Доступність посилання

Танкер з російською нафтою горить у Чорному морі. Кадр з відео Служби безпеки України (СБУ) від 29 листопада 2025 року
Танкер з російською нафтою горить у Чорному морі. Кадр з відео Служби безпеки України (СБУ) від 29 листопада 2025 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Bloomberg: у листопаді ЗСУ здійснили щонайменше 14 атак на російські НПЗ

У листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку війни. Про це пише Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн.

Минулого місяця атак також зазнали нафтоналивні споруди та танкери, які перевозили російську нафту. Так, наприкінці минулого тижня, за словами джерела Bloomberg, Україна атакувала два танкери у Чорному морі. Ще один танкер, який раніше перевозив російську нафту, постраждав від вибухів біля берегів столиці Сенегалу.

Увечері 28 листопада представники Служби безпеки України (СБУ) повідомили про атаку за допомогою морських безпілотників на судна російського «тіньового флоту» Kairos та Virat біля узбережжя турецької провінції Коджаелі. Обидва судна перебувають під санкціями ЄС, Великобританії, Швейцарії та США і прямували до Новоросійська, де в ніч на 29 листопада також був атакований і виведений з ладу морськими безекіпажними катерами термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), який експортує понад 80% казахстанської нафти.

В результаті було пошкоджено один із трьох виносних причальних пристроїв, з яких нафта занурюється на морські танкери. Міністерство енергетики Казахстану заявило, що перенаправить експорт нафти альтернативними маршрутами.

Читайте також: Дії не спрямовані проти Казахстану – МЗС України відповіло Астані щодо удару по КТК в Новоросійську

У Кремлі назвали українську атаку на КТК і танкери «кричущим» випадком, оскільки «йдеться про об’єкт міжнародного значення та з міжнародною участю».

Bloomberg зазначає, що російські війська продовжують регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру України та цивільні об'єкти, включаючи житлові будинки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

«Зачищали кожну кімнату, кожен гараж, кожен підвал»: як ЗСУ звільняли Іванівку на Дніпропетровщині

У листопаді армія РФ окупувала удвічі більше, ніж у вересні. Такий висновок зробив проєкт DeepState 1 грудня. Найбільше успіху агресор мав у районі Гуляйполя, важка ситуація також в районі Покровська-Мирнограда.

Тим часом на Дніпропетровщині Сили оборони контратакують. Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти разом із суміжними підрозділами зачистили Іванівку – село на межі Покровського та Олександрівського напрямків.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались подробиці операції у начальника комунікацій 37-ї ОБрМП лейтенанта Дениса Бобкова:

  • яке значення має Іванівка для оборони;
  • чим особлива ця операція;
  • хто вони – російські військовослужбовці, яких взяли в полон?

Мерц: Європа має чіткий курс – «жодного нав’язаного миру» для України та обмежень для ЄС

Канцлер Німеччини Роберт Мерц 1 грудня зустрівся з прем’єром Польщі Дональдом Туском. Лідери урядів провели розмову з президентом України і європейськими партнерами, заявив Мерц на тлі обговорення зусиль із завершення російсько-української війни.

«Європа має чіткий курс: жодного нав’язаного Україні миру. Жодного ослаблення чи розколу ЄС і НАТО. Я і Дональд Туск розмовляли телефоном з президентом Зеленським та нашими європейськими партнерами з цього приводу», – заявив канцлер.

Він додав, що в «ці вирішальні дні ми залишаємося в тісному та постійному контакті».

Президент України Володимир Зеленський сьогодні зустрівся в Парижі з французьким президентом Емманюелем Макроном, переговори тривали «кілька годин». Сьогодні ж Зеленський повідомив, що обговорив зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді із лідерами низки країн Європи, керівництвом Євросоюзу та генеральним секретарем НАТО.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявляв Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.

