Зустріч Трампа і Орбана. Чого очікувати Україні?
Зустріч президента США Дональда Трампа з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Білому домі 7 листопада буде теплою і привітною, але все ж за обідом не обійтися без питань.
Давно об'єднані ідеологією і риторикою, два лідери не дійшли єдиної думки в питанні про імпорт російської нафти. А ідею зустрічі американського глави держави Дональда Трампа і російського керманича Володимира Путіна в Будапешті довелося відкласти на невизначений термін.
Сирський анонсував початок роботи Школи інструкторів
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів щомісячну нараду з питань підготовки особового складу, повідомив Генеральний штаб ЗСУ 7 листопада.
Зокрема, застосування новітніх технологій і тактик на полі бою та розширення kill-зони вимагають постійного вдосконалення системи підготовки.
Водночас, за його даними, командуванню вдалося збільшити термін базової військової підготовки з 30 до 51 дня.
«Важливо насичувати її сучасними елементами, що рятують життя: протидією ворожим дронам різних типів, застосуванням РЕБ, тактичною медициною та іншими критично важливими складовими», – заявив Сирський.
Він розповів, що під час наради заслухав доповіді про виконання плану заходів із підвищення якості підготовки підрозділів. Особливу увагу приділили комплектуванню навчальних центрів професійним інструкторським складом із бойовим досвідом.
«Найближчим часом розпочне роботу Школа інструкторів. Її створення дозволить значно підвищити рівень підготовки інструкторського складу та стане майданчиком для накопичення й передачі актуального бойового досвіду», – заявив командувач.
Зокрема, за його словами, він наголосив на неприпустимості залучення інструкторів до виконання інших завдань, не пов’язаних із підготовкою підрозділів:
«Якісна, професійна підготовка воїнів потребує повної віддачі».
На нарід також опрацювали питання інтеграції корпусів у навчальний процес і вдосконалення системи підготовки підрозділів.
За словами Сирського, окремо командування розглянуло підготовку сержантського складу. За його словами, зміна характеру війни потребує потужного корпусу молодших командирів.
«Триває активна робота з підготовки командирів відділень. Це надзвичайно важливо, адже їхня взаємодія під час навчань дає змогу обмінюватися бойовим досвідом та швидко адаптуватися до змін обстановки на полі бою», – додав він.
На початку жовтня начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов заявив, що українські війська повністю перейшли на корпусну систему.
ДШВ: армія Росії зменшила активність у Покровську, намагається налагодити логістику
Сили оборони в зоні відповідальності 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України продовжують пошуково-ударні дії в Покровську, повідомляє командування корпусу 7 листопада.
У місті та на його околицях продовжують бойову роботу Сили безпілотних систем, штурмові да десантно-штурмові підрозділи, Сили спеціальних операцій, підрозділи Служби безпеки України, Нацгвардії та Нацполіції.
«Ворог зменшив свою активність у місті та знизив кількість переміщень. Таким чином, противник хоче мінімізувати кількість втрат та очікує на поповнення основними силами», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У Покровську Росія використовує «тактику випаленої землі» – пресофіцер Окішев
Командування зазначає, що цю тенденцію підтверджують спроби РФ налагодити логістику через південні околиці Покровська:
«Зокрема, на цій ділянці противник кілька разів спробував здійснити перекидання особового складу з допомогою авто- та мототехніки. Сили оборони не допустили цього. Загалом з початку листопада українські військові ліквідували у Покровську 71 окупантів, ще 36 – поранені».
Корпус додає, що останніми днями російські загарбники кілька разів намагалися проникнути в Гришине. Для цього вони мали намір ввести в оману українських військових і потрапити у населений пункт під виглядом цивільних. Військові звітують, що зупинили цю спробу.
«В районі Мирнограда ситуація залишається напруженою. За нашими даними, після численних невдалих спроб ворога штурмувати місто зі сходу ворог намагатиметься змінити вектор удару», – додає командування.
МЗС: на боці Росії воюють щонайменше 1436 громадян країн Африки
Україна фіксує участь громадян африканських країн у бойових діях на боці Росії, повідомляє міністр закордонних справ Андрій Сибіга 7 листопада.
«За наявною інформацією, щонайменше 1436 громадян з 36 африканських країн зараз воюють у лавах російської армії вторгнення в Україні. Це ті, кого було ідентифіковано, хоча фактична цифра може бути вищою», – заявив він.
За даними голови МЗС, Росія вербує вихідців із Африки різними методами: «деяким пропонують гроші, інших обманюють і вони не усвідомлюють, на що підписуються, або змушують це робити під тиском».
Сибіга вказав на те, що іноземні громадяни в армії РФ мають «сумну долю». Їх залучають до так званих «м’ясних штурмів», де вони швидко гинуть.
«Російське командування розуміє, що за вбитого іноземця не буде відповідальності, тому до них ставляться як до другосортного, витратного людського матеріалу. Більшість найманців не живуть більше місяця», – каже Сибіга.
ГУР звітує про пожежу на заводі в Стерлітамаку після атаки дронів
Дрони Головного управління розвідки уразили Стерлітамакський нафтохімічний завод у російській республіці Башкортостан, повідомляє ГУР 7 листопада.
За повідомленням, ураження завдали оператори далекобійних дронів ГУР 6 листопада. Розвідка назвала його одним із ключових підприємств нафтохімпрому Росії.
«Внаслідок удару по ворожому нафтохімічному підприємству виникла пожежа на території цеху з виробництва агідолу – присадки до авіаційного пального», – повідомляє відомство.
Читайте також: ЗМІ: найбільший виробник танків у Росії скорочує штат на 10%
ГУР нагадує, що на заводі виготовляють продукцію для потреб російської армії та військово-промислового комплексу, зокрема – іонол, авіаційний бензин і синтетичні полімери.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Російські медіа напередодні повідомляли про вибух на території Стерлітамакського нафтохімічного заводу та дим на підприємством.
ЄС заборонив видачу багаторазових шенгенських віз громадянам Росії
Єврокомісія заборонила видавати багаторазові шенгенські візи громадянам Росії. Правило поширюється як на країни Євросоюзу, так і на інші країни Шенгенського простору, наприклад, Швейцарію чи Норвегію.
Згідно з ухваленим виконавчим рішенням, видавати багаторазові візи громадянам у Росії, які подали документи всередині країни, можна буде лише в особливих випадках.
Виняток зроблений для близьких родичів росіян, які живуть на території країн Шенгенської угоди та працівників транспортної сфери, розповів речник Єврокомісії Маркус Ламерт
«Залишаються певні обмежені винятки. Наприклад, це стосується близьких родичів громадян Росії, які проживають у ЄС, а також членів сімей громадян ЄС. Вони можуть отримувати багаторазові візи терміном дії до одного року. Працівники транспортної галузі також можуть отримувати такі візи строком до дев’яти місяців. У виняткових і належно обґрунтованих випадках держави-члени можуть і надалі видавати багаторазові візи особам, чия надійність і доброчесність не викликають сумнівів. Це, зокрема, дисиденти, незалежні журналісти, правозахисники та представники громадських організацій», – сказав речник Єврокомісії.
Через російський удар по автовокзалу на Херсонщині є загиблий і поранена
Російські військові атакували автовокзал у селищі Нововоронцовка на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація 7 листопада.
За попередніми даними, через атаку постраждали двоє людей:
«Чоловік дістав поранення ніг, грудної клітини та шиї. У жінки діагностували поранення ноги».
Обох постраждалих доставили до лікарні. Стан місцевого жителя – важкий, іншої постраждалої – середнього ступеня тяжкості.
Згодом голова області Олександр Прокудін повідомив про смерть одного з поранених у лікарні:
«Медики до останнього боролися за життя 50-річного важко пораненого, але травми виявилися смертельними».
У в'язницю цілими родинами. Як Росія на окупованих територіях переслідує людей
Правозахисники фіксують випадки репресій щодо цілих сімей на підконтрольних Росії українських територіях.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав інформацію про такі випадки в окупованому Криму.
Практика масових обшуків та затримань у Криму розпочалася після того, як Росія анексувала український Крим у 2014 році. Але під час військових дій РФ проти України тенденції змінилися – дедалі більше затримань відбувається за тяжкою статтею про «держзраду», а в ув'язненні може опинитися ціла родина, зазначають українські правозахисники. Судові слухання у цих справах проходять у закритому режимі, а їх фігуранти позбавлені можливостей для ефективного захисту.
Щонайменше у 17 кримських родинах від двох до чотирьох заарештованих та засуджених є близькими родичами, заявляла раніше «Суспільному» кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва.
Розповідаємо про п'ять верифікованих випадків пеерслідування цілих сімей.
Вікторія і Олександра Стрілець
У серпні підконтрольний РФ Севастопольський міський суд засудив до 12 років колонії 42-річну кримчанку Вікторію Стрілець та її 24-річну доньку Олександру за звинуваченням у держзраді (стаття 275 КК РФ), повідомила російська прокуратура міста.
За версією слідства, кримчанки нібито за винагороду від української військової розвідки у вересні 2023 року надіслали в ГУР Міноборони України в месенджері фотографії військових об'єктів РФ.
Олександру та Вікторію Стрілець затримали співробітники управління ФСБ по Чорноморському флоту РФ, повідомляють силовики. Але коли це сталося, невідомо.
Публічної позиції ГУР МОУ з цього приводу немає.
Далі читайте тут
ЄС досі купує в РФ та Білорусі товари на 35 мільярдів євро – сім країн пропонують, як це припинити
Попри понад три роки повномасштабної війни Росії проти України, Європейський Союз у 2024 році імпортував із Росії товарів на 35 мільярдів євро. Про це йдеться у спільній пропозиції під назвою «Торгівля заради безпеки» від семи країн – Німеччини, Фінляндії, Швеції, Латвії, Литви, Естонії та Польщі – які пропонують запровадити додаткові секторальні тарифи, щоб поступово припинити цю торгівлю. Радіо Свобода ознайомилося з документом та наводить його основні позиції.
Країни-ініціатори наголошують: імпорт із Росії не лише забезпечує їй «значні доходи та підживлює її військовий апарат», а й «безпосередньо шкодить європейській економічній безпеці, оскільки він підтримує залежність у стратегічно важливих секторах».
Автори документа наголошують: навіть після 19-го пакета санкцій ЄС та плану Єврокомісії пришвидшити відмову від російських енергоносіїв, деякі категорії імпорту залишаються без обмежень, що дозволяє Росії продовжувати отримувати мільярдні доходи.
Згідно з даними, наведеними в документі, у 2024 році найбільше ЄС купував у Росії:
- Нафти та газу – 22,3 млрд євро (65% усього імпорту з РФ);
- Заліза та сталі – 2,6 млрд євро (8%);
- Добрив – 1,7 млрд євро (7,5%);
- Нікелю та алюмінію – понад 1,8 млрд євро (разом 6%);
- Неорганічної хімії, риби та промислового обладнання – ще близько 1 мільярда євро.
Трамп і лідери країн Центральної Азії уклали кілька угод на саміті у Вашингтоні
Президент США Дональд Трамп представив торговельні й дипломатичні угоди, приймаючи 6 листопада у Вашингтоні п’ятьох лідерів країн Центральної Азії. У центрі уваги також були домовленості про видобуток рідкісноземельних металів.
Трамп на зустрічі з лідерами п’яти держав також заявив, що прагне зробити відносини США з Центральною Азією «міцнішими, ніж будь-коли», а президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменистану та Узбекистану вітали нову еру зв'язків.
«На жаль, попередні американські президенти повністю нехтували цим регіоном», – відзначив Трамп, наголосивши, що «розуміє важливість цього регіону», але «багато людей цього не знають».
Перед початком робочої вечері Казахстан оголосив про велику угоду зі Сполученими Штатами для розробки одного з найбільших у світі родовищ вольфраму. Згідно з угодою, американська компанія Cove Kaz Capital Group отримає 70-відсоткову частку в підприємстві разом з казахстанською державною гірничодобувною компанією, її вартість оцінюється в 1,1 мільярда доларів. Експортно-імпортний банк США надіслав лист про зацікавленість у фінансуванні цього проєкту на суму 900 мільйонів доларів.
Серед інших результатів саміту є домовленість про продаж до 37 літаків Boeing національним авіакомпаніям Казахстану, Таджикистану та Узбекистану. Казахстан також оголосив про підписання понад 30 угод з американськими компаніями на суму 17,2 мільярда доларів.
Казахстан також заявив, що очікує приєднання до Авраамічних угод, які під проводом США передбачають співпрацю між Ізраїлем та арабськими й мусульманськими країнами.
Американські чиновники заявили, що саміт має на меті сигналізувати про нові зобов’язання США щодо більш стабільної взаємодії з Центральною Азією.
У Чугуєві після удару РФ горіли пошта, СТО та навчальний заклад – ДСНС
Унаслідок атаки російських дронів у місті Чугуєві на Харківщині вночі 7 листопада спалахнули пожежі, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Унаслідок влучань загорілися поштове відділення, станція техобслуговування та будівля навчального закладу. Полум’я охопило близько 2000 квадратних метрів, але рятувальники оперативно локалізували займання, не допустивши поширення вогню. На місці працюють підрозділи ДСНС, правоохоронці та комунальні служби. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих», – інформують рятувальники.
Повітряні сили: російські військові запустили 128 дронів упродовж ночі
У ніч на 7 листопада російські військові атакували територію України 128 ударними БпЛА типу Shahed, «Гербера» і безпілотниками інших типів із чотирьох напрямків у РФ та мису Чауда в окупованому Криму, близько 80 із них були «Шахедами», йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито або подавлено 94 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 31 ударного БпЛА на 11 локаціях», – інформують українські військові.
Вони також додають, що атака ще триває – «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».
Російські дрони атакували енергетичну інфраструктуру Одещини – ОВА
Російські дрони в ніч на 7 листопада атакували енергетичну інфраструктуру Одещини, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«Сили ППО знищили більшість повітряних цілей, водночас зафіксовано влучання по об’єктах енергетики. Унаслідок атаки пошкоджень зазнали також складські приміщення та адмінбудівля. Усі займання оперативно ліквідовані рятувальниками. На щастя, обійшлося без постраждалих», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 169 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 листопада на фронті зафіксовано 169 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного та 62 авіаційні удари, застосував шість ракет, скинув 144 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 4916 обстрілів, зокрема 134 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5525 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили один артилерійський засіб та три райони зосередження особового складу противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Понад третина боїв відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 58 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Червоний Лиман, Федорівка, Шахове, Мирноград, Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новопавлівка, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках.
Трамп заявив про «значний прогрес» у питанні закінчення війни Росії проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що в питанні завершення війни, яку Росія веде проти України, досягнутий «значний прогрес». Про це Трамп сказав під час вечері з лідерами країн Центральної Азії в Білому домі.
Укотре згадавши про війни, які його адміністрації вдалося завершити, він сказав про ситуацію у війні Росії проти України.
«Ми прагнемо закінчити ще одну (війну), якщо це можливо, між Росією та Україною. Поки нам це не вдалося, але, я думаю, що ми досягли значного прогресу», – сказав Трамп, не розкривши ніяких додаткових деталей.
Минулого тижня, після переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном 30 жовтня в південнокорейському Пусані, Дональд Трамп говорив, що в російсько-українській війні «сторони в глухому куті», і «іноді треба дати їм воювати, мабуть».
Цього тижня, 2 листопада, Трамп знову заявив, що не розглядає можливість постачання ракет «Томагавк» Києву. Раніше Трамп час від часу натякав, що Сполучені Штати можуть надати Україні «Томагавки», хоча останнім часом він виступає проти цієї ідеї.
Російські втрати з початку війни сягають майже 1 мільйона 149 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 1170 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 7 листопада.
Командування оцінює загальні втрати Росії в близько 1 148 910 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 330 танків (+1 за добу)
- 23 543 бойові броньовані машини (+2)
- 34 301 артилерійська система (+13)
- 1 535 реактивних систем залпового вогню
- 1 238 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 428 літаків
- 346 гелікоптерів
- 78 678 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+248)
- 3 918 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 66 723 автомобілі і автоцистерни (+65)
- 3 993 одиницю спеціальної техніки (+2).
Як у Харкові допомагають найбільш незахищеним категоріям переселенців
«Та вони ж кожен день б’ють: то бомби кидають, то ракети, то з танка, то з міномета, то дрони днями і ночами літають. Куп’янська немає. Були б ноги – я б пішов воювати. Коли зайшли ДРГ, снайпери – вони ж мирних били, дрони залітали у вікна – живцем бабусі горіли», – розповідає переселенець з Куп’янська Харківської області Яків Чупрійов.
Після одного з російських обстрілів міста його дім згорів, а осколок потрапив у стегно дружини. Тоді Яків попросив українських військових про евакуацію. Нині він перебуває в прихистку «Велика родина» у Харкові, який волонтери облаштували на базі гуртожитку. Сусідами Якова стали літні люди, особи з інвалідністю, маломобільні, переселенці. За час повномасштабної війни цей прихисток прийняв понад 300 людей. Директорка закладу каже: на Харківщині функціонує лише вісім закладів для найвразливіших категорій – і всі вони переповнені.
Історії мешканців прихистку та те, як волонтери допомагають переселенцям, зібрав проєкт Радіо Свобода «Ти як?».
«От вам і «русский мир»
Яків Чупрійов зустрів повномасштабне вторгнення у Куп’янську. Його батько – росіянин, а мама – українка. У мікрорайоні Ювілейний він прожив 16 років.
«Та вони ж кожен день б’ють: то бомби кидають, то ракети, то з танка, то з міномета, то дрони днями і ночами літають. Куп’янська немає. Ні води, ні газу, ні світла – уже не було нічого. Їсти варили на вогні, на цеглі, як гуманітарку давали.
Я служив трохи за Союзу. В Чечні воював за них. А вийшло, що брат проти брата пішов, батько проти сина, син проти… Були б ноги, я б пішов воювати. Коли зайшли ДРГ, снайпери – вони ж мирних били, дрони залітали у вікна. Дрон бачить когось біля вікна – живцем бабусі горіли. От вам і «русский мир».
Понад два місяці тому Яків із дружиною потрапив під обстріл – він вигулював собаку, а вона пішла до криниці по воду....
Далі читайте тут
Компанія Gunvor відмовилася від купівлі міжнародних активів російського «Лукойла» – після заяви США
Швейцарська компанія-нафтотрейдер Gunvor відмовилася від угоди щодо купівлі міжнародних активів російської компанії «Лукойл», яка опинилася під санкціями США. Про це в ніч на 7 листопада повідомила сама компанія.
За кілька годин до цього міністерство фінансів США назвало Gunvor «маріонеткою Кремля» і дало зрозуміти, що у Вашингтоні не схвалять цю угоду.
«Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що війна має припинитися негайно. Поки Путін продовжує безглузді вбивства, кремлівська маріонетка Gunvor ніколи не отримає ліцензію на отримання прибутку», – повідомили там.
Швейцарський нафтотрейдер у відповідь назвав це звинувачення «докорінно помилковим», проте додав, що відкликає свою пропозицію щодо купівлі міжнародних активів «Лукойлу».
Кілька днів тому агентство Bloomberg із посиланням на обізнані джерела писало, що США перевірять компанію Gunvor щодо зв’язків із російським лідером Володимиром Путіним.
Активи компанії «Лукойл», які планувалося продати Gunvor, включають нафтопереробні заводи в Європі, акції нафтових родовищ у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, а також сотні роздрібних автозаправних станцій по всьому світу.
30 жовтня «Лукойл» оголосив, що покупцем його міжнародних активів після запровадження санкцій США стане Gunvor. «Ключові умови угоди були раніше узгоджені сторонами», йшлося в заяві «Лукойлу».
Компанія Gunvor була заснована 2000 року шведським бізнесменом Торбйорном Торквістом та другом Володимира Путіна Геннадієм Тимченком, який у 2014-му продав свою частку. Однак Торнквіст зберіг зв’язки з Росією.
ОП: внески від партнерів у рамках ініціативи PURL складають 2,82 млрд доларів
В Офісі президента України повідомили, що на даний час внески від партнерів у рамках ініціативи PURL, яка передбачає купівлю американської зброї для України союзниками НАТО, вже становлять 2,82 мільярда доларів.
За повідомленням, заступник керівника ОП Ігор Жовква 6 листопада провів із представницею Міжнародного секретаріату НАТО Аріеллою Віє зустріч, на якій ішлося про реалізацію ініціативи PURL.
За даними ОП, згадані внески дали змогу сформувати п’ять пакетів американської зброї для посилення української оборони.
«Сторони узгодили кроки, необхідні для отримання найближчим часом нових внесків від країн-членів і партнерів Альянсу, які ще не долучилися до програми. Крім того, детально обговорили механізми забезпечення внесків від країн НАТО на наступний рік», – повідомили в Офісі президента.
Влітку цього року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО.
До програми вже долучилися 16 країн. За даними ОП, – це Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада, Естонія, Латвія, Литва, Ісландія, Фінляндія, Бельгія, Люксембург, Словенія, Португалія, Іспанія.
У Запорізькому районі внаслідок удару РФ загинула людина – ДСНС
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про загибель однієї людини внаслідок російського удару по Запорізькому району.
«Після ворожого обстрілу за однією з адрес місцеві мешканці повідомили, що під завалами зруйнованого житлового будинку може перебувати людина. Під час проведення аварійно-рятувальних робіт рятувальники виявили і деблокували тіло загиблого», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними ДСНС, за двома іншими адресами внаслідок російської атаки зруйнована будівля магазину і сталося займання житлового будинку. Пожежу рятувальники загасили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.