Переговори про кінець війни Росії проти України. Який козир у ЄС?
Якщо й існує спосіб, завдяки якому посадовці ЄС вважають, що вони можуть отримати місце за столом переговорів щодо врегулювання війни в Україні, то це завдяки 176 мільярдам євро заморожених російських активів, які наразі зберігаються на території блоку. Це дає певний політичний і економічний важіль впливу.
Минулого місяця в ЄС усвідомили, що блок значною мірою обійшли, коли Сполучені Штати представили мирний план, який за кілька днів був скоригований після зустрічі американських та українських дипломатів у Женеві.
Чиновники ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, кажуть, що їм вдалося вилучити деякі ідеї з оригінального тексту, що безпосередньо стосуються членства України в ЄС та НАТО.
Але Європа має козир в рукаві, що може забезпечити їй місце за столом переговорів: фінансування України.
Повністю аналіз читайте тут
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила у війні близько 1 175 030 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 175 030 своїх військових, зокрема 1 110 – за останню добу, такі дані станом на ранок 2 грудня повідомив український Генштаб.
Крім того, у командуванні ЗСУ навели такі дані про втрати Росії у віййськовій техніці:
- танки – 11 387
- бойові броньовані машини – 23 679 (+1 – за останню добу)
- артилерійські системи – 34 768 (+14)
- РСЗВ – 1 552
- засоби ППО – 1 253
- літаків – 430
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 86 141 (+51)
- крилаті ракети – 4 024
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 68 641 (+58)
- спеціальна техніка – 4 011 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Командування ЗСУ заперечило окупацію Росією Клинового на Донеччині
Російське Міністерство оборони поширює неправдиві дані про просування армії РФ на Донеччині, повідомляє 11-й армійський корпус у складі Збройних Сил України 1 грудня.
За повідомленням, йдеться про нібито окупацію населеного пункта Клинове на Донеччині.
«Подібні інформаційні вкиди є частиною регулярної російської пропагандистської практики, яка триває з початку повномасштабного вторгнення. Заява про нібито «захоплення Клинового» не відповідає дійсності», – заявляє корпус.
Читайте також: Українські військові заперечили заяви РФ про нібито захоплення двох населених пунктів біля Лиману на Донеччині
Військові додають: російська заява передбачає, що для захоплення Клинового підрозділи РФ мали б дорогою захопити населений пункт Віролюбівку, чого насправді немає.
«Так само не відповідає дійсності і інформація про масові втрати українськими підрозділами броньованої техніки. Подібні «звіти» російська сторона запускає на щоденній основі та традиційно подає без будь-яких доказів. Ситуація на напрямку залишається контрольованою Силами оборони», – повідомляє команування.
За даними корпусу, на цих ділянках немає підтверджених проривів російських загарбників на зазначених ділянках немає.
Командування ЗСУ заперечило окупацію Росією Клинового на Донеччині
Російське Міністерство оборони поширює неправдиві дані про просування армії РФ на Донеччині, повідомляє 11-й армійський корпус у складі Збройних Сил України 1 грудня.
За повідомленням, йдеться про нібито окупацію населеного пункта Клинове на Донеччині.
«Подібні інформаційні вкиди є частиною регулярної російської пропагандистської практики, яка триває з початку повномасштабного вторгнення. Заява про нібито «захоплення Клинового» не відповідає дійсності», – заявляє корпус.
Читайте також: Українські військові заперечили заяви РФ про нібито захоплення двох населених пунктів біля Лиману на Донеччині
Військові додають: російська заява передбачає, що для захоплення Клинового підрозділи РФ мали б дорогою захопити населений пункт Віролюбівку, чого насправді немає.
«Так само не відповідає дійсності і інформація про масові втрати українськими підрозділами броньованої техніки. Подібні «звіти» російська сторона запускає на щоденній основі та традиційно подає без будь-яких доказів. Ситуація на напрямку залишається контрольованою Силами оборони», – повідомляє команування.