Росія: трьох підлітків у Сибіру засудили в справі про державну зраду та диверсії

У російському Іркутську військовий суд засудив до позбавлення волі від 6,5 до 9 років Тамірлана Хайруліна, Івана Найденова та ще одного неповнолітнього обвинуваченого у справі про нібито скоєння теракту та підготовку до нього, передає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

У момент скоєння ймовірних злочинів усі засуджені були неповнолітніми. За версією слідства, нібито за винагороду 15 тисяч рублів Хайрулін та його знайомий, позначений як Ш., підпалили станцію стільникового зв’язку в Іркутській області. Їх також звинуватили в підпалі релейної шафи на перегоні «Іркутськ-Пасажирський-Академічна».

Крім того, Хайрулін, Найденов та їхній знайомий, за твердженням слідства, планували підрив або підпал літака Ту-22М3 на авіабазі «Біла», яку згодом атакували українські дрони під час операції «Павутина».

Зрештою, підлітки нібито планували підпалити один із центрів зі збору допомоги учасникам війни. Обвинувачених затримали влітку 2024 року, коли їм було по 17 та 15 років. Не повідомляється, чи вони визнали провину.

Також 1 грудня стало відомо, що в Томську суд призначив 8,5 років виховної колонії місцевому підлітку за статтями про диверсію та держзраду. Про це повідомило російське видання «Медіазона». Засудженому, ім’я якого не називають, закидають два випадки диверсії і чотири випадки сприяння диверсії. Що саме він зробив, не повідомляється. Невідомо, чи він визнав провину.

З початку війни у справах про тероризм і диверсії, до яких російська влада почав відносити діяння, які раніше кваліфікувалися як пошкодження майна або вандалізм, в Росії засудили понад 150 осіб віком від 14 до 17 років, повідомляла «Верстка» в жовтні 2025 року. З кожним роком війни проти України кількість засуджених зростає.

Навіщо Єрмаку фронт?

Колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак у коментарях іноземним медіа стверджує, що не тримає зла на президента України Володимира Зеленського і навіть готовий піти на фронт. Хоча не уточнює, ні коли, ні в якому підрозділі планує служити.

«Армія – хороший спосіб побачити, як насправді живе країна»

Народний депутат і полковник запасу ЗСУ Сергій Рудик заявив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що готовність Андрія Єрмака піти на фронт можна оцінювати лише після проходження ним базової військової підготовки. На думку депутата, армія сьогодні потребує всіх, а управлінський досвід Єрмака може бути корисним.

«Я думаю, що армія і побратимський кусок хліба і каші – це хороший спосіб продемонструвати колишньому голові Офісу президента – чим насправді сьогодні живе країна», – підсумував Рудик.

Зеленський і Єрмак

Водночас українські медіа повідомляють про дуже поганий розрив між Зеленським і Єрмаком: мовляв, були скандали, докори та сльози, а сам Єрмак до останнього не вірив у свою відставку.

Попри це, у коментарі Financial Times він говорить, що Зеленський був його другом до цієї роботи й залишиться після.

  • Чи повідомлять Андрію Єрмаку про підозру?
  • Як працюватиме Зеленський без Єрмака?
  • Чи знав Зеленський про схеми?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Операція «Мідас»: ВАКС заочно обрав запобіжний захід для Міндіча

Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для бізнесмена Тимура Міндіча, який є фігурантом справи про корупцію в сфері енергетики.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що слідство вважає Міндіча керівником групи, яка отримувала і відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці.

За словами сторони обвинувачення, Міндіч «здійснював загальне керівництво та координацію усіх учасників ЗО, встановлював правила поведінки та конспірації, розприділяв об'єкти майна та коштів, отримані внаслідок вчинення злочинів».

Засідання проводилось частково у закритому режимі, оскільки, як заявив прокурор, оприлюднення певної інформація може зашкодити безпеці та обороні держави.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), один з «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен») та інші.

Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч, який, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада, справу не коментував. Їх оголосили в розшук.

РНБО наклала на них обох санкції.

Шмигаль розповів Рютте про потреби в ППО та адаптацію України до стандартів НАТО

Міністр оборони Денис Шмигаль зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Брюсселі – про це він повідомив увечері 1 грудня.

