Донбас

«Зачищали кожну кімнату, кожен гараж, кожен підвал»: як ЗСУ звільняли Іванівку на Дніпропетровщині

Українські військовослужбовці спостерігають за російськими бойовими безпілотниками в небі, Донецька область

Дивитись коментарі

Коротко

  • Операція зі звільнення села тривала майже три доби.
  • Іванівка має стратегічне значення – дає вихід до траси на Покровське і далі на великі міста Дніпропетровщини.
  • У російських військових проблеми з постачанням харчів і води, але загалом вони підготовлені й оснащені, кажуть українські бійці.

У листопаді армія РФ окупувала удвічі більше, ніж у вересні. Такий висновок зробив проєкт DeepState 1 грудня. Найбільше успіху агресор мав у районі Гуляйполя, важка ситуація також в районі Покровська-Мирнограда.

Тим часом на Дніпропетровщині Сили оборони контратакують. Бійці 37-ї окремої бригади морської піхоти разом із суміжними підрозділами зачистили Іванівку – село на межі Покровського та Олександрівського напрямків.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнались подробиці операції у начальника комунікацій 37-ї ОБрМП лейтенанта Дениса Бобкова:

  • яке значення має Іванівка для оборони;
  • чим особлива ця операція;
  • хто вони – російські військовослужбовці, яких взяли в полон?

– Розкажіть детальніше, як вдалося зачистити село?

– Це село має стратегічне значення, оскільки розташоване на межі двох напрямків – Олександрівський і Покровський. На цей населений пункт ворог кидав дуже багато зусиль – дуже багато своєї піхоти поклав для того, щоб увірватися в межі цього населеного пункту та закріпитись там.

Село Іванівка Дніпропетровської області на мапі DeepState, станом на 30 листопада 2025 року

Одним із наших завдань було не допустити, щоб ворог зумів закріпитися та накопичити свої сили. Тактика, яку ми уже спостерігаємо не перші роки, на жаль, таки працює. Йдеться про маленькі групи, які ворог накопичує і далі рухається вперед. Це називається інфільтрація.

Наші штурмові загони у результаті ударно-пошукових дій зачистили населений пункт. Ворога було достатньо на східних, північних та південних околицях.

Проте нашим бійцям вдалося зачистити [село]. У результаті цієї операції були ліквідовані 53 окупанти, 19 з них вдалося взяти в полон, оскільки ворог виявив бажання собі врятувати у такий спосіб життя. І ми закликаємо, якщо нас чують російські військові, чинити так, як у цьому прикладі.

– Денисе, що таке ударно-пошукові дії? Розкажіть, як це виглядало конкретно в Іванівці?

– Ударно-пошукові дії – це коли ми знаємо, що ворог закріпився на певній території, але не знаємо конкретно, де саме. Це якраз така операція для того, щоб виявити ворога, знешкодити його, ліквідувати або взяти в полон.

Це відбувається на території всього населеного пункту або якоїсь визначеної зони операції. Наприклад, цього разу це була Іванівка. Наші бійці заходили поетапно в кожний будинок, у кожен двір, продивлялись, шукали і зачищали, відповідно, кожну кімнату, кожне приміщення, кожен гараж, кожен підвал. Це все тривало не одну добу, звісно.

Результат операції ми бачимо на мапі DeepState – Іванівка вже позначена Позначення деокупованої території на мапі DeepState..

– Якраз хотів вас запитати – це йшли українські штурмовики чи дрони, і почув, що штурмовики. А скільки приблизно тривала ця операція? Достатньо велику територію звільнили – близько 8 квадратних кілометрів.

– Так, це як механізм. Наша піхота рухається ногами, але перед тим проводиться дуже великий етап роботи в плані розвідки, підтримки вогнем.

Все робиться для того, щоб максимально захистити життя і здоров'я наших військовослужбовців

Ми не можемо пустити нашу піхоту просто так зайти в незнайомий населений пункт. Для цього працюють дрони, аеророзвідка, артилерія, працюють танки. Все робиться для того, щоб максимально захистити життя і здоров'я наших військовослужбовців. Для нас це перший пріоритет.

Якщо ми говоримо конкретно про Іванівку, то ця операція у нас тривала майже три доби. Отак поетапно наші сили заходили в кожен двір, в кожен будинок, в кожне приміщення, перевіряли, зачищали і ліквідовували ворога або брали його в полон, якщо він виявляв таке бажання або був поранений.

– Яке має значення Іванівка? На мапі видно, що вдалося взяти під контроль територію за рікою Вовча. Вона грає серйозну роль в обороні?

– Насправді ширина цієї річки конкретно біля Іванівки не дуже велика, але це природний бар'єр, який не дозволяє ворогу просто так просуватися.

Лінія оборони зараз не існує в такому уявленні, як це було, наприклад, у 2022-2023 роках. Але дуже довгий період вона у нас проходила якраз вздовж цієї річки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Місяць міських боїв за Покровськ: що змінилося і чого чекати далі

Вовча дуже допомагає захищати наших бійців та сам населений пункт, а також слугує місцем, де ворог, хоч і накопичується та рухається великими силами, але все одно витрачає їх та свій час на те, щоб подолати цю річку. Намагається її перейти або вплав, або використовує якісь додаткові засоби. Ми бачили навіть саморобні човни, бачили, коли ворог робив канатні переправи через цю річку.

Село Іванівка Дніпропетровської області на мапі DeepState, станом на 30 листопада 2025 року

Це все займає певний час і дає можливість легше ліквідувати ворога ще на підходах до наших позицій. Сама Іванівка, якщо ми подивимося на карту, – це якраз населений пункт, який відкриває ворогу дорогу на трасу, що веде до Покровського (селище Дніпропетровської області – ред.).

Це такий собі пазл, і ворог намагається зараз його зібрати

Це достатньо великий населений пункт, і він теж має для ворога стратегічне значення, оскільки від нього йде розвилка на інші великі населені пункти, такі як Васильківка, Синельнікове, а звідти – на Павлоград або на Дніпро. Це такий собі пазл, і ворог намагається зараз його зібрати.

Наразі він не припиняє спроби зайти знову в Іванівку. Час від часу малі піхотні групи заходять у населений пункт, але успішно знищуються. Ми навіть бачили відео, де ворог заявляє, що взяв Іванівку під свій контроль, але ми спростовуємо цю інформацію, оскільки відео було зняте, ймовірніше за все, навіть не в межах цього села.

– Якісь нові підходи чи технології під час зачистки села ви використовували? Війна триває вже доволі довго і штурмові дії відбуваються з української сторони теж. Щось новеньке було?

– Інноваційні методи залишимо поки без коментарів.

Це все виглядало, здебільшого як ми собі і уявляли. Рухається декілька груп піхоти, кожну з них супроводжує по декілька розвідувальних дронів для того, щоб контролювати ситуацію з неба.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «З кульовим у печінці ще тиждень воював»: як українська піхота виживає в степах Дніпропетровщини

Одночасно їх супроводжують FPV-дрони, щоб дуже швидко завдавати удару у разі виявлення руху противника. Також до цього опорні пункти в межах Іванівки зачищали наші танкові підрозділи.

– Ваша бригада взяла в полон 19 російських військових. Щось незвичне побачили у їхній підготовці, оснащенні, амуніції?

– Разючих відмінностей ми не помітили. Здебільшого вони екіпіровані, не сказати, що прямо добре, але наратив про те, що це так звані «чмоні», ми також поширювати не будемо. Ворог сильний, ворог навчений, ворог підготовлений. Має достатньо засобів зв'язку.

Боєкомплекти їм скидали за допомогою дронів або приходили й доставляли «мули»

Єдине, що вирізняло більшість полонених – це те, що у них були великі проблеми з постачанням продуктів. Боєкомплекти їм скидали за допомогою дронів або приходили й доставляли так звані «мули». А от з постачанням води й харчів у них були проблеми. Це відмічали майже всі полонені.

Більшість із них прийшли і підписали контракт зі Збройними силами Російської Федерації через те, що мали відправлятися нібито не в такі далекі краї.

Частина з них відверто каже, що прийшла через фінансові труднощі. Всі полонені – це військові 228-го штурмового полку 90-ї танкової дивізії Збройних сил Російської Федерації.

– На відео, яке публікувала ваша бригада, один із полонених зачитав з пам'яті рядки з вірша Тараса Шевченка «Заповіт». Це хтось із окупованої частини Донецької чи Луганської областей?

– Ні, цей полонений, який читав вірш, казав, що він має родичів в Україні. Казав, що приїжджав сюди, відпочивав. Наскільки я пам'ятаю, у нього тут – чи то бабуся, чи тітка. Тобто мав доволі близьких родичів, але, попри це, він взяв зброю у свої руки й вирішив вчинити зло, вбивати українських людей і фактично вбивати своїх родичів.

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.