За даними корпусу, на цих ділянках немає підтверджених проривів російських загарбників на зазначених ділянках немає.
Командування: кількість боєзіткнень на фронті за день перевищила 200
Від початку доби на фронті відбулося 202 бойових зіткнення, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 1 грудня.
Сили оборони відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках, на останньому триває одна сутичка.
Російська армія дев’ять разів намагалася витіснити українські підрозділи із займаних позицій на Куп’янському напрямку, два зіткнення тривають.
20 разів армія РФ намагалася просунутися на Лиманському напрямку. Також бойові дії фіксуються на Слов’янському та Краматорському напрямках. На Костянтинівському російські загарбники 21 раз намагалися вклинитися в оборону.
«Протягом дня на Покровському напрямку агресор здійснив 49 штурмових та наступальних дій у районах населених пунктів Нове Шахове, Дорожнє, Никанорівка, Білицьке, Шахове, Родинське, Мирноград, Новоекономічне, Рівне, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопідгородне, Філія та у напрямку населеного пункту Гришине. Наразі бої точаться у п’яти локаціях», – йдеться в зведенні.
Ще 19 російських атак ЗСУ зупинили на Олександрівському напрямку.
Штаб зафіксував одне бойове зіткнення на Гуляйпільському напрямку і відбиття двох російських атак на Придніпровському.
Просочування російських військових у Покровськ триває. DeepState на своїй мапі фіксує збільшення «червоної зони», проте Сили оборони продовжують утримувати місто і навіть відновлювати контроль над деякими ділянками. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) на основі геолокації даних об’єктивного контролю, під контролем армії РФ перебуває 46% міста.
27 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про блокування спроб Росії штурмувати Покровськ і Мирноград малими піхотними групами. За його словами, з цією метою і для відновлення втрачених позицій визначені підрозділи Сил оборони проводять «активні дії». За даними Сирського, протягом останнього тижня безпосередньо в Покровську здійснено «пошук і знищення противника» на території близько 11,5 квадратних метрів.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Сили спецоперацій звітують про ураження району пуску «Шахедів» у Криму
Українські військові уразили пусковий район дронів Shahed у окупованому Криму, повідомляє командування Сил спеціальних операцій 1 грудня.
«У ніч на 28 листопада підрозділи deep strike Сил спеціальних операцій завдали успішного ураження по району зберігання та пуску ударних БПЛА типу Shahed поблизу мису Чауди, що на тимчасово окупованій території АР Крим», – йдеться в повідомленні.
Командування ССО вказує на те, що російська армія постійно використовує цю територію на півдні півострова для запуску ударних безпілотників різного типу по цивільній інфраструктурі України.
Військові додають, що «продовжують вживати асиметричних дій задля підриву наступальних спроможностей російської армії».
Командування Повітряних сил України регулярно фіксує пуски безпілотників із району мису Чауда в окупованому Криму.
Редакція Радіо Свобода не може наразі незалежно перевірити цю інформацію. Російське командування не повідомляло про влучання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих територій зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Посолка при НАТО: Україні потрібен 1 мільярд євро на американську зброю до кінця року
Київ шукає додаткове європейське фінансування для закупівлі зброї в Сполучених Штатів – про це посолка України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила в коментарі американському виданню Bloomberg.
Дипломатка оцінила потреби України в близько 1 мільярда євро додаткового фінансування від Європи до кінця року.
«Ми були б надзвичайно вдячні за нові внески від союзників, щоб Україна могла безперебійно отримувати обладнання через PURL», – сказала вона.
Йдеться про програму, яка дозволяє Києву закуповувати зброю США за кошти переважно європейських партнерів.
За словами Гетьманчук, переговори щодо завершення війни, які тривають, «не повинні сприйматися як сигнал до відмови від підтримки України та тиску на Росію – навпаки».
Посолка закликала Європу негайно погодити репараційну позику для підтримки України:
«Європейці можуть зробити набагато більше, ніж просто розробити власний план», – сказала вона.