Шмигаль повідомив, що подякував Рютте за «лідерство та підтримку», розмова стосувалася ситуації на фронті та пріоритетних потреб.

«Ключове питання – посилення ППО. Для стримування російського ракетного та дронового терору потрібні додаткові системи, а також ракети до них. Окремо зосередилися на ролі ініціативи PURL, критично важливої для стабільних поставок», – повідомив він.

Міністр також наголосив, що Україна продовжує адаптувати сектор оборони до стандартів і принципів НАТО та втілювати спільні проєкти з партнерами.

Пресслужба НАТО раніше анонсувала зустріч Рютте зі Шмигалем, без запланованого підходу до преси. Генсекретар Альянсу наразі не коментував розмову.

Раніше сьогодні міністр оборони Нідерландів анонсував новий внесок в ініціативу PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Зокрема, передбачається закупити засоби протиповітряної оборони та боєприпаси для F-16.

Ракетний удар по Дніпру: число постраждалих зросло, більшість з них залишаються в лікарні

Через ранкову російську атаку у Дніпрі, за уточненими даними, постраждали 43 людини, 30 з них залишаються в лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

За його словами, 10 постраждалих досі перебувають у важкому стані.

Гайваненко також повідомив, що через удар РФ пошкоджені адмінбудівля, підприємства, чотири будівлі навчальних закладів і стільки ж багатоповерхівок, дві СТО, понад півсотні авто.

Раніше було відомо про 4 загиблих та 40 постраждалих через атаку РФ.

Вранці 1 грудня місто Дніпро зазнало ракетної атаки. За даними української влади, удару було завдано балістичною ракетою по підприємству в центральній частині Дніпра.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський визнав вплив корупційного скандалу на мирний процес

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що розслідування щодо корупції в Україні впливає на мирний процес. Про це глава держави заявив у Парижі, відповідаючи на запитання журналіста, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Запитання було у вас, як відповідні речі впливають на Україну. Всі впливають на ситуацію, на переговорний процес. Всі впливають – і обставини, і люди. Багато чого відбувається. В моєму випадку – я президент воюючої країни, я щодня ухвалюю рішення. Вони різні. В більшості своїй вони дуже непрості. Від початку війни я схвалював і буду схвалював рішення, сфокусовані тільки на зміцненні України», – зазначив Зеленський.

Водночас президент, відповідаючи на відповідне запитання щодо наступного очільника його Офісу, не назвав ім’я ймовірного претендента, зауваживши, що хоче провести додаткові консультації.

«Я їх запланував по поверненню в Україну – я це зроблю. Мій вибір залежить від деяких речей: напрямок менеджменту і фокусуємося більше на дипломатії або інші напрямки, які дуже важливі», – сказав президент.

Також розслідування щодо корупції в енергетиці в Україні прокоментував французький президента Емманюель Макрон.

«Чи наша роль – давати уроки Україні, яка має скандал такого плану? Гадаю, якщо зараз усе відбувається у межах правосуддя, у межах спеціальних процедур, то все нормально», – сказав він.

Макрон зауважив, що у Росії немає незалежних органів боротьби з корупцією і незалежного правосуддя.

«Якщо всі гроші йдуть на війну і немає перед ким звітувати – то ось як функціонує ця система. По-іншому функціонує система в Україні. У Франції система по-іншому функціонує. А в Росії – справжня диктатура», – додав він.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет») та інші.

28 листопада стало відомо про проведення обшуку у голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки, і який статус має голова Офісу президента, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, Єрмак не перебуває у статусі підозрюваного.

Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій».

Раніше народний депутат Ярослав Железняк із «Голосу» заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» керівник Офісу президента Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба». Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».

Зеленський розповів про вплив ситуації на фронті на переговори

Жодна з поточних наступальних операцій Росії в Україні не була успішною, заявив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з французьким колегою Еммануелем Макроном 1 грудня.

