Доступність посилання

Бійці 93-ї омб ЗСУ відстежують російські дрони біля Костянтинівки. Донецька область, Україна, 27 листопада 2025 року.
Бійці 93-ї омб ЗСУ відстежують російські дрони біля Костянтинівки. Донецька область, Україна, 27 листопада 2025 року.

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: російські війська обстрілювали два райони Дніпропетровщини, є поранений

Російська армія обстрілювала Нікопольський і Синельниківський райони Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко 12 листопада.

Зокрема, Нікопольщина зазнавала атак артилерією та FPV-дронами – російська армія атакувала районний центр, Покровську, Мирівську та Марганецьку громади.

«Постраждав 56-річний чоловік. Його госпіталізували у важкому стані», – повідомив Гайваненко.

За його даними, на Нікопольщині пошкоджені ліцей, АЗС, торгівельний павільйон, дві багатоповерхівки і стільки ж приватних будинків, господарська споруда, вантажівка та лінія електропередач.

У Синельниківському районі під ударом була Васильківська громада – російські військові поцілили туди безпілотником. Атака спричинила пожежу, пошкодила інфраструктуру, вісім приватних осель і автомобіль.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Сибіга та Рубіо зустрілися в Канаді: говорили про посилення оборони України

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрівся з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо в рамках зустрічі дипломатів «Групи семи» в Канаді. Про це обидві сторони повідомили 12 листопада.

За словами Сибіги, Україна цінує мирні зусилля президента США Дональда Трампа та «дуже ефективні енергетичні санкції проти Росії».

«Ми мусимо продовжувати підвищувати вартість війни для Путіна та його режиму, змушуючи Росію зупинити війну», – заявив голова МЗС.

Він додав, що розповів Рубіо про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та конкретні пріоритети України з посилення оборони та енергетичної стійкості.

Держсекретар США повідомив, що зустрівся із Сибігою, щоб «обговорити шляхи посилення оборони України та знайти шляхи припинення цього кривавого конфлікту»:

«Сполучені Штати залишаються непохитними в роботі з нашими партнерами, щоб заохотити Росію до дипломатії та прямої взаємодії з Україною для стійкого й тривалого миру».

Напередодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заперечив інформацію газети Financial Times. Видання повідомляло, що переговори Володимира Путіна і Дональда Трампа зірвалися після того, як МЗС Росії передав Держдепартаменту США список жорстких вимог Москви до умов миру в Україні.

За даними FT, меморандум, надісланий російським МЗС, містив вимоги усунути «корінні причини» конфлікту. Москва наполягала на територіальних поступках з боку Києва, скороченні Збройних сил України і гарантіях, що Україна не вступить до НАТО. Росія також вимагала контролю над усім Донбасом.

Після отримання меморандуму відбулася телефонна розмова між держсекретарем США Марко Рубіо і міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Після переговорів Рубіо повідомив Трампу, що Москва не демонструє готовності до переговорів, писав FT. Одне з джерел видання зазначило, що президент США був «не вражений» позицією Росії.

«Про контроль росіян над містом не йдеться»: Сирський про ситуацію на Покровському напрямку

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав Покровський напрямок – про це він повідомив 12 листопада.

Він пояснив поїздку тим, що стабілізація ситуації в районі Покровсько-Мирноградської операції залежить від «взаємодії та злагодженості дій органів військового управління, частин і підрозділів, залучених до виконання бойових завдань».

«Разом з командирами сконцентрували увагу на результатах виконання раніше визначених завдань та спланували подальші дії», – розповів він.

Сирський констатував, що Покровський напрямок залишається головним у контексті російського наступу. Там фіксується найбільша кількість щоденних російських штурмових дій і зосередження значної частини угруповання РФ, що діє на території України. Зокрема, армія Росії намагається скористатися складними погодними умовами.

