Доступність посилання

Бійці 93-ї омб ЗСУ відстежують російські дрони біля Костянтинівки. Донецька область, Україна, 27 листопада 2025 року.
Бійці 93-ї омб ЗСУ відстежують російські дрони біля Костянтинівки. Донецька область, Україна, 27 листопада 2025 року.

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Сибіга: партнери мають змінити свій підхід щодо підтримки «стільки, скільки потрібно», щоб Росія зупинила війну

Міжнародна спільнота має достатньо можливостей, щоб змусити Росію припинити війну проти України, і потрібен перехід від підходу щодо підтримки «стільки, скільки потрібно» до «настільки сильно, наскільки можливо», заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«На цьому етапі війни вирішальними є дві цілі. По-перше, відмовитися від власних ілюзій. По-друге, позбавити ворога ілюзій. Путін буде змушений зупинити цю війну, коли будуть присутні два фактори: він не матиме ілюзій, що зможе якимось чином врешті-решт перемогти на полі бою; ціна продовження війни для нього і його режиму перевищить ціну її зупинення», – написав Сибіга у соцмережі X 16 листопада.

Читайте також: Зеленський: у 2026 році потенціал у виробництві тільки дронів і ракет буде 35 мільярдів доларів

За словами міністра, сучасна гонка озброєнь – не про ядерну зброю, а про «мільйони дешевих безпілотників».

«Ті, хто зможе швидше збільшити виробництво, забезпечать мир. Це вимагає швидкого і достатнього фінансування оборонної промисловості України, яка зараз є найбільшим джерелом оборонних інновацій у світі. Ми можемо виробляти до 20 мільйонів безпілотників наступного року, якщо отримаємо достатньо фінансування. Ми ведемо перегони з часом. Як у ресурсах, так і в технологіях. Нам потрібно досягти паритету й переваги, щоб змусити Путіна зупинити війну», – наголосив очільник МЗС.

Читайте також: Росія нас не виснажить – топдипломатка ЄС

Західні партнери України, зокрема з ЄС, неодноразово заявляли, що підтримуватимуть Україну «стільки, скільки буде потрібно», у війні з Росією.

У вересні президент Володимир Зеленський назвав недостатніми можливості оборонної промисловості Європи. За його словами, «європейські виробничі лінії працюють поки що недостатньо, але це все потрібно і зрозуміло як нарощувати».

У жовтні очільник американської дипломатичної місії при НАТО Метью Вітакер також заявив, що потужності європейського оборонпрому не відповідають сучасним загрозам.

«Не бачу, щоб європейська оборонна промисловість діяла так швидко, як, мабуть, мала б, виходячи з зобов’язань, які ми взяли на себе в Гаазі, щодо додаткових 300-400 мільярдів доларів на рік, які зрештою витрачатимуть союзники… Не стверджую, що Сполучені Штати справляються набагато краще. Однак ми здатні задовольнити потреби поточних війн, які тривають, як-от в Україні, і постачати важливу та необхідну зброю і боєприпаси, терміново потрібні», – сказав Вітакер.

Цього місяця генсекретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни альянсу вперше за багато років випередили Росію в темпах виробництва боєприпасів. Він наголосив, що небезпека, яку становить Росія, не закінчиться, коли закінчиться її війна проти України.

Останнім часом у Силах оборони активно розвивають напрямок дронів-перехоплювачів, які працюють як на передовій, так і в ближньому і дальньому тилу. У вересні Зеленський заявив, що Україна в листопаді має вийти на виробництво 500-800 дронів-перехоплювачів на добу.

Папа заявив, що «з сумом» стежить за ударами по Україні, і закликав до миру

Папа Римський Лев XIV заявив, що «з сумом» стежить за продовженням російських ударів по Україні, і закликав до «справедливого і тривалого миру».

«Із сумом стежу за новинами про удари, які продовжують відбуватися в численних українських містах, зокрема у Києві. Ці напади призводять до смертей і поранень, зокрема дітей, і завдають серйозної шкоди цивільній інфраструктурі, залишаючи сім’ї без даху над головою з настанням холодів», – йдеться в повідомленні папи у соцмережі X. При цьому в повідомленні не вказано, хто стоїть за ударами по українських містах.

Лев XIV наголосив на своїй солідарності з українцями і закликав «не звикати до війни і руйнувань». «Давайте помолимося разом за справедливий і тривалий мир у розтерзаній війною Україні», – додав понтифік.

У липні під час візиту президента України Володимира Зеленського папа Лев XIV заявив про готовність прийняти представників України й Росії у Ватикані для переговорів.

Проте представники Росії заявили, що не вважають Ватикан нейтральним майданчиком для переговорів, оскільки він розташований всередині Італії – країни, яка входить до НАТО і відкрито підтримує Україну.

Раніше папа Римський, реагуючи на чергові російські атаки на Україну, закликав «припинити війну і підтримати будь-яку ініціативу для діалогу і миру».

У Білорусі анонсували чергові навчання ОДКБ

У Генштабі Білорусі анонсували проведення чергових навчань сил Організації Договору про колективну безпеку, провідною силою в якому є Росія, на білоруській території наступного року, передає агентство «Позірк».

За повідомленням, про плановані навчання «Бар’єр-2026» в інтерв’ю «ВаенТВ» заявив начальник військ радіаційного, хімічного і біозахисту Генерального штабу збройних сил Білорусі В’ячеслав Старков.

За його словами, під час маневрів буде продовжено «практику спільного виконання завдань з ліквідації біологічних загроз в інтересах Колективних миротворчих сил» ОДКБ.

До складу ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Однак, влада Вірменії заморозила участь країни в організації і заявила про можливий вихід з неї. Єреван звинувачує ОДКБ у бездіяльності під час конфлікту з Азербайджаном через Нагірний Карабах.

Режим Олександра Лукашенка постійно проводить військові навчання, тренування та збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.

У лютому 2022 року російські війська, які прибули на територію Білорусі для участі у навчаннях, не були виведені з неї після їх завершення і брали участь у широкомасштабному вторгненні в Україну 24 лютого 2022 року.

Cили РФ отримали команду «симулювати контроль» над Куп’янськом – Угруповання об’єднаних сил

Угруповання об’єднаних сил заявляє, що більшу частину Куп’янська на Харківщині контролюють українські військові, тим часом, як російські сили намагаються «симулювати контроль над містом».

«За інформацією Угруповання об’єднаних сил, російські військові в Куп’янську отримали команду симулювати контроль над містом, розмахуючи російськими прапорами там, де присутні їхні малі групи. Окупанти почали вкладати прапори в пакети постачання для власних військових, які скидаються на місто за допомогою дронів. Щонайменше одна така «операція» вже відбулася – очікуємо на швидке і дещо обрізане наприкінці відео в усіх російських медіа», – йдеться в повідомленні.

В Угрупованні об’єднаних сил наголосили, що, попри заяви посадовців РФ про оточення Куп’янська, більша частина міста перебуває під контролем Сил оборони України, а групи російських військових у північних районах відрізані від наземного постачання.

«Нинішня акція – спроба зробити хорошу міну при поганій грі та прикрити очевидну брехню очільника російського режиму. Водночас Сили оборони України вдячні російським командирам за те, що подібними акціями допомагають «підсвітити» розкидані Куп’янськом малі групи піхоти. Це полегшує роботу українським дронарям», – зазначили військові.

Президент України Володимир Зеленський 15 листопада за результатами наради з участю ключових керівників сфери оборони й безпеки заявив, що російські військові не змогли захопити Покровськ і Куп’янськ в заплановані їхнім командуванням терміни, «і терміни вкотре були перенесені».

Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було понад 150 російських атак

Російські війська 151 раз атакували позиції українських сил від початку доби, такі дані станом на 16:00 навів Генштаб ЗСУ.

Найбільше атак було на Покровському напрямку. «Від початку доби окупанти здійснили 58 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Володимирівка, Білицьке, Нове Шахове, Никанорівка, Червоний Лиман, Мирноград, Родинське, Новоекономічне, Покровськ, Сухий Яр, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне, Філія та у напрямку Новопідгородне, Гришине, Кучерів Яр, Вільне. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили п’ятдесят атак», – йдеться в повідомленні.

Крім того, 20 атак сил РФ українські військові відбили на Костянтинівському напрямку, 16 – на Олександрівському напрямку, кажуть у Генштабі.

Також, за повідомленням українського командування, бойові зіткнення були на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.

12 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається головним у контексті російського наступу. Там фіксується найбільша кількість щоденних російських штурмових дій і зосередження значної частини угруповання РФ, що діє на території України. Зокрема, армія Росії намагається скористатися складними погодними умовами.

Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.

Разом із цим для всієї Покровсько-Мирноградської агломерації та підрозділів Сил оборони, що перебувають там, зросла загроза оточення – станом на середину листопада, за даними мапи проєкту Deep State, ці міста перебувають у «напівкотлі». Відстань між «червоними зонами» у його «горловині» сягає 9 кілометрів в довжину, а глибина «кишені» становить близько 12 кілометрів. Через це логістика Сил оборони: забезпечення військ та передислокація бійців на цій ділянці – є дуже ризикованою, особливо в умовах панування в небі російських дронів.

Тим часом, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, який відвідав Покровський напрямок, заявив, що про контроль військ РФ над Покровськом або оперативне оточення угруповання Сил оборони України там наразі не йдеться.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».

Постачання газу з Греції в Україну розпочнеться у січні – Зеленський

Постачання газу з Греції в Україну розпочнеться у січні, повідомив президент Володимир Зеленський під час пресеконференції з прем’єр-міністром країни Кіріакосом Міцотакісом.

Відомо, що Греція та Україна домовилися про постачання газу і запуск енергетичного коридору «Александруполіс-Одеса».

«Це важлива частина нашої енергетичної безпеки. В першому кварталі вже будуть реалізовані перші домовленості. Є і довгострокові проєкти – їх обговорили наші енергетичні компанії», – зазначив Зеленський.

Президент також подякував Греції та США, які відіграють «ключову роль» у забезпеченні України енергоресурсами.

«Ми вдячні американським компаніям, Міністерству енергетики США та президенту Дональду Трампу за можливість отримувати енергетику зі Сполучених Штатів через грецьку інфраструктуру», – заявив він.

Міцотакіс переконаний, що новий коридор стане енергетичною артерією з півдня на північ та відкриє Україні доступ до «надійних джерел енергії». Водночас Греція, за словами прем’єра, стане «вузлом постачання американського скрапленого газу» до Центральної та Східної Європи.

Зеленський також наголосив, що Україна буде вдячна за допомогу Греції у поверненні викрадених Росією дітей та полонених: «Усі списки ми готові надати».

Крім того, Україна розраховує на участь Греції у повоєнній відбудові. Також Зеленський зазначив, що Україна розробила багато «ефективної зброї» й запросив партнерів до спільного виробництва заради посилення арсеналів Європи.

Міцотакіс повідомив, що грецькі компанії мають необхідний досвід у будівництві, цифровізації та інших галузях, а особливу увагу Афіни приділяють Одесі, яка має історичні та культурні зв’язки з Грецією.

Президент України Володимир Зеленський у неділю, 16 листопада, прибув з офіційним візитом у Грецію.Це вже другий візит Зеленського до Афін – уперше він побував там у серпні 2023 року. Наступними пунктами його європейської поїздки стануть Париж і Мадрид.

Раніше Зеленський повідомив, що Україна домовилась з Грецією про постачання газу. Глава держави наголосив, що це буде ще один напрямок постачання газу, щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України.

Останнім часом Росія посилила свої атаки на енергетичний сектор України й газову інфраструктуру, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

9 жовтня агентство Bloomberg писало, що російські удари знищили більше ніж половину внутрішнього виробництва природного газу в Україні, що, ймовірно, змусить Київ витратити 1,9 млрд євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива, щоб пережити зиму.

ISW: Росія посилює атаки на Донеччині через туман і брак української артилерії

Російські війська активізували штурми вздовж кількох ділянок фронту, користуючись туманною та дощовою погодою, що ускладнює роботу українських дронів, йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зазначають, що «інтенсивні атаки» тривають у напрямку Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Водночас на Новопавлівській ділянці фронту останніми тижнями було відносно спокійно, бо російські сили зосередилися на спробах захопити Покровськ та замкнути Покровсько-Мирноградський виступ.

Експерти наголосили, що підрозділи 41-ї загальновійськової армії, які зазвичай відповідають за оборону саме Новопавлівського напрямку, зараз підтримують 2-гу загальновійськову армію на південному фланзі Покровська. ISW звертає увагу, що російський механізований штурм у Новопавлівці 14 листопада після тривалої паузи демонструє намагання армії РФ використати «слабке місце» української оборони – обмежену ефективність безпілотників через туман і дощі.

В ISW наголосили, що Україна була змушена вибудувати значну частину оборони саме на дронах через нестачу особового складу й техніки. Так звана «стіна дронів» – це велика кількість ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які стримують російські наступи на лінії фронту протяжністю понад 1200 кілометрів.

Однак, недостатня щільність позицій ЗСУ у деяких районах полегшує російські атаки, а нестача артилерії – робить українську оборону вразливою під час негоди, коли частина дронів не може працювати, зазначають в ISW.

Аналітики наголошують: «постачання Україні західної артилерії та класичних оборонних систем є ключовим для створення багаторівневої оборони, яка не залежатиме від одного типу озброєнь». За оцінкою ISW, те, як Росія використовує «слабкі місця» українських позицій, вкотре доводить, що традиційні види озброєнь не втратили значення у сучасній війні.

12 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Покровський напрямок залишається головним у контексті російського наступу. Там фіксується найбільша кількість щоденних російських штурмових дій і зосередження значної частини угруповання РФ, що діє на території України. Зокрема, армія Росії намагається скористатися складними погодними умовами.

Російські війська протягом останніх днів активізували зусилля з проникнення у Покровськ на Донеччині на легкій техніці через південні околиці, повідомила 11 листопада пресслужба 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Генштаб заявив про ураження НПЗ у Самарській області і бази дронів «Рубікону»

Сили оборони України завдали серії ударів по стратегічних об’єктах російської військової інфраструктури, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.

Військові кажуть, що ЗСУ уразили потужності Новокуйбишевського нафтопереробного заводу в Самарській області РФ.

«Це один із найбільших російських НПЗ з річною переробкою майже 9 млн тонн нафти. Підприємство виробляє понад 20 видів продукції та забезпечує пальним, зокрема реактивного типу, російську армію. У районі цілі зафіксовано вибухи та пожежу, масштаби пошкоджень уточнюються», – кажуть у Генштабі.

Також, за даними Генштабу, було знищено базу зберігання безпілотників підрозділу «Рубікон» та перекачувальну станцію паливно-мастильних матеріалів на окупованій території Донецької області.

Генштаб також уточнив наслідки попереднього удару по Рязанському НПЗ – пошкоджено установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-4 і ЕЛОУ-АВТ-6, резервуари з нафтопродуктами та трубопровідну естакаду.

«Сили оборони і надалі вживатимуть заходів для підриву наступального потенціалу російських загарбників та змушення РФ припинити збройну агресію проти України», – наголошують у Генштабі.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Зеленський розповів, скількома ракетами і дронами Росія атакувала Україну від початку тижня

За поточний тиждень Росія запустила по території України близько 1000 ударних дронів, майже 980 керованих авіаційних бомб (КАБів) і 36 ракет різних типів, повідомив президент Володимир Зеленський.

За його даними, наразі у Харкові та області, на Одещині, Дніпровщині тривають відновлювальні роботи після російських ударів. Працювали рятувальники також у Сумській та Чернігівській областях.

«І кожна ніч потребує багатокомпонентного захисту неба – системи ППО, бойова авіація, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі. Над кожним компонентом активно працюємо з партнерами, щоб додати Україні захисту. Підготували нові сильні домовленості з Європою, щоб суттєво зміцнити наш захист неба, нашу стійкість і нашу дипломатію. Слава Україні!» – наголосив президент.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Захист від російських дронів нині залишається гострою проблемою. FPV-дрони вже фіксуються в Запоріжжі, Харкові та інших містах прифронтової зони. Щоб захистити логістику та зробити безпечнішим пересування поблизу фронту, українські військові натягують антидронові сітки над дорогами. Під час робіт військовим доводиться не лише встановлювати сітки, але й відстрілюватися від постійних атак російських FPV. Більше – у фоторепортажі Радіо Свобода.


Росія запустила по Україні ракету «Іскандер-М» і понад 170 дронів – Повітряні сили


У ніч проти 16 листопада Росія атакувала Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М» із Ростовської області і 176-ма ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» і дронами інших типів, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.

За даними військових, дрони сили РФ запускали з наступних напрямків: Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, – Росія, Чауда – окупований Крим.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 139 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 37 ударних БпЛА на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на двох локаціях», – зазначили у Повітряних силах ЗСУ.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

За добу Росія втратила ще 860 військових, три танки і 26 артсистем – Генштаб

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 158 260 своїх військових, зокрема 860 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 16 листопада навів Генштаб ЗСУ.

Також командування інформує про втрати Москви у військовій техніці:

  • танків – 11 353 (+3 одиниці за минулу добу)
  • бойових броньованих машин – 23 591 (+3)
  • артилерійських систем – 34 469 (+26)
  • РСЗВ – 1 543 (+2)
  • засобів ППО – 1 244
  • літаків – 428
  • гелікоптерів – 347
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 81 286 (+409)
  • крилатих ракет – 3 940
  • кораблів/катерів – 28
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 67 464 (+68)
  • спеціальної техніки – 4 000 (+2)

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Україна домовилась з Грецією про постачання газу – Зеленський

Україна домовилась з Грецією про постачання газу, повідомив президент Володимир Зеленський.

Глава держави наголосив, що це буде ще один напрямок постачання газу, щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України.

«Вже є в нас домовленості про фінансування імпорту газу, і ми закриємо потребу майже 2 мільярди євро на імпорт газу, щоб компенсувати втрати українського видобутку через російські удари», – розповів Зеленський.

Президент уточнив, що уряд України спрямував кошти на фінансування імпорту, також є допомога від європейських партнерів, європейські банки – під гарантії Єврокомісії, допомагають також українські банки та Норвегія, триває робота і з американськими партнерами, тому повне фінансування буде.

«Робимо широкі можливості для постачання зимою», – запевнив президент.

Останнім часом Росія посилила свої атаки на енергетичний сектор України й газову інфраструктуру, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

9 жовтня агентство Bloomberg писало, що російські удари знищили більше ніж половину внутрішнього виробництва природного газу в Україні, що, ймовірно, змусить Київ витратити 1,9 млрд євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива, щоб пережити зиму.

Удар по Києву 14 листопада забрав життя вдови першого загиблого на Чорнобильській АЕС у 1986-му

Унаслідок російського удару по Києву 14 листопада, жертвами якого стали семеро людей, загинула Наталія Ходемчук. Вона була вдовою працівника Чорнобильської атомної електростанції Валерія Ходемчука, який став першою жертвою аварії на четвертому енергоблоці станції 26 квітня 1986 року.

73-річна Ходемчук померла в лікарні, де лікарі намагалися врятувати її життя, повідомили в неділю в ефірі українського телемарафону.

В одному з будинків, які зазнали пошкоджень унаслідок удару російської армії, живуть родини ліквідаторів та постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Серед них була Ходемчук. У будинок, як повідомляється, врізався російський безпілотник, пожежа виникла у квартирі, де жила Ходемчук. Вона була госпіталізована з тяжкими опіками і наступної доби померла.

«Майже чотири десятиліття потому Наталія загинула в новій трагедії, знову спричиненій Кремлем. Українці, які пережили Чорнобиль, які допомогли відбудувати країну після цієї катастрофи, знову стикаються з небезпекою – терором держави-агресора», – написав у мережі Х увечері 15 листопада президент України Володимир Зеленський.

Валерій Ходемчук працював старшим оператором головного циркулярного насоса четвертого енергоблока ЧАЕС. Він чергував у зміну, коли сталася найбільша в історії ядерна катастрофа – вибух реактора з потужним викидом радіації. Валерій Ходемчук зник безвісти, мабуть, він загинув безпосередньо в момент вибуху, і його тіло залишилося під уламками конструкцій енергоблока, що вибухнув. Воно так і не було знайдено, якась рятувальна операція була неможлива через пожежу та радіацію.

У Києві відбулася акція «Порожні стільці» – нагадування про ув’язнених через війну українців

На Софійській площі в центрі Києва 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» – на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Організаторами події були Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Захід об’єднав зусилля людей, які підтримують Україну і борються за звільнення незаконно увʼязнених цивільних та військовополонених.

Учасники розповіли історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Також до акції долучилися звільнені з неволі – Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко.

День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day) відзначається 15 листопада за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня є символом ув’язнених, переслідуваних, зниклих чи вбитих авторів.

З 2018 року Український ПЕН спільно з Центром громадянських свобод організовує цього дня правозахисну акцію, щоб нагадати українцям і світу про письменників, митців і всіх українців, які не можуть бути цього дня з нами через російську агресію.

За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст-комбатант. Проте правозахисні організації досі отримують повідомлення про переслідування журналістів на окупованих територіях та їхнє увʼязнення.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків, 14 – як цивільні жертви й 90 – як учасники бойових дій.

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тисяч незаконно ув'язнених цивільних нині утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою. Водночас у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про понад 70 тисяч людей.

Росія провалила термін захоплення Покровська і Куп’янська – Зеленський

Російські військові не змогли захопити Покровськ і Куп’янськ в заплановані їхнім командуванням терміни, заявив президент України Володимир Зеленський 15 листопада за результатами наради з участю ключових керівників сфери оборони та безпеки.

«Кирило Буданов (керівник Головного управління розвідки Міноборони – ред.) доповів по ситуації на загрозливих напрямках фронту, по військових приготуваннях Росії та строках, на які розраховує окупант. Наразі Росія провалила черговий визначений Путіним термін захоплення Покровська та Купʼянська, і терміни вкотре були перенесені. Олег Іващенко (очільник Служби зовнішньої розвідки України – ред.) доповів щодо політичної ситуації в Росії, настроїв у їхньому суспільстві та в оточенні керівника держави-агресора, а також щодо економічної ситуації. Висновки зроблені», – зауважив Зеленський.

За словами президента України, учасники наради «визначили основні напрямки нашого захисту протягом найближчих тижнів, також доповнимо план оборонних заходів на зимові місяці».

Російські військові наразі намагаються закріпитися в житловій забудові, багатоквартирних будинках у Покровсько-Мирноградській агломерації на Донеччині, повідомив 14 листопада головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Про будь-які успіхи сил РФ у Куп’янську повідомлень станом на вечір 15 листопада немає.

Також російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

У Києві відбулася акція «Порожні стільці» – нагадування про ув’язнених через війну українців

На Софійській площі в центрі Києва 15 листопада відбулася щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» – на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, що зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Організаторами події були Український ПЕН та Центр громадянських свобод.

Захід об’єднав зусилля людей, які підтримують Україну і борються за звільнення незаконно увʼязнених цивільних та військовополонених.

Учасники розповіли історії зниклих безвісти, незаконно ув’язнених і полонених українських авторів, митців та правозахисників. Також до акції долучилися звільнені з неволі – Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія «Тайра» Паєвська, Владислав Єсипенко.

День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day) відзначається 15 листопада за ініціативою Міжнародного ПЕН. Порожні стільці на правозахисних акціях цього дня є символом ув’язнених, переслідуваних, зниклих чи вбитих авторів.

З 2018 року Український ПЕН спільно з Центром громадянських свобод організовує цього дня правозахисну акцію, щоб нагадати українцям і світу про письменників, митців і всіх українців, які не можуть бути цього дня з нами через російську агресію.

За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних українських медійників та один журналіст-комбатант. Проте правозахисні організації досі отримують повідомлення про переслідування журналістів на окупованих територіях та їхнє увʼязнення.

Загалом 119 медійників загинули з початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Інституту масової інформації. З них 15 – під час виконання професійних обов’язків, 14 – як цивільні жертви й 90 – як учасники бойових дій.

За даними Офісу Уповноваженого з прав людини, майже 16 тисяч незаконно ув'язнених цивільних нині утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях, хоча справжня цифра може бути в рази більшою. Водночас у реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про понад 70 тисяч людей.

Умєров заявив про відновлення переговорів щодо обміну полоненими з Росією

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив увечері 15 листопада, що провів через посередників консультації в Туреччині та ОАЕ з приводу відновлення обміну військовополоненими з Росією.

«У результаті цих переговорів сторони погодилися активувати стамбульські домовленості. Йдеться про звільнення 1 200 українців», – написав Умєров у телеграмі.

За його словами, найближчим часом відбудуться технічні консультації, які мають «закріпити усі процедурні та організаційні моменти».

Російська сторона поки що не коментувала заяв секретаря РНБО.

Востаннє Росії та Україна повідомляли про обмін полоненими 2 жовтня 2025 року. Тоді сторони передали одна одній по 185 військовослужбовців.

За наведеними у жовтні даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з моменту повномасштабного вторгнення Росії було проведено 69 обмінів, у результаті яких із полону повернули 6235 громадян України.

2 червня делегації України і РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив тоді голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.

У Запорізькому районі через удар FPV-дрона по рибалках загинула людина – Федоров

Одна людина загинула, ще одна зазнала поранень унаслідок здійсненої російськими військовими атаки на Запорізький район, повідомив голова ОВА Іван Федоров увечері 15 листопада.

«Росіяни цинічно ударили FPV-дроном по рибалках, які перебували на узбережжі Дніпра в Біленькому Першому. Одна людина загинула, ще один чоловік дістав поранень», – указав чиновник.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Лубінець заявив про чергову ймовірну страту силами РФ українських військовополонених

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив 14 листопада про черговий воєнний злочин Росії – ймовірну страту двох українських військовополонених у Запорізькій області.

«Із соцмереж стало відомо, що ворог ймовірно розстріляв двох українських військовослужбовців на околицях Затишшя. Це ще один свідомий крок РФ, спрямований на залякування та демонстративне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права. Такі вбивства не є поодинокими випадками – вони формують системний характер злочинної поведінки держави-агресора», – написав Лубінець у телеграмі.

Офіс генерального прокурора повідомляв 23 травня, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.

Телеканал CNN 21 травня оприлюднив розслідування, за даними якого, зокрема, російські військові отримують накази від свого командування вбивати українських військовополонених.

Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG