москалик обіймав посаду заступника начальника оперативного управління Генштабу Росії. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну він керував черговою зміною Групи бойового управління Генштабу. Як йшлося у некролозі після його загибелі, генерал моніторив обстановку на фронті й доповідав про неї президенту Росії Володимиру Путіну й міністрові оборони Андрію Бєлоусову.

Київ прямо не взяв на себе відповідальність за вбивство Москалика, проте 28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що розвідка доповіла йому про «ліквідацію осіб із вищого командного складу» російської армії. Зеленський оцінив це як «хороші результати». Прізвищ він не називав. Крім Москалика, тоді не повідомлялося про загибель будь-кого з високопоставлених російських воєначальників.

Нацполіція: встановили особу ще одного загиблого через удар Росії по Тернополю

Правоохоронці за допомогою ДНК-експертизи встановили особу ще одного загиблого внаслідок російської атаки на Тернопіль, повідомляє обласне управління Нацполіції 28 листопада.

«Це – 73-річний чоловік, який мешкав на вулиці Стуса», – повідомляє пресслужба.

Досі людина вважалася зниклою безвісти.

Відтак на 28 листопада внаслідок ракетного обстрілу точно відомо про 35 загиблих, серед них семеро дітей.

Безвісти зниклими вважаються п’ятеро людей, в тому числі одна дитина.

Поліція додає, що слідчі дії тривають.

Унаслідок атаки РФ 19 листопада у Тернополі було влучання в житлові будинки. За даними МВС, у місті були пошкоджені дві житлові 9-поверхівки: в одній спалахнула пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх. Пошуково-рятувальні роботи на місцях атак завершилися ввечері 22 листопада.

Президент Володимир Зеленський 20 листопада повідомив, що російська ракета, яка вдарила по багатоповерхівці в Тернополі, містила 175 іноземних компонентів, які досі потрапляють до Росії в обхід санкцій.

Генштаб заявив про ураження НПЗ у Росії, місця зберігання дронів у Криму

Генеральний штаб Збройних сил України заявляє про ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, місця зберігання безпілотників на аеродромі «Саки» в окупованому Криму і низку інших військових об’єктів.

«У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 28 листопада підрозділи Сил оборони України уразили Саратовський НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну і т.і. Задіяне у забезпеченні потреб російської окупаційної армії», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі додали, що зафіксовано серію вибухів, після яких у районі НПЗ спостерігалася пожежа. Результати влучань ще уточнюють, заявили у Генштабі. Про попередній удар по Саратовському НПЗ у Генштабі ЗСУ заявляли 11 листопада.

«Також уражено місце зберігання БпЛА на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупована територія АР Крим). За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 і ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники «Оріон» і «Форпост». Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника і військовий вантажний автомобіль «КамАЗ». Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у Генштабі ЗСУ заявили про уражені райони зосередження живої сили РФ і склади пально-мастильних матеріалів на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

Саратовська область РФ, а також низка інших регіонів Росії й окупований Крим зазнали в ніч проти 28 листопада атаки безпілотників. За даними Міноборони Росії, було збито 136 українських дронів, найбільше над Саратовською та Ростовською областями і над Кримом. Скільки безпілотників збити не вдалося, у зведенні не вказано.

Жителі Саратова повідомляли про вибухи протягом кількох годин. Опубліковано відео пожежі, що виникла у місті.

Влада Росії поки що не повідомляла про збитки від українських ударів.

Телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про те, що у різних регіонах окупованого півострова ввечері 27 листопада і в ніч проти 28 листопада лунали вибухи. Зокрема, за повідомленням, оголошувалася повітряна тривога у зв’язку з атакою безпілотників у Саках, Сімферополі, селищі Гвардійське Сімферопольського району, Феодосії і Кіровському районі, Євпаторії та Севастополі.

Підконтрольна РФ влада Криму даних про атаку безпілотників не наводила. Однак влада Севастополя розпорядилася зупинити рух морського пасажирського транспорту, який відновив свою роботу лише вранці.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих територій зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».