«Нашими основними завданнями залишаються поступове взяття під контроль визначених районів, підтримка й захист наявних логістичних шляхів, а також організація додаткових – для вчасного забезпечення наших оборонців усім необхідним та безперебійної евакуації поранених. На підступах та безпосередньо у міській забудові триває постійна боротьба з малими штурмовими піхотними групами противника, рідше – знищення легкої ворожої техніки», – повідомив він.

Головнокомандувач повідомив, що Сили оборони роблять все, щоб унеможливити пересування і закріплення російських військ. Також, додав він, їх пошук та знищення триває на прилеглому Очеретинському напрямку.

«За останні 7 діб у результаті пошуково-ударних дій зачищено від ДРГ противника 7,4 км² території Покровського району Донецької області. Про контроль росіян над містом Покровськ або оперативне оточення угруповання Сил оборони України не йдеться», – повідомив Сирський.

Російські війська протягом останніх днів активізували зусилля з проникнення у Покровськ на Донеччині на легкій техніці через південні околиці, повідомила 11 листопада пресслужба 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Тим часом, як повідомляють Сили оборони півдня, українські військові відійшли з позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка на Запоріжжі.

Армія РФ знову просунулася до Гуляйполя: окупувала два села

Російська армія знову значно просунулася на північ від Гуляйполя – про це вдень 12 листопада повідомив проєкт DeepState. Цього разу агресор окупував одразу два села – Нове і Новоуспенівське, а також захопив нові території біля сіл Солодке, Рівнопілля і Яблукове. До північних околиць Гуляйполя армії РФ залишається всього 7 кілометрів.

Відхід ЗСУ підтвердили і в Силах оборони півдня України – за даними відомства, 11 листопада «пізно ввечері, в результаті комплексного вогневого ураження наших позицій в районі Рівнопілля, з метою збереження життя особового складу, українські підрозділи перемістилися на більш вигідні рубежі».

О 14:30 11 листопада Сили оборони півдня України повідомили, що українські військові відійшли з позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка на Запоріжжі.

«За Яблукове, Рівнопілля і Солодке тривають жорстокі бої. Противник зі східного напрямку прагне охопити Гуляйполе та відрізати логістичні шляхи, які ведуть з Покровського. Бої тривають», – йшлося в повідомленні.

DeepState почав фіксувати просування армії Росії на північ від Гуляйполя приблизно з 5 листопада – відтоді агресор подолав приблизно 10 кілометрів.

Український Генштаб вранці 12 листопада повідомив про 23 атаки на Олександрівському і три на сусідньому Гуляйпольському – за минулу добу.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Голова МЗС Канади анонсувала нові санкції проти Росії. У списку – 100 суден тіньового флоту

Канада запроваджує додаткові санкції проти Росії, повідомила міністерка закордонних справ Аніта Ананд. Її слова передає пресслужба МЗС 12 листопада.

За повідомленням, нові заходи Канади посилюють економічні витрати для Росії за її «неспровоковане та невиправдане вторгнення в Україну, оскільки вони спрямовані на її енергетичні доходи та фінансові ресурси, а також погіршують її звичайні та гібридні військові можливості».

Санкції охоплюють 13 фізичних осіб та 11 організацій, в тому числі кількох, причетних до розробки та розгортання російської програми безпілотників.

«Канада залишається лідером у боротьбі з військовими технологіями, на які Росія спирається у своїх зусиллях щодо отримання переваги на полі бою проти України», – заявляє відомство.

Крім того, Оттава вперше запроваджує санкції проти організацій, які забезпечують кіберінфраструктуру для російських гібридних операцій проти України. До списку потрапили й кілька російських компаній, що займаються скрапленим природним газом, оскільки Росія продовжує покладатися на доходи від енергоносіїв для фінансування війни проти України.

«Ці санкції також включають 100 суден з тіньового флоту Росії», – зазначає пресслужба.

МЗС Канади уточнює, що заходи є прямою відповіддю на пріоритети України та підтримують постійні зусилля «Групи семи» щодо посилення економічного тиску на Росію, щоб змусити її припинити війну. Санкції загалом узгоджуються із санкціями, нещодавно оголошеними Сполученими Штатами, Європейським Союзом та Великою Британією.

«Канада продовжуватиме посилювати тиск через санкції у координації з союзниками та партнерами, доки Росія не припинить своє невиправдане вторгнення в Україну», – заявила Ананд.

У Канаді 11 і 12 листопада триває зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи», в якій бере участь і голова МЗС України Андрій Сибіга.

Свириденко внесла до Ради подання на звільнення міністрів юстиції та енергетики

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила ввечері 12 листопада, що внесла до парламенту подання про звільнення міністрів, прізвища яких фігурують у справі, яку розслідують Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро.

«Внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб», – указала Свириденко.

Раніше 12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що міністри юстиції Герман Галущенко та енергетики Світлана Гринчук не можуть залишатися на своїх посадах.

Перед тим 12 жовтня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України на своєму ранковому засіданні відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка і вирішив покласти виконання обовʼязків міністра на його заступницю з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак. Галущенко підтримав це рішення, назвавши його «цивілізованим і правильним сценарієм».

Відсторонення відбулося на тлі розслідування НАБУ і САП у справі про «діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи», які «вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом».

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

У Верховній Раді 10 листопада зареєстрували проєкт постанов про звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції України, а також Світлани Гринчук із посади міністерки енергетики.

Гринчук після цього заявила, що не буде реагувати зараз, бо «не розуміє претензій».

Гринчук написала заяву про відставку з посади міністерки енергетики

Міністерка енергетики України Світлана Гринчук 12 листопада подала заяву про відставку. Це сама урядовиця підтвердила у фейсбуці, додавши фотографію поданої до Верховної Ради заяви.

«Посада ніколи не була для мене самоціллю. Я вдячна президенту Володимиру Зеленському, Кабінету міністрів України та народним депутатам за надану можливість працювати на користь держави, що я робила упродовж останніх 10 років на різних посадах на державній службі, починаючи із головного спеціаліста», – написала Гринчук.

Вона також стверджує, що не порушувала закону.

«У межах моєї професійної діяльності не було жодних порушень законодавства. Таких фактів не може існувати в принципі», – вказала міністерка енергетики.

Раніше 12 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що міністри юстиції Герман Галущенко та енергетики Світлана Гринчук не можуть залишатися на своїх посадах.

Перед тим 12 жовтня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України на своєму ранковому засіданні відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка і вирішив покласти виконання обовʼязків міністра на його заступницю з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак. Галущенко підтримав це рішення, назвавши його «цивілізованим і правильним сценарієм».

Відсторонення відбулося на тлі розслідування НАБУ і САП у справі про «діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи», які «вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом».

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

У Верховній Раді 10 листопада зареєстрували проєкт постанов про звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції України, а також Світлани Гринчук із посади міністерки енергетики.

Гринчук після цього заявила, що не буде реагувати зараз, бо «не розуміє претензій».

Свириденко: уряд вніс на розгляд РНБО пропозиції щодо санкцій проти Міндіча та Цукермана

Кабінет міністрів запропонував Раді національної безпеки і оборони запровадити санкції проти двох фігурантів «Енергоатома», заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«На позачерговому засіданні Кабінет Міністрів України на підставах, визначених Законом України «Про санкції», вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана», – повідомила вона.

Раніше рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій за поданням уряду анонсував президент Володимир Зеленський. Він заявив, що підпише указ про застосування санкцій проти «двох людей, які фігурують у справі НАБУ щодо «Енергоатому».

За даними джерел проєкту Радіо Свобода «Схеми», під санкції, про які заявив президент, потраплять Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – фігуранти справи НАБУ щодо «Енергоатому».

Бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч та Олександр Цукерман є підозрюваними в справі про корупційні схеми в сфері енергетики.