Таким чином він прокоментував питання журналістки про те, як просування російських військ за останній місяць впливає на переговори.

«Безумовно, точаться складні бої в самому Покровську, на інших напрямках, наприклад, більше успіху в наших хлопців на Куп’янському напрямку. Росія каже, що захопила Куп'янськ, а ми, якщо чесно, майже всіх вичистили з цього міста», – сказав він.

Зеленський закликав брати інформацію про події на фронті з повідомлень українського командування. Він констатував, що російських військових багато, але вони також понесли, за його даними, найбільші втрати за час повномасштабного вторгнення за два попередніх місяці.

«Так само і про кілометри, секретів немає. Деякі просування, безумовно, є, але це така війна, вибачте за використання такого слова, це така жива контактна лінія, вона змінюється в один бік і в інший. Як тільки більше російських військових підійшло, вони можуть десь просунутись. Просування йде не технікою, йде 10, 20, 30 людей, вони знищуються, потім вони відходять. Безумовно, нам складно, але й втрат у них більше, ми фоксуєумось на виживанні людей», – розповів президент, згадавши про обговорення рішень щодо справедливого розподілу особового складу між бригадами.

Голова держави водночас зазначив, що Україна також несе втрати і хотіла завершення війни з першого дня повномасштабного вторгнення. Питання, за словами Зеленського, не в просуванні російської армії, а «в тому, що не хочуть зупинятися»:

«Коли хтось каже, що питання в територіях – це завжди питання людей. Питання територій і просування пов’язані завжди з гарантіями безпеки. Україна повинна точно знати: коли закінчиться війна, то для всієї території України будуть гарантії безпеки, щоб не почалося знову вторгнення. Це головне. І в цьому не може бути інших тлумачень».

Читайте також: Умєров повідомив про «значний прогрес» під час зустрічей у США

Президент вказав, що Україна продовжує зазнавати політичного й військового тиску, в тому числі у вигляді російських повітряних атак, які почастішали. Він назвав це «не тільки психологічним, а й фізичним тиском» на українців.

«Я вже не говорю про політичні кроки щодо цього, але тут ми якимось чином будемо виконувати свої конституційні обов’язки», – додав він.

За оцінкою американського Інституту дослідження війни в листопаді, Москва продовжує поширювати неправдиву інформацію про те, що перемога Росії є неминучою, щоб змусити Україну і Захід погодитися на російські вимоги.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.

Макрон анонсував консультації зі США щодо гарантій безпеки Україні

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що робота над гарантіями безпеки, що «мають вирішальне значення для безпеки європейців, громадян Франції й українців», завершена. Про це лідер Франції сказав під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським.

Французький президент анонсував найближчими днями «важливі переговори між американськими посадовцями та Коаліцією охочих для уточнення участі Америки в цих гарантіях».

«Паралельно тривають обговорення, щоб Росія могла надати американським посередникам повну ясність у цьому контексті щодо своєї відданості миру. Не маю жодних сумнівів, що ми всі залишимося єдиними у підтримці України, поваги до міжнародного права, а також миру та безпеки для нашої Європи», – наголосив Макрон.

Очільник Франції розповів, що 1 грудня після дискусій із Зеленським президенти зв’язалися з переговірниками на місці в Маямі і європейськими лідерами, щоб «спланувати наступні дні та тижні та забезпечити повну інформацію про прогрес».

Читайте також: Зеленський провів переговори з Макроном – вони тривали «кілька годин»

Зеленський, своєю чергою, зауважив, що гарантії безпеки зараз є однією з трьох ключових переговорних «магістралей».

«Питання територіальне – найскладніше, питання грошей відновлення – на мій погляд… без присутності європейських партнерів акцептувати не просто і складно, тому що гроші зберігаються в Європі. Мені здається, це не дуже справедливо і питання гарантій безпеки, що дуже важливо, конкретика зі Сполучених Штатів Америки, конкретика з боку Європи. Тобто, я би сказав, що це три головні теми (переговорного процесу - ред.)», – наголосив Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський 1 грудня прибув до Єлисейського палацу в Парижі для переговорів зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном, розпочавши черговий тиждень інтенсивної дипломатії, спрямованої на припинення війни РФ проти України.

