Донбас

Що робити, якщо житло в окупації визнали «безхазяйним»? Інструкція

Росія вимагає особистої присутності власника в окупаційних адміністраціях, але робити це правозахисники вкрай не рекомендують. На фото – Маріуполь, 2022 рік

Дивитись коментарі

Росія «вдосконалює» процедуру вилучення житла в українців на окупованих територіях. Цієї осені окупанти визнали «безхазяйними» щонайменше 25 тисяч об’єктів нерухомості на захоплених територіях. А зараз у РФ розглядають законопроєкт, згідно з яким помешкання з ознаками «безхазяйності» передаватимуть у «власність» окупаційним адміністраціям.

  • Що робити, якщо житло в окупації потрапило до такого списку?
  • Чи варто ризикувати їхати на окуповані території, щоб підтвердити своє право власності?
  • І що можна зробити?

Разом із правозахисниками та юристами розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Ось головні поради:

Зібрати усі документи, які підтверджують право власності чи користування нерухомістю

  • Оригінали або копії свідоцтва на право власності, договору купівлі-продажу, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно.
  • Свідоцтво на спадщину, на підставі якого людина набула права власності.
  • Фото чи опис помешкання.
  • Комунальні рахунки.

Якщо документи залишилися на окупованій території або загубилися, спробуйте знайти їх копії у родичів або в нотаріуса.

Знімки, які показують, який вигляд мало житло загалом; опис зовнішнього виду речей: розміри, колір, за наявності – серійний номер.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Солдати РФ в будинках українців: як в окупації «узаконюють» привласнення чужого майна?

Зафіксувати хронологію «націоналізації» житла

Зберіть у електронному документі або іншому зручному форматі усю інформацію, яку ви дізналися із соцмереж, сайтів окупаційних адміністрацій або від рідних, сусідів, знайомих, які перебувають на ТОТ.

Це можуть бути:

  • скріни/архіви вебсторінок зі списками «безхазяйного» житла/дописи із місцевих пабліків чи сайтів, виписки із «судових рішень» окупаційних адміністрацій щодо визнання житла «безхазяйним»;
  • інформація, коли і хто (військові чи цивільні) зайняв помешкання;
  • імена/позивні та опис зовнішності людей, які брали участь у процедурі вилучення або яких заселилися до житла (приблизний вік, у що були вдягнені, транспорт, на якому приїхали).
  • контакти можливих свідків.

Начальник відділу управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, головного слідчого управління Нацполіції Ігор Калантай радить спробувати з’ясувати, чи є навколо камери спостереження та кому вони належать. Якщо це можливо та безпечно, скопіюйте ці записи чи погодьте з власниками камери їхнє зберігання.

«Якщо побачили в якійсь групі свою адресу – робимо скрін, зберігаємо. Це для подальшого післявоєнного відшкодування або якихось інших механізмів. Якщо є свідки, які проживають на окупованій території і були присутніми під час нового заселення або бачили, як відбуваються комісії, зберігаємо їхні імена і спілкуємося», – каже директорка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук.

Важливо потурбуватися про безпеку збору та зберігання цієї інформації: нікому не передавати контактів і адрес свідків, адже це може наразити їх на небезпеку.

Якщо з’ясування певних даних може загрожувати вашому життю або здоров’ю, уникайте таких кроків.

Щонайменше 13 000 будинків у Маріуполі окупаційні адміністрації визнають «безхазяйними» – Le Figaro

Написати заяву до українських правоохоронних органів

Заяву про конфіскацію житла на ТОТ можна подати до Національної поліції, Служби безпеки України або прокуратури.

Повідомити про незаконне захоплення житла можна, незалежно від того, сталося це нещодавно чи кілька років тому.

Звертатися до правоохоронців мають право не лише постраждалі, а й їхні родичі чи навіть очевидці події.

Подати заяву до поліції можна особисто, телефоном або електронною поштою. А люди, які перебувають на підконтрольній Україні території, можуть звернутися до найближчого відділення.

Якщо немає інформації і підтверджуючих документів про те, хто саме і коли заселився у ваше житло, правоохоронці все одно її приймуть і зареєструють.

«Важливо не зволікати з подачею заяви, адже з часом можуть зникнути речові докази або свідки забудуть ключові обставини. Звернутися до правоохоронців можна, навіть якщо немає документів, що підтверджують право власності на житло. У такому випадку це питання вирішуватиметься під час досудового розслідування», – розповідає Віолета Артемчук.

Трапляються випадки, коли правоохоронці відмовляються реєструвати і брати в роботу такі заяви. Аргументують це тим, що не можуть провести розслідування на окупованих територіях.

«Нещодавно жінка з Маріуполя, яка побачила адресу своєї квартири у списку «безхазяйного» житла, звернулася до поліції. Але поліція не звикла до таких заяв і попросила підтвердження з того боку, що квартира «націоналізована». Якщо виникають подібні труднощі і правоохоронці не хочуть реєструвати заяву, рекомендуємо звертатись до нас і з нашими юристами спілкуватися щодо того, як діяти далі», – каже голова ГО «Донбас SOS».

Подати заяву до Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) – це офіційна система збору заяв про матеріальні втрати, завдані війною Російської Федерації проти України. Реєстр створений за ініціативи України, ЄС та ще 42 країн і розташований у Гаазі. Подані заяви будуть передані майбутній компенсаційній комісії, яка ухвалюватиме рішення про виплати.

Зробити це можна через портал «Дія». Зараз в реєстрі відкрита категорія А.3.6 «Втрата доступу та контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях».

«Наразі міжнародний Реєстр збитків не проводить виплат, це будуть репараційні виплати, які стягуватимуть з Росії. І навіть через такі, може, неблизькі перспективи, ми все-таки рекомендуємо подавати заяву в цей реєстр. Люди іноді кажуть: «Та я встигну, коли це ще буде?». Якщо реєстр не наповнюється, якщо таких заяв немає, то після деокупації або коли буде відкритий механізм виплат, скажуть, що це неактуально, бо ніхто не подавав заяв. Тож ми рекомендуємо це робити, щоб зафіксувати, що проблема є», – наголошує Віолета Артемчук.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росіяни купують, їм продають»: як окупаційна влада привласнює житло українців

Перевірити інформацію про нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Якщо власність не зареєстрована в Держреєстрі прав на нерухоме майно, це унеможлює звернення до міжнародного Реєстру збитків.

До 2013 року реєстр був паперовий і зберігався в архівах місцевих БТІ. Після 2013-го всі операції з нерухомістю потребують внесення інформації в електронну базу. Для цього державний реєстратор перевіряє документи, що підтверджують реєстрацію права власності, видані відповідним БТІ. Однак через війну та окупацію частина паперових архівів могла бути втрачена. Тож якщо виявиться, що житло не було зареєстроване у реєстрі, ці дані доведеться вносити у нього через суд.

Зазвичай зареєструвати свої права на житло у Держреєстрі речових прав можна також через «Дію» або у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАПі). Але якщо нерухомість розташована на окупованій території, це неможливо, бо українські установи не мають доступу до реєстрів БТІ, які там залишилися. Тому це робиться тільки через суд, пояснює юристка Богдана Гончар.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Усе, що не з російським «петухом» на гербі – не визнається». Росія «віджимає» квартири українців на Луганщині

Зафіксувати факт порушення прав у міжнародних місіях

Задокументована історія – важливий доказ порушення прав людини, наголошують фахівці. Моніторингова місія ООН з прав людини фіксує випадки порушення прав українців й Міжнародного гуманітарного права – зокрема, це стосується незаконного вилучення чи привласнення житла в окупації.

Фіксування таких фактів дозволяє зібрати матеріали для судового чи міжнародного розслідування. Також воно демонструє міжнародним партнерам системність порушень прав людини з боку окупантів.

Боротьба за повернення житла може бути довгою і складною, наголошують фахівці, але зафіксовані факти захоплення нерухомості допоможуть відстояти свої права і претендувати на компенсацію, коли запрацюють репараційні механізми.

Звернутися за допомогою юристів чи правозахисників

Якщо вам потрібна консультація чи допомога, зверніться до організацій, які надають безкоштовну юридичну підтримку. Приміром:

Гаряча лінія – 0 800 309 110 (понеділок – п'ятниця з 9:00 до 21:00, субота – з 9:00 до 18:00)

lawyers@east-sos.org;

0 800 332 614 (понеділок – субота з 8:00 до 18:00);

Гаряча лінія працює з понеділка по п'ятницю з 08:00 до 21:00 за номерами:

099 507 50 90;
068 507 50 90;
093 507 50 90.

Чат-бот «Юридичний порадник для ВПО».

Форма запису на індивідуальну консультацію.

Українці, які дізналися, що їхнє житло в окупації підконтрольні РФ чиновники визнали «безхазяйним», не зобов’язані підтверджувати своє право власності або надавати будь-які докази окупаційним адміністраціям.

«Вони не мають нічого підтверджувати, не мають надавати ніяких доказів, не прибувати на окуповані території, тому що вони є власниками цього майна. Їхнє право власності зареєстроване в українському Державному реєстрі прав на нерухоме майно», – пояснює юристка Анастасія Сидоренко.

Сама поїздка на окуповані території несе за собою низку ризиків. Для людей з українським паспортом із 2023 року єдиним маршрутом до РФ, а потім на окуповані території, залишається московський аеропорт «Шереметьєво». Там, за даними очевидців, проходить сувора «фільтрація» на предмет ставлення до України у контексті російської агресії.

За даними правозахисників, під час цієї процедури українцям повідомляють, що їхнє житло «вже конфісковане», тож мета поїздки стає недоцільною.

Крім цього, ніхто не може гарантувати безпеку під час перебування на окупованих територіях.

Також ситуацією користуються аферисти: у мережі можна натрапити на оголошення про «продаж квартир без виїзду». Насправді це лише спроби виманити гроші, адже Росія фактично позбавила українців можливості вирішити питання з житлом дистанційно (приміром, оформити довіреність на інших людей у посольствах РФ за кордоном). Процес штучно ускладнений і все одно вимагає особистої присутності власника житла в окупаційних адміністраціях.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Піратська республіка». Як Росія «удосконалює» конфіскацію житла в окупації
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не їдьте туди»: що робити, якщо в окупації намагаються відібрати житло
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія шантажує житлом»: чому українці повертаються в окупацію

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.