Коротко
- Естонський міністр передає позицію України: Росія не перемагає у війні й не демонструє готовності до миру, натомість посилює атаки на цивільних та інфраструктуру.
- Києву потрібна негайна підтримка, і пропозиція Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів може стати переломним моментом, забезпечивши Україні довгострокове фінансування та посиливши тиск на Кремль.
- ЄС і НАТО обговорюють необхідність посилення санкцій, наголошуючи: жодні рішення про Україну не ухвалюються без України.
- Які перспективи в стрімкого мирного процесу, спрямованого на завершення війни в Україні й очолюваного США?
- Що забезпечить Європі місце за столом переговорів?
- Що може докорінно змінити ситуацію на користь України на полі бою й у дипломатії?
Ці питання після зустрічі глав МЗС країн НАТО, до якої долучився український топдипломат, Радіо Свобода обговорило з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.
Очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна під час інтервʼю Радіо Свобода в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, 3 грудня 2025 рок
– Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, приєднався до вашої дискусії (глав МЗС держав НАТО 3 грудня 2025 року – ред.). Що саме обговорювалося? І чи ви особисто сподіваєтеся, що нинішній мирний процес, що активізувався завдяки зусиллям США, призведе до якихось конкретних і вагомих результатів, незалежно від того, буде це мирна угода чи припинення вогню?
– Андрій Сибіга дуже чітко заявив, що Росія не виграє війну. Путін хоче переконати всіх, і насамперед президента Трампа, що він перемагає й що Україна втрачає території. Але жодного стратегічного прориву на полі бою немає.
Росія посилює тиск на людей, бомбить їх, гинуть мирні жителі, атакуються енергетичні мережі та інша інфраструктура
Натомість Росія посилює тиск на людей, бомбить їх, гинуть мирні жителі, атакуються енергетичні мережі та інша інфраструктура. І це дуже стратегічний меседж, тому що, можливо, президент Трамп або хтось інший вважає, що в України немає вибору – але вибір у України є. Це перше.
Друге – Сибіга також сказав, що зустріч (української делегації з американською – ред.) була дуже конструктивною й вони рухаються вперед за різними пунктами, але, відверто кажучи, я не знаю деталей.
Голова МЗС Андрій Сибіга (праворуч) та генеральний секретар НАТО Марк Рютте, 14 травня 2025 року
Знаю лише, що все, що стосується НАТО і ЄС, – це ми вирішуємо, а не Путін чи хтось інший. Щодо України – Україна має погодитися. І Європа теж стоїть разом з Україною.
як ми можемо використати заморожені російські активи для надання Україні позики
Найважливіше зараз, як зазначив Сибіга, – це те, що Україні потрібна негайна підтримка.
І хороша новина полягає в тому, що сьогодні очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нарешті представила юридичну пропозицію про те, як ми можемо використати заморожені російські активи для надання Україні позики.
Це історичний момент, який може змінити хід цієї війни, а можливо, навіть і перебіг мирних переговорів – хоча деталей ми поки не знаємо.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Брюсселі, Бельгія, 3 грудня 2025 року
Це забезпечить Україну фінансами на роки вперед і дасть дуже чіткий сигнал Путіну, що він не може гратися з цими активами – а їх загалом 200 мільярдів у Європі – тому що ми можемо їх використовувати. Путін ніколи їх не отримає назад, доки не компенсує збитки, яких Україна зазнала.
Маємо знайти шлях (у питанні використання заморожених активів РФ - ред.), бо інакше Європа не буде частиною цього переговорного процесу
Тепер нам потрібно зосередитися на ухваленні рішення 27-мома країнами ЄС. Гадаю, маємо знайти шлях, бо інакше Європа не буде частиною цього переговорного процесу.
Справедливий і тривалий мир означає більше тиску на Росію: заморожені активи, санкції, мита, які ми можемо застосувати, а також більше підтримки Україні. Багато країн сьогодні (3 грудня 2025 року – ред.) оголосили про інвестиції у механізм PURL – це більше військової допомоги Україні через США.
Отже, надія є, але ми повинні чітко розуміти: замість тиску на жертву – Україну – тиск має спрямовуватися на Росію. І це те, що ми маємо робити всі разом.
Держсекретар США Марко Рубіо поруч зі спецпосланником США Стівом Віткоффом зустрічається з українською делегацією (на фото немає) для обговорення плану США щодо припинення війни в Україні в місії США в Женеві, Швейцарія, 23 листопада 2025 року
– Чи бачите потенціал серед європейських союзників до посилення тиску на Росію? Наприклад, ми чули тут, що лише двадцять відсотків російських оборонних компаній перебувають під санкціями.
– Так, звичайно. Ми вже багато зробили: Єврокомісія розробила 20 пакетів санкцій (19 із них запроваджено, 20-й пакет перебуває на стадії розробки – ред.).
Також існує такий інструмент, як мита на імпорт з Росії та Білорусі до Європи. Єврокомісія може їх запроваджувати без консенсусу всіх 27 країн – а його завжди важко досягти, це дуже складно.
Щодо заморожених російських активів – це справжній переломний фактор, надзвичайно важлива річ
Щодо заморожених російських активів – це справжній переломний фактор, надзвичайно важлива річ. Тому я справді сподіваюся, що рішення буде ухвалено щонайпізніше 19 грудня, коли збереться Європейська рада на рівні лідерів. До того часу все має бути вирішено.
Отже, у нас є багато важелів, щоб тиснути на Росію і водночас підтримувати Україну. Саме тому ми й говоримо, що ніщо не може бути вирішено або погоджено про Україну без України, і так само про Європу без Європи. Ми повинні триматися разом.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, президент Європейської ради Антоніу Кошта та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спілкуються під час саміту лідерів ЄС в Брюсселі, Бельгія, 23 жовтня 2025 року
– Що ви маєте на увазі, кажучи про переломний фактор? Що Україна отримає можливість здійснити прорив на полі бою?
Наразі Україна перебуває під сильним тиском. І головна проблема – це ресурси. Немає жодних сумнівів щодо волі українського народу.
Якщо ми ухвалимо рішення використати заморожені російські активи, то
Упродовж, можливо, наступних двох років Україна матиме достатньо коштів, щоб ухвалювати рішення
упродовж, можливо, наступних двох років Україна матиме достатньо коштів, щоб ухвалювати рішення про отримання військової підтримки, інвестувати в оборонну промисловість, пережити зиму, інвестувати в енергетичний сектор.
Це дасть українцям більше свободи визначати, на які умови вони взагалі погоджуватимуться, якщо мирна угода буде реальною.
Проблема в тому, що ми не бачимо жодних ознак, що Путін готовий змінити свої цілі чи навіть прийняти пропозицію про припинення вогню – що для нього насправді дуже просто. Він міг би закінчити все за 24 години. Але ми цього не бачимо.
Очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна під час інтервʼю Радіо Свобода в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, 3 грудня 2025 року
Отже, заморожені російські активи дають Європі місце за столом переговорів, а Україні – значні важелі, щоб продовжувати робити те, що вона вважає потрібним.
– Гадаєте, європейські країни врахують занепокоєння Бельгії щодо репараційної позики і її зрештою буде погоджено?
Заморожені російські активи дають Європі місце за столом переговорів, а Україні – значні важелі
Так, звісно, ми розуміємо занепокоєння Бельгії, тому що саме Бельгія управляє фондом, у якому зберігається більшість заморожених російських активів.
Тож якщо Росія в майбутньому висуне претензії щодо цих активів, які зараз заморожені, тоді бельгійський уряд буде змушений за це заплатити.
Саме тому ми пропонуємо гарантію ЄС, і претензію адресуватимуть уже Євросоюзу. Також сподіваюся, що багато інших країн Групи Семи приєднаються до цієї гарантії.
Тож надіюся, бельгійські занепокоєння будуть зняті в тому сенсі, що Бельгія не залишиться наодинці – і тоді ми зможемо рухатися вперед із цим рішенням.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вселяє надію». Очільник МЗС Нідерландів про переговори щодо завершення війни ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Глава МЗС Польщі сумнівається в готовності Путіна до компромісів ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Європа дала сильний сигнал США». Голова МЗС Чехії про план досягнення миру