Візит, спрямований на пошук «умов для справедливого та тривалого миру», відбувся через день після переговорів у Флориді між делегаціями США та України, які обидві сторони оцінили як продуктивні, не надавши додаткових подробиць.

Голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас заявила 1 грудня, що «це може бути вирішальним тижнем» для мирних зусиль.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.

Мирний процес після Флориди: де стоїмо?

З інтервалом в один тиждень відбулись вже два раунди американсько-українських перегорів – спочатку в Женеві, а 30 листопада – у Флориді. Найважче питання – територіальне, каже президент України. Саме з результатами флоридського раунду перемовин їде на зустріч 2 грудня до Москви спецпосланець президента США Стів Віткофф. Підіб’ємо проміжні – бо остаточних ще немає – підсумки мирного процесу.

Умєров повідомив про «значний прогрес» під час зустрічей у США

Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров обговорив телефонов із президентом Зеленським підсумки роботи української делегації у Сполучених Штатах. Про це він повідомив 1 грудня.

«За два дуже продуктивні дні у США провели багато годин зустрічей і переговорів. Нам вдалося досягти значного прогресу, хоча окремі питання потребують подальшого доопрацювання», – заявив Умєров.

Секретар РНБО подякував американській стороні за конструктив і партнерський підхід. За його словами, учасники зустрічі домовилися підтримувати контакт у продовженні переговорного процесу.

«Готуємо повну доповідь і найближчим часом представимо її Президенту особисто під час зустрічі в Європі, куди разом із переговорною групою вже вирушаємо. Продовжуємо роботу заради миру для України», – додав він.

Президент Володимир Зеленський раніше повідомив, що обговорив зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді із лідерами низки країн Європи, керівництвом Євросоюзу та генеральним секретарем НАТО:

«Однаково сприймаємо, що війну треба закінчувати достойно. Важливо, щоб був прогрес у розробці гарантій безпеки та довгострокової основи для нашої стійкості – і України, і Європи».

Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф 1 грудня вирушає до Москви на зустріч із лідером РФ Володимиром Путіним. Віткофф розповість Путіну про результати українсько-американських переговорів на флоридському курорті Галландейл, яка відбулася 30 грудня.

Держсекретар США Марко Рубіо, який очолював американську делегацію, назвав зустріч «дуже продуктивною», але наголосив, що «потрібно ще більше роботи».

Рубіо підтвердив, що для узгодження параметрів імовірної мирної угоди спеціальний посланець президента США Стів Віткофф відвідає Москву для переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним.

Cпецпосланець США Віткофф провів нову зустріч з Умєровим – AFP

Cпецпосланець США Стів Віткофф у понеділок провів у Флориді нову зустріч з українським переговірником секретарем Ради національної безпеки України Рустемом Умеровим, повідомили AFP високопоставлені джерела, обізнані з цим питанням.

«Умеров і Віткофф знову зустрічаються», – сказали джерела, додавши, що «все ще залишаються питання» щодо плану США, спрямованого на припинення війни в Україні.

Джерела повідомили, що президент України Володимир Зеленський «очікує зустрічі з Умеровим в Ірландії» під час візиту у вівторок, щоб заслухати детальний звіт про зустріч з посланцем президента США Дональда Трампа.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров очолює українську делегацію на переговорах щодо мирного плану США.

30 листопада у США відбулася зустріч української делегації з американською стороною щодо кроків для досягнення миру. Обидві сторони оцінили переговори як продуктивні, не надавши додаткових подробиць.

Сьогодні, 1 грудня, президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі з французьким президентом Емманюелем Макроном обговорили з британським прем’єром Кіром Стармером, секретарем РНБО України Рустемом Умєровим та спецпосланцем США Стівом Віткоффом перемовини у Флориді.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.

ОВА: кількість поранених у Чорнобаївці зросла до шести

У Чорнобаївці на Херсонщині до шести зросла кількість поранених внаслідок російського обстрілу, повідомляє обласна військова адміністрація 1 грудня.

Зокрема, уточнює ОВА, медична допомога знадобилась 63-річному чоловіку – його госпіталізували з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковими травмами. Він у стані середньої тяжкості.

Також, за попередніми повідомленнями, поранені 30-річна жінка, яка лікуватиметься амбулаторно, та 62-річна місцева жителька, яку доставили її до лікарні в стані середнього ступеню тяжкості.

Вранці ОВА повідомляла про щонайменше трьох поранених людей внаслідок російського обстрілу Чорнобаївки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: з початку доби на фронті було 138 боєзіткнень, майже третина – на Покровському напрямку

З початку доби на фронті було 138 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де противник 43 рази атакував позиції українських захисників у районах населених пунктів Нове Шахове, Дорожнє, Никанорівка, Білицьке, Шахове, Родинське, Мирноград, Новоекономічне, Рівне, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Філія та у напрямку населеного пункту Гришине. Дотепер бої тривають у десяти локаціях.

У Генштабі додають, що Сили оборони ефективно проводять контрдиверсійні заходи в районі населеного пункту Покровськ, втрати противника уточнюються.

Крім того, російські загарбники на Лиманському напрямку атакували 16 разів, на Олександрівському – 14. На Костянтинівському напрямку Сили оборони вже відбили 15 російських атак, ще три атаки тривають.

Противник продовжує атакувати на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках.

На Оріхівському напрямку з початку доби війська РФ не проводили наступальних дій.

Просочування російських військових у Покровськ триває. DeepState на своїй мапі фіксує збільшення «червоної зони», проте Сили оборони продовжують утримувати місто і навіть відновлювати контроль над деякими ділянками.

За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) на основі геолокації даних об’єктивного контролю, під контролем армії РФ перебуває 46% міста.

27 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про блокування спроб Росії штурмувати Покровськ і Мирноград малими піхотними групами. За його словами, з цією метою і для відновлення втрачених позицій визначені підрозділи Сил оборони проводять «активні дії». За даними Сирського, протягом останнього тижня безпосередньо в Покровську здійснено «пошук і знищення противника» на території близько 11,5 квадратних метрів.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Війська РФ завдали удару по багатоповерхівці в Краматорську, є поранені – ОВА

Російські війська завдали удару по багатоповерхівці в Краматорську, поранені четверо людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

«Цього разу росіяни поцілили у житлову багатоповерхівку. Це черговий цілеспрямований удар по цивільних, чергова спроба вбити, зруйнувати і залякати», – написав він у телеграмі.

Остаточні наслідки удару встановлюються.

Філашкін вкотре закликав всіх жителів Донеччини евакуюватись до більш безпечних регіонів України.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Зеленський про зустріч з Макроном: була розмова з Стармером та Віткоффом щодо перемовин у Флориді

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі з французьким президентом Емманюелем Макроном обговорили з британським прем’єром Кіром Стармером, секретарем РНБО України Рустемом Умєровим та спецпосланцем США Стівом Віткоффом перемовини у Флориді.

«Щойно разом з Емманюелем Макроном – також Кір Стармер був на звʼязку – говорили з Рустемом Умєровим і Стівом Віткоффом за підсумками перемовин у Флориді. Важливий бриф», – написав він у телеграмі

Президент повідомив про домовленість обговорити особисто більше деталей.

Президент України Володимир Зеленський 1 грудня прибув до Єлисейського палацу в Парижі для переговорів зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном, розпочавши черговий тиждень інтенсивної дипломатії, спрямованої на припинення війни РФ проти України.

Візит, спрямований на пошук «умов для справедливого та тривалого миру», відбувся через день після переговорів у Флориді між делегаціями США та України, які обидві сторони оцінили як продуктивні, не надавши додаткових подробиць.

Голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас заявила 1 грудня, що «це може бути вирішальним тижнем» для мирних зусиль.

Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.

Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.

Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.

«Довіра під час війни важлива» – Каллас відреагувала на розслідування щодо корупції в Україні

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки прокоментувала корупційний скандал в Україні, що, вірогідно, призвів до відставки Андрія Єрмака з посади очільника Офісу президента України. Відповідну заяву Кая Каллас зробила по завершенню Ради ЄС на рівні міністрів оборони, до якої особисто долучився український міністр Денис Шмигаль, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Довіра під час війни важлива. Боротьба України за свободу та її шлях до Європи не повинні бути заплямовані цим. Однак той факт, що розслідування проводяться, показує, що антикорупційні органи в Україні працюють. Крім того, громадський протест з цього приводу був дуже і дуже сильним», – наголосила Каллас.

Очільниця європейської дипломатії розповіла, що пошуки шляхів фінансування України на наступні два роки тривають.

«Міністри наполягали на тому, що нам необхідно терміново узгодити варіанти фінансування. Багаторічне фінансування змінить правила гри для оборони України. Сильніша Україна означає швидше завершення війни Путіна. Бо чим швидше Путін зрозуміє, що він не може пережити нас, тим швидше закінчиться ця війна. Наша робота з досягнення консенсусу та фінансування триває», – розповіла Каллас.

Коментуючи застереження Бельгії, на чиїй території зберігаються російські заморожені активи, посадовиця зауважила, що «потрібно рухатися далі» в питанні надання Україні так званої репараційної позики.

«Я жодним чином не применшую ризиків чи занепокоєння, які має уряд Бельгії… Нам потрібно працювати над законодавчою пропозицією, щоб уладнати питання щодо всіх ризиків… На місці Росії я би також спробувала «перечекати нас» і подивитися, чи надамо ми фінансування української оборони чи ні. Якщо ні, у короткостроковій перспективі я би сів за стіл переговорів і попросила би ще більше», – наголосила Каллас, наполягаючи, що з усіх трьох можливих опцій фінансування України репараційна позика є «найбільш життєздатною».

28 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій».

Ця відставка відбулася на тлі обшуку в Андрія Єрмака. Національне антикорупційне бюро вранці 28 листопада підтвердило проведення слідчих дій у голови Офісу президента.

Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає», «їм було надано повний доступ до квартири».

Раніше народний депутат Ярослав Железняк із «Голосу» заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» керівник Офісу президента Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба». Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».

Після цього від опозиції, а також деяких членів владної команди почали лунати вимоги відставки Єрмака, хоча його ім’я не було названо серед підозрюваних. Зеленський підтримував Єрмака протягом кількох тижнів і відхилив заклики звільнити його.

ЗСУ зачистили велике село в Дніпропетровській області: деталі

Сили оборони зачистили велике село Іванівка в Дніпропетровській області – про це 30 листопада повідомив проєкт DeepState.

За словами аналітиків, операцію провела 37-ма окрема бригада морської піхоти ЗСУ, а під час пошуково-ударних дій було знищено 53 російських солдати, 13 взято в полон.

Іванівка лежить на стику двох напрямків, який у своїх звітах використовує український Генштаб – Покровського та Олександрівського. Обидва – в лідерах за кількістю штурмів.

Наприклад, вранці 1 грудня відомство повідомило про 66 атак на Покровському та 21 – на Олександрівському фронтах.

На цьому тлі президент Володимир Зеленський після зустрічі з главою Міноборони Денисом Шмигалем 29 листопада заявив, що «вже час змінювати базові документи з оборони України, зокрема план оборони нашої держави». За його словами, перебіг боїв показав, що має стати оновленими пріоритетами.

За підрахунками DeepState, у листопаді армія РФ окупувала 505 квадратних кілометрів території України – майже вдвічі більше, ніж у жовтні та вересні (в ті місяці площа захоплених агресором територій була однакова, по 267 квадратних кілометрів). Аналітики зазначили, що найбільше противник просунувся у районі Гуляйполя Запорізької області.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG