Переговори про кінець війни Росії проти України. Який козир у ЄС?

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

Переговори про кінець війни Росії проти України. Який козир у ЄС?

Якщо й існує спосіб, завдяки якому посадовці ЄС вважають, що вони можуть отримати місце за столом переговорів щодо врегулювання війни в Україні, то це завдяки 176 мільярдам євро заморожених російських активів, які наразі зберігаються на території блоку. Це дає певний політичний і економічний важіль впливу.

Минулого місяця в ЄС усвідомили, що блок значною мірою обійшли, коли Сполучені Штати представили мирний план, який за кілька днів був скоригований після зустрічі американських та українських дипломатів у Женеві.

Чиновники ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, кажуть, що їм вдалося вилучити деякі ідеї з оригінального тексту, що безпосередньо стосуються членства України в ЄС та НАТО.

Але Європа має козир в рукаві, що може забезпечити їй місце за столом переговорів: фінансування України.

Прем'єр Бельгії Барт де Вевер, президент Євроради Антоніу Кошта та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спілкуються під час саміту лідерів ЄС в Брюсселі, Бельгія, 23 жовтня 2025 року

Зобов'язавшись «покрити фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки», очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно запропонувала державам-членам три варіанти надання Києву приблизно 140 мільярдів євро впродовж наступних двох років.

Оскільки Сполучені Штати не бажають виділяти нові кошти Україні, готовність ЄС активізуватися на четвертому році повномасштабного російського вторгнення стала вирішальною для Києва.

Перший варіант, викладений фон дер Ляєн у документі, полягає в тому, щоб окремі держави-члени надали Україні кошти.

Другий пропонує, щоб Єврокомісія залучила необхідні кошти на фінансових ринках.

Але саме третій варіант – репараційний кредит із використанням заморожених російських суверенних активів у ЄС – є найпопулярнішим, оскільки він не вдарить безпосередньо по кишенях платників податків ЄС.

Однак це не так просто.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголошує звернення до Європарламенту про стан справ у ЄС у Страсбурзі, Франція, 10 вересня 2025 року

По-перше, час для схвалення рішення спливає, а Бельгія, де більшість цих активів заморожено, все ще чинить опір цьому кроку. Також є Сполучені Штати, які у своїй початковій пропозиції висловили зацікавленість в отриманні значної частини коштів.

26 листопада фон дер Ляєн заявила Європарламенту, що вона «не бачить жодного сценарію, за якого європейські платники податків сплачуватимуть рахунки» за Україну, і що вона готова представити юридичний текст щодо репараційного кредиту.

У пошуках підтримки репараційної позики

За даними джерел Радіо Свобода, Єврокомісія наразі працює над одинадцятьма правовими актами щодо кредиту, і в столицях ЄС існує чимало розчарувань, оскільки вони ще не побачили конкретних деталей, як цей план працюватиме.

Посадовець Єврокомісії повідомив Радіо Свобода, що початкова ідея полягала в тому, щоб спочатку забезпечити політичну підтримку репараційного кредиту, коли лідери ЄС зберуться на саміті ЄС у Брюсселі 18 грудня. Деталі узгодили би на початку наступного року, щоб гроші почали надходити до Києва до другого кварталу 2026 року.

Президентка ЄЦБ Крістін Лагард розмовляє з президентом Франції Емманюелем Макроном на полях засідання Європейської ради в Брюсселі, 23 жовтня 2025 року

Існує також побоювання, що національні дипломати та юристи загрузнуть у деталях і зруйнують будь-які шанси на угоду, якщо правові акти будуть представлені зарано.

Бельгія, де розташована компанія фінансових ринків Euroclear з більшістю заморожених російських облігацій, хоче побачити належні гарантії від інших держав-членів ЄС, очікуючи дзеркальних правових заходів Москви. Вимога повернути 140 мільярдів євро – суму, що становить третину річного ВВП Бельгії – стала би катастрофою для країни.

У листі, адресованому фон дер Ляєн прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером, він ще раз висловив своє занепокоєння. Документ потрапив у розпорядження Радіо Свобода.

«Хоча я повністю поділяю аргумент, що європейський платник податків не повинен бути єдиним, хто оплачує фінансову підтримку України, жорстока правова реальність полягає в тому, що жодного разу в історії іммобілізовані суверенні активи не були «перепрофільовані» під час війни», – написав він.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер прибув на засідання Європейської ради в Брюсселі 23 жовтня 2025 року

«Такі активи були предметом рішень під час післявоєнних врегулювань, зазвичай у контексті воєнних репарацій стороною, що програла».

Однак Єврокомісія досі вважає, що угоду можна укласти в грудні, якщо достатня кількість держав-членів ЄС надасть юридично обов'язкові гарантії для підтримки репараційного кредиту на основі їхнього валового національного доходу (ВНД). Це означає, що менші – і більш скептично налаштовані – країни, як-от Угорщина та Словаччина, можуть відмовитися від участі, оскільки їхня загальна частка ВНД в ЄС є мізерною.

Але інші – багатші та більші європейські країни – повинні долучитися, щоб розділити витрати. І Брюссель сподівається, що інші країни «Групи семи», що не входять до ЄС, також долучаться.

«Якщо Європейську раду попросять схвалити рішення щодо схеми репараційного кредиту на наступному засіданні, це буде можливо лише за умови, що всі висловлені вище занепокоєння будуть повністю враховані належним чином», – написав Де Вевер наприкінці свого листа до фон дер Ляєн.

«Це враховує повну гарантію, яку мають надати держави-члени, що дозволить Euroclear підтримувати ліквідність активів на їхню повну суму».

«Погляд зі США»

Але бельгійці – не єдина перешкода, яку потрібно подолати.

Є також «погляд зі США», як висловилися деякі посадовці ЄС.

Президент США Дональд Трамп розмовляє зі спецпосланником Стівом Віткоффом у Нью-Йорку, 7 вересня 2025 року

У початковому 28-пунктовому мирному плані США зазначалося, що «100 мільярдів доларів заморожених російських активів будуть інвестовані в зусилля США щодо відновлення та інвестування в Україну» і що «США отримають 50 відсотків прибутку від цієї справи».

Це формулювання справді сколихнуло європейських політиків і дипломатів, надто з огляду на те, що гроші, які планували надати Україні у вигляді репараційного кредиту, значною мірою мали бути використані Києвом для купівлі зброї європейського виробництва.

Посадовці ЄС кажуть, що більшість елементів початкової пропозиції США були розмиті або повністю виключені, але вони визнають, що будь-який остаточний документ може суттєво змінитися, і вони не знайомі з останніми обговореннями щодо формулювань.

Зустріч «Дев’ятки». Лідери України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії, Італії, ЄС і НАТО. Вашингтон, 18 серпня 2025 року

Хоча ЄС хотів би, щоб репараційний кредит був європейським проєктом, більшість дипломатів визнають, що важливо зберегти підтримку Вашингтона – і його задоволення. Це може означати відкритість до ідеї того, що Сполучені Штати отримають частину коштів або принаймні Україна використає ці кошти для купівлі американської зброї.

Однак важливо, щоб Брюссель також забезпечив подальший тиск Сполучених Штатів на Угорщину задля її згоди на продовження санкцій ЄС, включно з утриманням активів у замороженому стані. Це процес, який відбувається кожні шість місяців.

У липні, коли настав час поновлювати заходи, Угорщина, на відміну від попередніх разів, не погрожувала вето, і це було значною мірою пов'язано з тиском Америки. Брюссель сподівається, що Сполучені Штати відіграватимуть таку ж роль, коли санкції потрібно буде знову продовжити в січні 2026 року.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Три варіанти фінансування України. Що пропонує Єврокомісія і які перешкоди? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мирний процес після Флориди: де стоїмо? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський визнав вплив корупційного скандалу на мирний процес