10 листопада повідомлялось, що детективи НАБУ прийшли з обшуками до Тимура Міндіча й колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який нині є міністром юстиції.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків у нього 10 листопада, ситуацію поки що не коментував.

Держприкордонслужба: Міндіч виїхав за кордон законно, обмежень щодо нього не було

Державна прикордонна служба провела перевірку щодо виїзду з України фігуранта справи про корупцію в «Енергоатомі» Тимура Міндіча – про це пресслужба відомства заявила 12 листопада.

За результатами перевірки ДПСУ дійшла висновку, що він перетнув кордон законно.

«Тимур Міндіч був оформлений в прикордонному відношенні на виїзд з України в одному з пунктів пропуску відповідно до норм чинного законодавства. Усі документи, які дають право на перетин кордону під час дії воєнного стану, були в наявності. Окремо зазначимо, відносно нього не встановлювалося обмежень про заборону виїзду з України», – йдеться в повідомленні.

Служба додає, що не отримувала від будь-якого правоохоронного органу доручень для інспекторів-прикордонників у разі виявлення Міндіча на державному кордоні. В тому числі, щодо заборони йому виїзду з України, розшуку чи інформування про факт перетинання державного кордону.

НАБУ і САП вважають колишнього бізнес-партнера президента Володимира Зеленського по «Кварталу 95» Тимура Міндіча керівником злочинної організації, що влаштувала «масштабні корупційні схеми» у сфері енергетики.

10 листопада повідомлялось, що детективи НАБУ прийшли з обшуками до Тимура Міндіча й колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який нині є міністром юстиції.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків у нього 10 листопада, ситуацію поки що не коментував.

«Плівки Міндіча»: які можуть бути політичні наслідки?

В Україні увага прикута до викриття масштабної корупційної схеми в енергетиці, ключовою постаттю в якій є давній друг президента, співвласник 50 відсотків акцій студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Також у справі проходить і колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Йдеться про, як кажуть у НАБУ і САП, про можливе розкрадання 100 мільйонів доларів з державного компанії «Енергоатом». Цього тижня щодня з’являються нові порції записів – все виглядає як серіал з назвою «Справа Мідаса».

Але цей «серіал» може мати серйозні політичні наслідки для країни, яка вже майже чотири роки веде виснажливу війну, відбиваючи російську агресію, але в тилу якої верхівка може мати стосунок до масштабних корупційних оборудок. Розглянемо деякі політичні наслідки «операції Мідас».

Читати далі

Зеленський закликав до відставки Галущенка та Гринчук через справу про «Енергоатом»

Міністри юстиції та енергетики не можуть залишатися на своїх посадах, заявив президент Володимир Зеленський 12 листопада.

Він повідомив, що провів розмову з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

«Повинна бути максимальна чистота в енергетиці, всіх процесів, і кожне розслідування правоохоронців, антикорупціонерів я підтримую, ми підтримуємо. Жодних схем, і добре, що Кабінет міністрів надаватиме повне сприяння слідству і всім процесуальним судовим діям», – заявив він.

Зеленський анонсував очищення та перезавантаження правління «Енергоатому» і висловився за відставку двох членів уряду, імена яких фігурують у розслідуванні.

«Вважаю, що міністр юстиції (Герман Галущенко – ред.) та міністр енергетики (Світлана Гринчук – ред.) не можуть залишатися на посадах. Це питання, зокрема, й довіри. Якщо є звинувачення, на них треба відповідати. Рішення про відсторонення від посади – оперативне, найбільш швидке. Я попросив премʼєр-міністра України, щоб були заяви про відставку від цих міністрів», – сказав голова держави.

Він попросив депутатів Верховної Ради підтримати ці заяви і висловив думку, що далі «все має вирішуватись у юридичній площині».

Також Зеленський анонсував рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій за поданням уряду:

«Зараз усім в Україні надзвичайно складно. Проходити через відключення електрики, «руськіє» удари, втрати. Абсолютно ненормально, що при цьому в енергетиці ще якісь є схеми. Я підпишу указ про застосування санкцій проти двох людей, які фігурують у справі НАБУ щодо «Енергоатому».

За даними джерел проєкту Радіо Свобода «Схеми», під санкції, про які заявив президент, потраплять Тимур Міндіч та Олександр Цукерман – фігуранти справи НАБУ щодо «Енергоатому».

Раніше сьогодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України на своєму ранковому засіданні відсторонив міністра юстиції Германа Галущенка і вирішив покласти виконання обовʼязків міністра на його заступницю з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак. Галущенко підтримав це рішення, назвавши його «цивілізованим і правильним сценарієм».

Відсторонення відбулося на тлі розслідування НАБУ і САП у справі про «діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної сфери, відомий у медіа бізнесмен, інші особи», які «вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом».

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

У Верховній Раді 10 листопада зареєстрували проєкт постанов про звільнення Германа Галущенка з посади міністра юстиції України, а також Світлани Гринчук із посади міністерки енергетики.

Гринчук після цього заявила, що не буде реагувати зараз, бо «не розуміє претензій».

Суд заарештував фігуранта справи «Енергоатому» Миронюка із заставою 126 млн гривень

Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав запобіжний захід фігуранту справи про оборудки в енергетиці Ігорю Миронюку, передає кореспондент Радіо Свобода із зали суду.

Суд взяв Миронюка під варту на 60 днів до 8 січня. Він може вийти під заставу 126 мільйонів гривень.

Адвокат Олександр Готін повідомив журналістам, що захист оскаржуватиме запобіжний захід.

«Ми впевнені, що немає складу злочину, що це вигадана справа. Ви самі чули, що органи розслідування всі прослуховування робив взагалі поза межами закону… Однозначно будемо подавати апеляційну скаргу, ми впевнені, що з часом таки доб’ємося звільнення нашого підзахисного», – сказав він.

Готін також заперечив, що його клієнт коли-небудь був радником Галущенка.

Сам Миронюк відмовився коментувати справу, сказавши, що це може нашкодити його позиції.

Прокурор САП просив для Миронюка взяття під варту без можливості застави або ж заставу в розмірі 136,6 мільйона гривень.

Миронюк фігурує у плівках Національного антикорупційного бюро. НАБУ зафіксувало, що саме він під кодовим іменем «Рокет» і Дмитро Басов – «Тенор» (імена та кодові назви спершу встановив народний депутат Ярослав Железняк, але потім їх відкрив прокурор на суді) керували тіньовим процесом: контролювали всі закупівлі, кадрові рішення і розрахунки державного енергетичного гіганта. За версією слідства, яку зачитав прокурор на засіданні 11 листопада, Миронюка підозрюють, зокрема, в незаконному збагаченні та відмиванні коштів.

На питання журналістів у суді 11 листопада Миронюк сказав, що не має стосунку ані до «Енергоатому», ані до Міністерства енергетики, а про зв’язки з Галущенком – що він його адвокат.

Галущенко, якого уряд 12 листопада вирішив відсторонити від посади міністра юстиції, заявив, що вважає відсторонення на час розслідування «цивілізованим і правильним сценарієм» і що має намір «захищати себе в юридичній площині й доводити свою позицію».

Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків у нього 10 листопада, ситуацію поки що не коментував.

Справа «Енергоатому»: суд взяв Басова під варту із можливістю застави

Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав запобіжний захід виконавчому директору з безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову, повідомляє кореспондент Радіо Свобода із зали суду.

Суд взяв Басова під варту на 60 днів із можливістю виходу під заставою 40 мільйонів гривень.

Адвокат Басова у спілкуванні з журналістами поставив під питання, чи голос його підзахисного дійсно фігурує на записах, які оприлюднило Національне антикорупційне бюро. За його словами, зразки голосу Басова для експертизи ще не відбирали, після повідомлення про підозру його не допитували.

«Більше того, стороні захисту навіть не давали отримати копію підозри», – сказав він.

Обвинувачення просило для Басова тримання під вартою з можливим внесенням застави у розмірі понад 45 мільйонів гривень.

Вищий антикорупційний суд України вранці 12 листопада також відновив засідання з обрання запобіжного заходу іншому підозрюваному в справі про корупційну схему в енергетиці, колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку. Засідання почалося 11 листопада, але було перенесене на сьогодні.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності цієї злочинної організації, основним напрямком діяльності якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів.

У НАБУ повідомили про підозру в цій справі вісьмом особам.

10 листопада повідомлялось, що детективи НАБУ прийшли з обшуками до бізнесмена і співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча й колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Мін’юст згодом підтвердив, що за участі Галущенка провели слідчі дії, і заявив, що міністр надає «повне сприяння» правоохоронним органам. Водночас, як зазначили у міністерстві, «з огляду на необхідність дотримання таємниці досудового розслідування міністр утримується від публічних коментарів до завершення відповідних процесуальних дій».

Міндіч, який за даними джерел у правоохоронних органах, виїхав з України незадовго до обшуків, ситуацію поки що не коментував.

Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.

На фронті та в евакуації: як військові, переселенці, біженці та прифронтові жителі споживають новини

Із яких джерел українці найчастіше дізнаються новини? Яким джерелам інформації довіряють? Чи стежать за телемарафоном «Єдині новини»? Чи вміють розпізнавати ворожі наративи?

Відповіді на ці питання містять результати дослідження«Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році», проведеного ГО «Інтерньюз-Україна».

Окрім загальнонаціонального опитування, дослідники поговорили і з українськими військовими, жителями прифронтових регіонів, переселенцями та біженцями.

Це допомогло зрозуміти, як споживають новини та які медіапотреби мають ті групи, яких війна торкнулася чи не найбільше і які постійно стають мішенню ворожої дезінформації.

Далі читайте тут


ЄС підготував санкції проти росіян, причетних до катувань Вікторії Рощиної та інших українців

Європейський Союз підготував санкції проти десяти громадян Росії, причетних до катувань українських військовополонених, жорстокого поводження із в’язнями, а також до політично мотивованих переслідувань журналістів, правозахисників і представників опозиції.

Серед них – керівники таганрозького СІЗО, де загинула українська журналістка Вікторія Рощина. Відповідний проєкт постанови Ради ЄС опинився у розпорядженні Радіо Свобода, ухвалити рішення планується наступного тижня.

Читайте також: Розслідування: журналістка Рощина померла в слідчому ізоляторі в Пермському краї РФ

Зокрема, до санкційного списку планується внести:

  • Андрія Полякова, начальника управління Федеральної служби виконання покарань РФ по Ростовській області, відповідального за умови утримання у СІЗО-1, СІЗО-2 та колонії №12, де українські полонені зазнавали побиттів, катувань, голоду і відсутності медичної допомоги. Саме в підконтрольному йому СІЗО-2 у Таганрозі внаслідок знущань загинула українська журналістка Вікторія Рощина
  • Андрія Михайліченка, заступника начальника з безпеки СІЗО-2 у Таганрозі, який, за даними ЄС, причетний до систематичних катувань. «Щонайменше 15 ув’язнених загинули внаслідок жорстокого поводження у цій установі, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина», – йдеться в обгрунтуванні санкцій
  • Андрія Сапицького, заступника начальника того ж СІЗО-2 з кадрових та виховних питань, відповідального за ті самі порушення – катування, відсутність належних умов утримання і медичної допомоги
  • Олександра Штода, директора того ж СІЗО-2 у Таганрозі, під керівництвом якого відбувалися систематичні тортури українських військовополонених і цивільних
  • Тімура Вахрамєєва, суддю Басманного районного суду Москви, який ухвалював вироки у політично мотивованих справах проти російських журналістів Кирила Мартинова, Дмитра Колезєва, активістки Люсі Штейн та інших представників незалежної преси й громадянського суспільства

Зокрема, він також продовжував строк тримання під вартою адвокатів Вадима Кобзєва й Олексія Ліпцера, а також журналістів Костянтина Габова та Сергія Кареліна у політично вмотивованих справах проти соратників Олексія Навального.

Крім того, на початку 2023 року, обіймаючи посаду мирового судді у Таганському районі Москви, Вахрамєєв також відігравав активну роль у притягненні до відповідальності міжнародних компаній, зокрема Wikimedia та Google, за відмову видаляти факти про російську війну проти України, пояснюється у санкціях.

  • Артемія Тєльмінова, слідчого Слідчого комітету РФ, який вів справи проти соратників Олексія Навального, зокрема журналістів Антоніни Фаворської, Ольги Комлевої, Костянтина Габова і Сергія Кареліна, а також адвокатів Вадима Кобзєва й Олексія Ліпцера

«Виступаючи за застосування або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він активно сприяв зусиллям російського режиму, спрямованим на придушення інакодумства в країні», – йдеться у чернетці документа

  • Бориса Кожевнікова, заступника голови Апеляційного військового суду Росії, що залишив у силі вирок колишньому депутату Олексію Горінову, засудженому до трьох років колонії за висловлювання про війну проти України

«Вирок ґрунтувався на висловлюваннях Горінова в розмові з іншими ув’язненими, у яких він нібито визнав, що Крим є українською територією, а полк «Азов» входить до складу ЗСУ», – йдеться в чернетці документа.

  • Максима Паніна, суддю Апеляційного військового суду, який також розглядав апеляцію Горінова та інші політичні справи, зокрема проти активістки Олени Котеночкіної та Енвера Кроша, Ріната Алієва й Вілена Темерьянова – кримських татар, «обвинувачених у нібито причетності до ісламської організації, забороненої в Росії»
  • Світлану Ригалову, прокурорку управління прокуратури Володимирської області, яка здійснювала обвинувачення проти Олексія Горінова за висловлення думки про Крим і війну проти України.
  • Марину Ушакову, суддю цього ж суду, яка відхилила апеляцію Олексія Горінова, а також підтримала вироки за звинуваченням у «виправданні тероризму» щодо кількох росіян, яких засудили за дописи у соцмережах чи приватні розмови щодо вибуху на Кримському мосту

За даними документа, всі десять осіб «відповідальні за серйозні порушення прав людини, репресії проти громадянського суспільства та дії, що серйозно підривають верховенство права в Росії».

Після офіційного ухвалення рішення ЄС їхні активи в Європі буде заморожено, а в’їзд до країн Євросоюзу заборонено.

29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода. Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань і сліди розтину.

Читайте також: У ЄС прокоментували підготовку наступного пакету санкцій проти Росії

У жовтні 2024 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.

У вересні 2025 року журналістам проєкту Слідство.Інфо вдалося встановити, що Рощина загинула в СІЗО №3 у Кізелі в Пермському краї РФ 19 вересня 2024 року. Журналістку незаконно утримували у тюрмах РФ понад рік. Її перевезли до Кізела за 8 днів до загибелі.

У місії ООН засудили «дедалі інтенсивніші» атаки РФ на енергетику України і заявили про високу кількість жертв

Україна зазнає дедалі інтенсивніших російських атак на енергетичну інфраструктуру, а кількість жертв серед цивільного населення залишається високою, заявила в щомісячному звіті, оприлюдненому 12 листопада, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.

У місії зазначили, що три масштабні атаки 10, 22 і 30 жовтня були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури і призвели до аварійних відключень електроенергії у більшості областей країни. У листопаді ситуація не покращилася, російські війська завдали нові удари по енергомережі України, що знову спричинило перебої з електропостачанням по всій країні.

У жовтні загинули щонайменше 148 цивільних осіб і ще 929 були поранені – що вказує на збереження високого рівня жертв, подібного до попередніх двох місяців, наголошують в ООН.

Командування: на Запоріжжі тривають «запеклі бої», просування РФ біля Рівнопілля зупинене

Командування Сил оборони півдня прокоментувало ситуацію в Запорізькій області, де напередодні українські війська відійшли від п’яти населених пунктів.

«На Запоріжжі продовжуються запеклі бої. На Олександрівському і Гуляйпільському напрямках противник не припиняє масовані обстріли, активізувавши штурмові дії в районі населених пунктів Привільне, Зелений Гай, Рівнопілля, Павлівка, Вороне, Степове і Новопавлівське», – йдеться в повідомленні Центру комунікацій.

Військові зафіксували 25 боєзіткнень на цьому напрямку. За їхнім повідомленням, російська армія зазнає «великих втрат», намагаючись просунутись.

Читайте також: Зеленський: на Покровському напрямку й на Запоріжжі складна ситуація, в Куп’янську – «трохи легше»

Сили оборони повідомляють, що пізно увечері 11 листопада, внаслідок комплексного вогневого ураження позицій ЗСУ в районі Рівнопілля, для збереження життя особового складу українські підрозділи «перемістились на більш вигідні рубежі».

«Просування противника зупинено. Тривають дії щодо його блокування та комлексного ураження. Запеклі бої продовжуються також на інших ділянках лінії бойового зіткнення цих напрямків», – додають військові.

Напередодні Сили оборони півдня повідомили про відхід із позицій біля населених пунктів Новоуспенівське, Нове, Охотниче, Успенівка, Новомиколаївка на Запоріжжі.

Згодом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про погіршення ситуації на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. За його словами, військові угруповання військ «Південь» ведуть «виснажливі бої» за Рівнопілля і Яблукове.


СБУ заявляє, що запобігла спробам ФСБ вчинити низку терактів у Києві

Служба безпеки України заявляє, що запобігла спробам ФСБ Росії вчинити низку терактів у Києві, зокрема замовні вбивства відомих українців, підриви у торговельно-розважальних центрах і на одній зі станцій метро в столиці України.

У СБУ зазначили, що встановили особу організатора замовних злочинів. «Ним виявився мешканець тимчасово окупованого Криму, який після захоплення півострова почав працювати на російську спецслужбу», – йдеться в повідомленні.

За даними СБУ, згаданий фігурант підшукував «однодумців» для їх подальшого вербування до агентурного апарату ФСБ.

Генштаб ЗСУ повідомив про удар по нафтохімічному заводу в РФ

Українські сили в рамках зниження можливостей виробництва нафтохімічної продукції для потреб воєнно-промислового комплексу Росії уразили інфраструктуру ТОВ «Ставролен» у Будьонновську, Ставропольського краю РФ, повідомив Генштаб ЗСУ.

«Завод має повний цикл переробки вуглеводневої сировини та випускає полімери для виробництва композитних матеріалів, корпусних деталей, ущільнень та ізоляції для різного роду техніки армії рф. Серед іншого виробляє і складові частини до БпЛА», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі зазначили, що зафіксовані численні вибухи й пожежу в районі цілі, а результати ураження ще уточнюють.

Крім того, за даними командування ЗСУ, був уражений склад боєприпасів на окупованій території в населеному пункті Новий Світ Донецької області.

Читайте також: З початку року було майже 160 успішних уражень об’єктів нафтопереробки РФ – Малюк

«Зафіксовано ураження цілі та вибухи. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.

Армія РФ вранці атакувала Харків «Шахедами», 5 людей постраждали – влада

П’ять людей, за останніми даними, постраждали внаслідок російського удару по Харкову вранці 12 листопада, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Ворог спрямував три БпЛА типу «Герань-2» по Холодногірському району міста. Постраждали п’ятеро людей, чотирьох із них госпіталізували. Усім надається кваліфікована медична допомога. Двох людей працівники ДСНС врятували із заблокованих квартир», – написав Синєгубов у телеграмі.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG