Херсон пережив понад вісім місяців російської окупації, і вже три роки – вільний, але агресор не дає йому спокою. Силам оборони не вдалось форсувати Дніпро і відтіснити російських солдатів на лівому березі. Річка стала лінією бойового зіткнення, а місто і його жителі – мішенню для ударів російської армії. Як зараз живе Херсон – у репортажі онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Двері, мабуть, найвідомішої кав’ярні Херсона відчинені з самого ранку. Від кавомашини Олексія до російських позицій усього півтора кілометра. Це вже «червона зона» – найнебезпечніша частина міста.
Кав’ярня працювала під час окупації. Розповідають, що тоді замість рублів тут приймали гривні. А після звільнення міста вона першою знову відчинила двері. Тут же розмістили волонтерський штаб. Тоді, три роки тому, в місті не було ні світла, ні води. Так за цим місцем і закріпилося звання кав’ярні зі справжнім херсонським характером.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Анджеліна Джолі розповіла про свою поїздку до Миколаєва й Херсона під «постійною загрозою» дронів РФЗа останні три роки в місті багато змінилося. Три роки тому Херсон святкував. На головній площі було дуже багато людей, які зустрічали українських військових. Зараз же на головній площі міста людей практично немає. А не так давно російська армія кількома авіабомбами розбила і будівлю міськради. Усе життя в Херсоні відсунулося від прибережних районів кудись подалі, де безпечніше.
Однак за останні місяці безпечних районів у місті геть не залишилося. Це знають і в дитячій обласній лікарні. Тиждень тому Вікторія привела сюди своїх синів на діагностику. «Прилетіло. Одразу пил, уламки. Дуже страшно», – згадує вона.
Наслідку російського обстрілу дитячої обласної лікарні, Херсон, 29 жовтня 2025 року
Це був танковий снаряд. Він потрапив у кімнату, де перебував айтівець Денис: «Пам’ятаю вибух. Зрозумів, що влучило в колону біля мене. У мене зламане ребро. Уламки. Купа дірок».
«Нас просто хочуть залякати. Психологічний тиск. Після останнього обстрілу лікарні російські пабліки написали, що ми «законна військова ціль». У нас лікуються діти», – розповідає головлікарка дитячої обласної лікарні Інна Холодняк.
Це вже 16-й обстріл лікарні – головлікарка веде рахунок. І збирає уламки з прильотів. За останній рік, кажуть, російська армія перестала обирати цілі. Російські дрони і снаряди б’ють по автобусах, тролейбусах, зупинках. Уламків у місті так багато, що до річниці звільнення з них зробили цілу виставку в музеї.
Your browser doesn’t support HTML5
«Нас просто хочуть залякати». Як живе Херсон під щоденними обстрілами (відео)
«Коли почалася деокупація, таких обстрілів не було. Зараз вони просто нас видавлюють звідси. Але ми працюємо так, ніби війни немає. Це наш спротив», – каже директорка краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
Три роки поспіль жителі Херсона на річницю звільнення загадують бажання, яке у 2022-му здавалося дуже близькою реальністю.
«Дуже хотілося вірити в хороший кінець, що це дуже швидко закінчиться. Але так не склалося», – зазначає Інна Холодняк.
Розбита російськими авіаударами будівля Херсонської обласної державної адміністрації, 4 липня 2025
Із довоєнних 300 тисяч жителів у Херсоні залишилося близько 60 тисяч. Після третьої години дня навіть віддалені від берега райони міста завмирають. Крамнички зачиняються. Зачиняється і найвідоміша кав’ярня в Херсоні. Назавжди.
День звільнення міста – останній робочий день Олексія в Херсоні. Кав’ярню перевезуть до Івано-Франківська. Однак Олексій сподівається повернутися: «У всіх є надія, що звільнять лівий берег і Херсон буде як фенікс, який повстав із попелу».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.