Гетманчук назвала програму PURL дуже ефективною. За її словами, ініціатива забезпечила 75% фінансування систем протиповітряної оборони Patriot та 90% усіх інших систем ППО з моменту її запуску цього літа. Інше обладнання включає артилерійські снаряди великої дальності, які дозволяють Україні досягати зони ураження дронів на полі бою, додала дипломатка.
Раніше сьогодні міністр оборони Нідерландів анонсував новий внесок на 250 мільйонів євро в ініціативу PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Зокрема, передбачається закупити засоби протиповітряної оборони та боєприпаси для F-16.
Поліція Харківщини повідомила про двох поранених через удар російського дрона
Російські війська атакували цивільний автомобіль на Харківщині, повідомила обласна поліція 1 грудня.
За даними правоохоронців, армія РФ вдарила безпілотником по Золочівській громаді. FPV-дрон поцілив у автомобіль у селі Клинова-Новоселівка.
«Постраждали двоє місцевих жителів – 40 та 47 років. Чоловіки отримали осколкові поранення. Їх госпіталізували», – йдеться в повідомленні.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сметанін відреагував на місце України в рейтингу SIPRI
Герман Сметанін прокоментував місце акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (Укроборонпром), яке він очолює, у глобальному рейтингу виробників зброї, який оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
«Україна вперше (українська компанія раніше була представлена в цьому рейтингу - ред.) посіла власне місце в глобальному рейтингу як повноцінний виробник зброї... Ключові цифри («Укроборонпром» – ред.): місце в загальному рейтингу – 52 зі 100; місце за темпами росту – 6; доходи у 2024 році – $3,0 млрд; зростання в порівнянні з 2023-ім роком – +41%», – написав він у телеграмі.
Сметанін зауважив, що «Укроборонпром» або підприємства, що входять до Групи, мають активні партнерства майже з кожним з лідерів рейтингу – топ-5 компаній.
Він звертає увагу, що зростання 41% для української компанії – це рівень європейських країн, при тому, що жодна з них не працює у настільки складних умовах.
Щодо темпів зростання – «Укроборонпром» опинився на шостому місці в загальному рейтингу, а також став четвертою компанією в Європі за темпами росту, додав Сметанін.
Україна і раніше була представлена в рейтингах SIPRI, зокрема, у 2023 році «Українська оборонна промисловість» займала 57 місце. Вперше «Укроборонпром» з’явився в цьому рейтингу у 2011 році, посівши 63 місце.
1 грудня Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оприлюднив рейтинг 100 найкращих компаній світу з виробництва зброї та надання військових послуг за 2024 рік. База даних оборонної промисловості SIPRI була створена в 1989 році. На той час вона не включала дані компаній з Китаю, Радянського Союзу та країн Східної Європи. Набір даних оновлювався протягом багатьох років. Поточна версія містить дані для російських компаній з 2002 року та для деяких китайських компаній з 2015 року.
Bloomberg: у листопаді ЗСУ здійснили щонайменше 14 атак на російські НПЗ
У листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку війни. Про це пише Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн.
Минулого місяця атак також зазнали нафтоналивні споруди та танкери, які перевозили російську нафту. Так, наприкінці минулого тижня, за словами джерела Bloomberg, Україна атакувала два танкери у Чорному морі. Ще один танкер, який раніше перевозив російську нафту, постраждав від вибухів біля берегів столиці Сенегалу.
Увечері 28 листопада представники Служби безпеки України (СБУ) повідомили про атаку за допомогою морських безпілотників на судна російського «тіньового флоту» Kairos та Virat біля узбережжя турецької провінції Коджаелі. Обидва судна перебувають під санкціями ЄС, Великобританії, Швейцарії та США і прямували до Новоросійська, де в ніч на 29 листопада також був атакований і виведений з ладу морськими безекіпажними катерами термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), який експортує понад 80% казахстанської нафти.
В результаті було пошкоджено один із трьох виносних причальних пристроїв, з яких нафта занурюється на морські танкери. Міністерство енергетики Казахстану заявило, що перенаправить експорт нафти альтернативними маршрутами.
Читайте також: Дії не спрямовані проти Казахстану – МЗС України відповіло Астані щодо удару по КТК в Новоросійську
У Кремлі назвали українську атаку на КТК і танкери «кричущим» випадком, оскільки «йдеться про об’єкт міжнародного значення та з міжнародною участю».
Bloomberg зазначає, що російські війська продовжують регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру України та цивільні об'єкти, включаючи житлові будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Зачищали кожну кімнату, кожен гараж, кожен підвал»: як ЗСУ звільняли Іванівку на Дніпропетровщині
У листопаді армія РФ окупувала удвічі більше, ніж у вересні. Такий висновок зробив проєкт DeepState 1 грудня. Найбільше успіху агресор мав у районі Гуляйполя, важка ситуація також в районі Покровська-Мирнограда.
Тим часом на Дніпропетровщині Сили оборони контратакують. Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти разом із суміжними підрозділами зачистили Іванівку – село на межі Покровського та Олександрівського напрямків.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались подробиці операції у начальника комунікацій 37-ї ОБрМП лейтенанта Дениса Бобкова:
- яке значення має Іванівка для оборони;
- чим особлива ця операція;
- хто вони – російські військовослужбовці, яких взяли в полон?
Мерц: Європа має чіткий курс – «жодного нав’язаного миру» для України та обмежень для ЄС
Канцлер Німеччини Роберт Мерц 1 грудня зустрівся з прем’єром Польщі Дональдом Туском. Лідери урядів провели розмову з президентом України і європейськими партнерами, заявив Мерц на тлі обговорення зусиль із завершення російсько-української війни.
«Європа має чіткий курс: жодного нав’язаного Україні миру. Жодного ослаблення чи розколу ЄС і НАТО. Я і Дональд Туск розмовляли телефоном з президентом Зеленським та нашими європейськими партнерами з цього приводу», – заявив канцлер.
Він додав, що в «ці вирішальні дні ми залишаємося в тісному та постійному контакті».
Президент України Володимир Зеленський сьогодні зустрівся в Парижі з французьким президентом Емманюелем Макроном, переговори тривали «кілька годин». Сьогодні ж Зеленський повідомив, що обговорив зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді із лідерами низки країн Європи, керівництвом Євросоюзу та генеральним секретарем НАТО.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявляв Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.
Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.
Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.
Росія: трьох підлітків у Сибіру засудили в справі про державну зраду та диверсії
У російському Іркутську військовий суд засудив до позбавлення волі від 6,5 до 9 років Тамірлана Хайруліна, Івана Найденова та ще одного неповнолітнього обвинуваченого у справі про нібито скоєння теракту та підготовку до нього, передає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
У момент скоєння ймовірних злочинів усі засуджені були неповнолітніми. За версією слідства, нібито за винагороду 15 тисяч рублів Хайрулін та його знайомий, позначений як Ш., підпалили станцію стільникового зв’язку в Іркутській області. Їх також звинуватили в підпалі релейної шафи на перегоні «Іркутськ-Пасажирський-Академічна».
Крім того, Хайрулін, Найденов та їхній знайомий, за твердженням слідства, планували підрив або підпал літака Ту-22М3 на авіабазі «Біла», яку згодом атакували українські дрони під час операції «Павутина».
Зрештою, підлітки нібито планували підпалити один із центрів зі збору допомоги учасникам війни. Обвинувачених затримали влітку 2024 року, коли їм було по 17 та 15 років. Не повідомляється, чи вони визнали провину.
Також 1 грудня стало відомо, що в Томську суд призначив 8,5 років виховної колонії місцевому підлітку за статтями про диверсію та держзраду. Про це повідомило російське видання «Медіазона». Засудженому, ім’я якого не називають, закидають два випадки диверсії і чотири випадки сприяння диверсії. Що саме він зробив, не повідомляється. Невідомо, чи він визнав провину.
З початку війни у справах про тероризм і диверсії, до яких російська влада почав відносити діяння, які раніше кваліфікувалися як пошкодження майна або вандалізм, в Росії засудили понад 150 осіб віком від 14 до 17 років, повідомляла «Верстка» в жовтні 2025 року. З кожним роком війни проти України кількість засуджених зростає.
Навіщо Єрмаку фронт?
Колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак у коментарях іноземним медіа стверджує, що не тримає зла на президента України Володимира Зеленського і навіть готовий піти на фронт. Хоча не уточнює, ні коли, ні в якому підрозділі планує служити.
«Армія – хороший спосіб побачити, як насправді живе країна»
Народний депутат і полковник запасу ЗСУ Сергій Рудик заявив в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що готовність Андрія Єрмака піти на фронт можна оцінювати лише після проходження ним базової військової підготовки. На думку депутата, армія сьогодні потребує всіх, а управлінський досвід Єрмака може бути корисним.
«Я думаю, що армія і побратимський кусок хліба і каші – це хороший спосіб продемонструвати колишньому голові Офісу президента – чим насправді сьогодні живе країна», – підсумував Рудик.
Зеленський і Єрмак
Водночас українські медіа повідомляють про дуже поганий розрив між Зеленським і Єрмаком: мовляв, були скандали, докори та сльози, а сам Єрмак до останнього не вірив у свою відставку.
Попри це, у коментарі Financial Times він говорить, що Зеленський був його другом до цієї роботи й залишиться після.
- Чи повідомлять Андрію Єрмаку про підозру?
- Як працюватиме Зеленський без Єрмака?
- Чи знав Зеленський про схеми?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Операція «Мідас»: ВАКС заочно обрав запобіжний захід для Міндіча
Вищий антикорупційний суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для бізнесмена Тимура Міндіча, який є фігурантом справи про корупцію в сфері енергетики.
Під час судового засідання прокурор зазначив, що слідство вважає Міндіча керівником групи, яка отримувала і відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці.
За словами сторони обвинувачення, Міндіч «здійснював загальне керівництво та координацію усіх учасників ЗО, встановлював правила поведінки та конспірації, розприділяв об'єкти майна та коштів, отримані внаслідок вчинення злочинів».
Засідання проводилось частково у закритому режимі, оскільки, як заявив прокурор, оприлюднення певної інформація може зашкодити безпеці та обороні держави.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), один з «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен») та інші.
Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч, який, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада, справу не коментував. Їх оголосили в розшук.
РНБО наклала на них обох санкції.
Шмигаль розповів Рютте про потреби в ППО та адаптацію України до стандартів НАТО
Міністр оборони Денис Шмигаль зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Брюсселі – про це він повідомив увечері 1 грудня.
Шмигаль повідомив, що подякував Рютте за «лідерство та підтримку», розмова стосувалася ситуації на фронті та пріоритетних потреб.
«Ключове питання – посилення ППО. Для стримування російського ракетного та дронового терору потрібні додаткові системи, а також ракети до них. Окремо зосередилися на ролі ініціативи PURL, критично важливої для стабільних поставок», – повідомив він.
Міністр також наголосив, що Україна продовжує адаптувати сектор оборони до стандартів і принципів НАТО та втілювати спільні проєкти з партнерами.
Пресслужба НАТО раніше анонсувала зустріч Рютте зі Шмигалем, без запланованого підходу до преси. Генсекретар Альянсу наразі не коментував розмову.
Раніше сьогодні міністр оборони Нідерландів анонсував новий внесок в ініціативу PURL щодо закупівлі американської зброї для України. Зокрема, передбачається закупити засоби протиповітряної оборони та боєприпаси для F-16.
Ракетний удар по Дніпру: число постраждалих зросло, більшість з них залишаються в лікарні
Через ранкову російську атаку у Дніпрі, за уточненими даними, постраждали 43 людини, 30 з них залишаються в лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, 10 постраждалих досі перебувають у важкому стані.
Гайваненко також повідомив, що через удар РФ пошкоджені адмінбудівля, підприємства, чотири будівлі навчальних закладів і стільки ж багатоповерхівок, дві СТО, понад півсотні авто.
Раніше було відомо про 4 загиблих та 40 постраждалих через атаку РФ.
Вранці 1 грудня місто Дніпро зазнало ракетної атаки. За даними української влади, удару було завдано балістичною ракетою по підприємству в центральній частині Дніпра.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський визнав вплив корупційного скандалу на мирний процес
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що розслідування щодо корупції в Україні впливає на мирний процес. Про це глава держави заявив у Парижі, відповідаючи на запитання журналіста, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Запитання було у вас, як відповідні речі впливають на Україну. Всі впливають на ситуацію, на переговорний процес. Всі впливають – і обставини, і люди. Багато чого відбувається. В моєму випадку – я президент воюючої країни, я щодня ухвалюю рішення. Вони різні. В більшості своїй вони дуже непрості. Від початку війни я схвалював і буду схвалював рішення, сфокусовані тільки на зміцненні України», – зазначив Зеленський.
Водночас президент, відповідаючи на відповідне запитання щодо наступного очільника його Офісу, не назвав ім’я ймовірного претендента, зауваживши, що хоче провести додаткові консультації.
«Я їх запланував по поверненню в Україну – я це зроблю. Мій вибір залежить від деяких речей: напрямок менеджменту і фокусуємося більше на дипломатії або інші напрямки, які дуже важливі», – сказав президент.
Також розслідування щодо корупції в енергетиці в Україні прокоментував французький президента Емманюель Макрон.
«Чи наша роль – давати уроки Україні, яка має скандал такого плану? Гадаю, якщо зараз усе відбувається у межах правосуддя, у межах спеціальних процедур, то все нормально», – сказав він.
Макрон зауважив, що у Росії немає незалежних органів боротьби з корупцією і незалежного правосуддя.
«Якщо всі гроші йдуть на війну і немає перед ким звітувати – то ось як функціонує ця система. По-іншому функціонує система в Україні. У Франції система по-іншому функціонує. А в Росії – справжня диктатура», – додав він.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».
У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет») та інші.
28 листопада стало відомо про проведення обшуку у голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки, і який статус має голова Офісу президента, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, Єрмак не перебуває у статусі підозрюваного.
Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій».
Раніше народний депутат Ярослав Железняк із «Голосу» заявив, що на записах НАБУ («плівках Міндіча») у справі «Мідас» керівник Офісу президента Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба». Наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ, і він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
Зеленський розповів про вплив ситуації на фронті на переговори
Жодна з поточних наступальних операцій Росії в Україні не була успішною, заявив президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з французьким колегою Еммануелем Макроном 1 грудня.
Таким чином він прокоментував питання журналістки про те, як просування російських військ за останній місяць впливає на переговори.
«Безумовно, точаться складні бої в самому Покровську, на інших напрямках, наприклад, більше успіху в наших хлопців на Куп’янському напрямку. Росія каже, що захопила Куп'янськ, а ми, якщо чесно, майже всіх вичистили з цього міста», – сказав він.
Зеленський закликав брати інформацію про події на фронті з повідомлень українського командування. Він констатував, що російських військових багато, але вони також понесли, за його даними, найбільші втрати за час повномасштабного вторгнення за два попередніх місяці.
«Так само і про кілометри, секретів немає. Деякі просування, безумовно, є, але це така війна, вибачте за використання такого слова, це така жива контактна лінія, вона змінюється в один бік і в інший. Як тільки більше російських військових підійшло, вони можуть десь просунутись. Просування йде не технікою, йде 10, 20, 30 людей, вони знищуються, потім вони відходять. Безумовно, нам складно, але й втрат у них більше, ми фоксуєумось на виживанні людей», – розповів президент, згадавши про обговорення рішень щодо справедливого розподілу особового складу між бригадами.
Голова держави водночас зазначив, що Україна також несе втрати і хотіла завершення війни з першого дня повномасштабного вторгнення. Питання, за словами Зеленського, не в просуванні російської армії, а «в тому, що не хочуть зупинятися»:
«Коли хтось каже, що питання в територіях – це завжди питання людей. Питання територій і просування пов’язані завжди з гарантіями безпеки. Україна повинна точно знати: коли закінчиться війна, то для всієї території України будуть гарантії безпеки, щоб не почалося знову вторгнення. Це головне. І в цьому не може бути інших тлумачень».
Читайте також: Умєров повідомив про «значний прогрес» під час зустрічей у США
Президент вказав, що Україна продовжує зазнавати політичного й військового тиску, в тому числі у вигляді російських повітряних атак, які почастішали. Він назвав це «не тільки психологічним, а й фізичним тиском» на українців.
«Я вже не говорю про політичні кроки щодо цього, але тут ми якимось чином будемо виконувати свої конституційні обов’язки», – додав він.
За оцінкою американського Інституту дослідження війни в листопаді, Москва продовжує поширювати неправдиву інформацію про те, що перемога Росії є неминучою, щоб змусити Україну і Захід погодитися на російські вимоги.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.
Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.
Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.
Макрон анонсував консультації зі США щодо гарантій безпеки Україні
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що робота над гарантіями безпеки, що «мають вирішальне значення для безпеки європейців, громадян Франції й українців», завершена. Про це лідер Франції сказав під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським.
Французький президент анонсував найближчими днями «важливі переговори між американськими посадовцями та Коаліцією охочих для уточнення участі Америки в цих гарантіях».
«Паралельно тривають обговорення, щоб Росія могла надати американським посередникам повну ясність у цьому контексті щодо своєї відданості миру. Не маю жодних сумнівів, що ми всі залишимося єдиними у підтримці України, поваги до міжнародного права, а також миру та безпеки для нашої Європи», – наголосив Макрон.
Очільник Франції розповів, що 1 грудня після дискусій із Зеленським президенти зв’язалися з переговірниками на місці в Маямі і європейськими лідерами, щоб «спланувати наступні дні та тижні та забезпечити повну інформацію про прогрес».
Читайте також: Зеленський провів переговори з Макроном – вони тривали «кілька годин»
Зеленський, своєю чергою, зауважив, що гарантії безпеки зараз є однією з трьох ключових переговорних «магістралей».
«Питання територіальне – найскладніше, питання грошей відновлення – на мій погляд… без присутності європейських партнерів акцептувати не просто і складно, тому що гроші зберігаються в Європі. Мені здається, це не дуже справедливо і питання гарантій безпеки, що дуже важливо, конкретика зі Сполучених Штатів Америки, конкретика з боку Європи. Тобто, я би сказав, що це три головні теми (переговорного процесу - ред.)», – наголосив Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський 1 грудня прибув до Єлисейського палацу в Парижі для переговорів зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном, розпочавши черговий тиждень інтенсивної дипломатії, спрямованої на припинення війни РФ проти України.
Візит, спрямований на пошук «умов для справедливого та тривалого миру», відбувся через день після переговорів у Флориді між делегаціями США та України, які обидві сторони оцінили як продуктивні, не надавши додаткових подробиць.
Голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас заявила 1 грудня, що «це може бути вирішальним тижнем» для мирних зусиль.
Спеціальний посланник США Стів Віткофф, як заявив Кремль, проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним 2 грудня. Це буде шоста зустріч Віткоффа з Путіним з січня.
Початкова пропозиція США з 28 пунктів стривожила українську владу. 23 листопада українська делегація провела переговори з держсекретарем США Рубіо та іншими американськими чиновниками в Женеві.
Ці переговори призвели до розробки плану з 19 пунктів, який залишає на столі кілька важливих питань, включаючи долю частини українського Донбасу, прагнення України до НАТО та потенційне обмеження чисельності збройних сил Києва. Через тиждень після цього відбулися переговори у Флориді.