Таджикистан заперечив переговори з РФ щодо охорони свого кордону з Афганістаном

Сторожова вежа в Таджикистані поблизу афганського кордону, де 27 листопада загинули п’ять громадян Китаю

Міністерство закордонних справ Таджикистану заперечило заяви про те, що воно веде переговори з Росією щодо допомоги в охороні свого кордону з Афганістаном після нападу в цьому районі, внаслідок якого загинули п’ять громадян Китаю.

Повідомлення про посилення російської військової присутності оприлюднило агентство Reuters 2 грудня, заявивши з посиланням на неназвані джерела в таджицьких службах безпеки, що через Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), провідну роль в якому відіграє Москва, ведуться переговори щодо розгортання російських військ для спільного патрулювання вздовж 1344-кілометрового кордону між двома країнами.

Речник Міністерства закордонних справ Таджикистану Шохін Самаді заявив Радіо Свобода 3 грудня, що ці заяви «сфабриковані».

«Публікуючи цю новину, Reuters надає своїм читачам неперевірену інформацію», – сказав Самаді.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай прагне зміцнити свій вплив у Центральній Азії після зусиль США щодо корисних копалин

У заяві, опублікованій пізніше Міністерством закордонних справ Таджикистану, вказано, що «ситуація на державному кордоні залишається стабільною і перебуває під повним контролем компетентних органів Республіки Таджикистан».

Агентство Reuters поки що заперечення уряду Таджикистану не коментувало.

Сутички вздовж нестабільного таджицько-афганського кордону не є рідкістю, 27 листопада в результаті атаки, здійсненої з Афганістану, загинули п’ятеро китайських робітників, які працювали на спільну китайсько-таджицьку золотодобувну компанію, ще п’ятеро були поранені.

Напад, у якому, за словами влади Таджикистану, було використано вогнепальну зброю і безпілотник, оснащений вибухівкою, для ураження об’єкта, де проживають шахтарі, спричинив тиск на президента Таджикистану Емомалі Рахмона через питання безпеки громадян Китаю в країні.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай допомагає «Талібану» отримати міжнародне визнання

Пекін 1 грудня порадив своїм громадянам, багато з яких працюють у гірничодобувній промисловості й інших видах бізнесу в Таджикистані, негайно залишити прикордонну зону.

Від 2010 року Китай став найбільшим торговельним партнером, іноземним інвестором і кредитором Таджикистану, причому Пекін володіє понад половиною зовнішнього боргу Душанбе. Китай зайняв провідну позицію в економіці країни, будуючи нові дороги й інвестуючи в такі сектори, як телекомунікації, сільське господарство і гірничодобувна промисловість.

Душанбе й Кабул звинувачують один одного у приховуванні збройних груп з моменту захоплення влади «Талібаном» в Афганістані у 2021 році. Таджикистан був єдиною сусідньою країною, яка публічно виступила проти повернення «Талібану» до влади, назвавши це бойове угруповання загрозою регіональній стабільності.

Минулого тижня уряд «Талібану» заявив про неназвану групу, яка, за його словами, намагалася створити нестабільність, і наголосив, що співпрацюватиме з владою Таджикистану щодо цього інциденту.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Рідкісноземельні перегони. Трамп розширює співпрацю з Центральною Азією

Після нападу на китайських робітників посадовці міністерств закордонних справ обох країн провели телефонну розмову.

Рахмон також 1 грудня скликав керівників силових структур країни для обговорення ситуації вздовж кордону Таджикистану з Афганістаном.

Агентство Reuters у своєму повідомленні писало, що потім відбулися переговори про розгортання російських військ для спільного патрулювання з таджицькими охоронцями під егідою ОДКБ, але остаточне рішення ще не ухвалене.

Москва вже має військову присутність у Таджикистані.

Російські війська раніше охороняли таджицький кордон з Афганістаном, хоча Душанбе самостійно патрулює цей район від 2005 року.

Таджикистан також дозволив Пекіну спільно керувати деякими прикордонними заставами на 477-кілометровому кордоні центральноазійської країни з Китаєм.

ОДКБ не відповіла на запит Радіо Свобода про коментар.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін прибув до Таджикистану. Душанбе не виконав ордер МКС про його арешт