Зеленський: Україна готова до спільного виробництва дронів з Францією

Президенти України та Франції обговорили можливі напрями спільного виробництва дронів, заявив голова держави Володимир Зеленський за підсумками двостороннього форуму 17 листопада.

Він уточнив, що розмова стосувалася створення спільних підприємств та інвестицій.

За словами Зеленського, він розповів Макрону про застосування Україною різних типів дронів, зокрема, далекобійних і морських, та спроможності виробництва.

«Ми готові до спільного виробництва з Францією. Потрібно розвивати партнерство між бізнесами та оборонними відомствами наших країн. Таке співробітництво посилить і Україну, і Францію та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом», – додав він.

Раніше Макрон заявив, що підписана сьогодні оборонна угода між двома країнами передбачає негайне і 10-річне посилення двосторонньої співпраці, включно з придбанням критично важливих спроможностей у найближчий період: дронів, перехоплювачів дронів, керованих бомб, а також виробничих зобов’язань до кінця року й протягом наступних трьох років.

Президент України Володимир Зеленський і президент Франції Емманюель Макрон сьогодні підписали декларацію про наміри щодо придбання Україною оборонного обладнання.

«Алі-Баба», який займався НАБУ і САП. Нове псевдо на «плівках Міндіча»: хто за ним?

На записах НАБУ керівник Офісу президента Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба», заявляє народний депутат Ярослав Железняк.

Раніше наявність фігуранта із таким кодовим ім’ям у записах підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» роздає завдання, аби переслідувати детективів НАБУ. А за даними депутата, він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні.

Наразі коментарів Андрія Єрмака не було. Щойно керівник ОП відповість на запит Радіо Свобода – ми опублікуємо його відповідь.

• Що про це відомо?
• Де зараз Єрмак?
• Як реагуватиме президент України Володимир Зеленський?
• А де секретар РНБО Рустем Умєров?

Тим часом ВАКС обирає черговий запобіжний захід ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову.

• Як на все це реагуватимуть союзники?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на@Радіо Свобода:

У Росії зросла кількість відключень електрики – ЗМІ

У січні-жовтні 2025 року в Росії зафіксовано 4189 відключень електрики на енергетичних об’єктах – на понад третину більше, ніж за минулий рік, підрахувало російське видання «Нова газета Європа».

У 467 випадках причиною стали атаки безпілотників (торік – 341).

Найчастіше українські дрони атакують електромережі у Бєлгородській області РФ: у вересні там сталося 34 аварії, у жовтні – понад 50. Подібні відключення фіксуються і в інших регіонах.

Опитані виданням експерти вважають, що українські удари по російській енергосистемі продовжуватимуться у відповідь на атаки Росії на енергетику України. Російське ППО, за їхніми словами, не здатне захистити таку велику й розгалужену мережу.

При цьому значна частина аварій, як зазначає видання, трапляється без зовнішнього впливу. Зношення комунальної інфраструктури в російських регіонах досягає 40-80%, не менше від третини мереж потребують термінової заміни.

Незважаючи на плани влади РФ виділити 4,5 трильйона рублів на модернізацію ЖКГ до 2030 року, цих коштів вистачить лише на «першочергові заходи», пише видання.

«Всі гроші йдуть на війну, у багатьох регіонах навіть ремонту ЖКГ не було», – зазначив російський економіст Ігор Ліпсіц.

За його словами, санкції перекрили постачання критично важливого обладнання, і підприємства змушені продовжувати термін служби техніки лише тому, що замінити її неможливо.

Споживання електроенергії у Росії продовжує зростати, що збільшує навантаження на енергосистему. Колишній депутат Держдуми Росії Олег Шеїн зазначив, що частина аварій пов’язана зі зростаючим енергоспоживанням, у тому числі через збільшення виробництва на заводах у рамках військових замовлень.

«Укренерго» визначило обсяги відключень на завтра

Заходи обмеження споживання діятимуть протягом всієї доби 18 листопада, повідомляє національна компанія «Укренерго» увечері в понеділок.

Оператор нагадує, що обмеження запроваджують через російські масовані ракетно-дронові атаки на енергооб’єкти.

Для споживачів погодинні відключення діятимуть обсягом від 1,5 до 4 черг.

Також для промисловості діятимуть обмеження потужності.

Компанія нагадує про потребу використовувати електроенергію ощадливо.

Російські військові з початком осені активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.

У Міненерго заявили, що Росія здійснила одну з найбільших атак балістичними ракетами на енергетичну інфраструктуру України вночі проти 8 листопада. Для усунення пошкодження і стабілізації роботи енергосистеми спочатку застосовували спершу аварійні відключення, потім – спеціальні графіки погодинних відключень.

ОВА: зросла кількість поранених через російські удари по Дніпропетровщині

Російська армія обстрілювала Нікопольський, Павлоградський і Синельниківський райони Дніпропетровської області протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко увечері 17 листопада.

Зокрема, кількість постраждалих у Нікополі зросла до трьох.

«До лікарів звернулася 41-річна жінка. Їй надали допомогу, оговтуватиметься вдома», – заявив Гайваненко.

Обстріли району також пошкодили інфраструктуру, садочок, заклад культури і спорту, церкву, ринок, магазини, торгівельний центр, перукарню, АЗС, будинки, господарську споруду, автомобілі та лінію електропередач.

«Наслідки атаки БпЛА зафіксовані і у Павлоградському районі – Межиріцькій і Вербківській громадах. Травми отримала 33-річна жінка. Понівечені інфраструктура, 7 приватних осель, 2 господарські споруди, ще одна – знищена», – повідомив голова області.

На Синельниківщині через російські удари зруйнований торгівельний комплекс, пошкоджені храм, навчальні заклади, магазини, нотаріальна контора, адмінбудівля та житлові будинки.

Раніше 17 листопада голова області повідомив про двох загиблих і одну поранену через російські обстріли Нікополя.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

У Кремлі заявили, що зацікавлені в зустрічі Путіна і Трампа

Кремль знову заявив, що сподівається організувати другий саміт між лідером Росії Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом.

17 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков заявив журналістам у Москві, що саміт може відбутися, як тільки буде завершена необхідна підготовка, позиція, яку він нещодавно кілька разів повторював.

«Зараз ми навряд чи можемо передбачити, коли ці умови виникнуть. Хоча, звичайно, ми всі зацікавлені в тому, щоб ці умови виникли якомога швидше», – сказав Пєсков.

«Тому, як тільки ця підготовка буде завершена і умови для проведення саміту будуть створені, ми сподіваємося, що він відбудеться», – додав речник Кремля.

Путін і Трамп востаннє зустрічалися в серпні на саміті на Алясці, де вони обговорювали питання припинення війни РФ в Україні. Але ці переговори не привели до прориву.

У жовтні Трамп заявив, що зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним у столиці Угорщини, але зустріч скасували.

«Мені просто здалося, що це неправильно. Мені здалося, що ми не дістанемося до того місця, куди мали дістатися. Тому я скасував її. Але ми зробимо це в майбутньому», – сказав тоді президент США.

Трамп також заявив, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.

Путін, коментуючи рішення щодо зустрічі, зазначив, що Трамп «радше говорив про її перенесення». «Діалог завжди кращий, ніж якась конфронтація, суперечки або тим більше війна», – сказав російський лідер.

8 листопада Трамп заявив, що він досі не бачить у Росії готовності припинити бойові дії, хоча він все ще віддає перевагу Будапешту як місцю проведення мирного саміту, як тільки будуть виконані умови для такої зустрічі.

16 листопада президент США заявив, що він відкритий до нових санкцій Конгресу, які будуть спрямовані на «будь-яку країну, яка веде бізнес з Росією». Він не надав ніяких додаткових подробиць.

Голова бюджетного комітету Ради: МВФ пропонує програму на 8 млрд доларів – «менше, ніж потрібно»

Народна депутатка та голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа прокоментувала початок переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми 17 листопада.

Вона розповіла, що українська сторона обговорила деталі бюджету на 2026 рік з керівником місії Гевіном Греєм та його колегами.

«Загальний обсяг програми, який МВФ пропонує Україні – близько $8 млрд на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й репараційного кредиту», – заявила Підласа.

Вона уточнила, що рішення керівництва МВФ щодо запуску програми очікується в січні, тоді ж планується перша виплата. Попередньою умовою для старту програму (prior action) традиційно є ухвалення бюджету на 2026 рік у межах погодженого з МВФ дефіциту.

«Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем уникнення сплати податків», – додала народна депутатка.

Раніше пресслужба Міжнародного валютного фонду повідомила про початок дискусій місії МВФ на чолі з Гевіном Греєм з представниками влади України щодо їхнього звернення щодо започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF).

Сибіга: Україна готова допомогти Польщі в розслідуванні диверсії на залізниці

Україна готова допомогти Польщі в розслідуванні диверсії на залізниці, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

«Наша солідарність – із дружньою Польщею після акту диверсії на польській залізниці. Ми сподіваємося, що розслідування дасть відповіді, і ми також готові допомогти, якщо буде потрібно. Це могла бути чергова гібридна атака з боку Росії – щоб перевірити реакцію. Якщо це правда, то вона має бути сильною», – написав Сибіга у соцмережі X.

Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що вибух на залізничній колії, яка використовується для транспортування військових товарів і допомоги Україні, був спричинений «безпрецедентним актом диверсії».

Туск написав у соціальних мережах 17 листопада, що вибух стався днем раніше на колії, що йде з Варшави до східного польського міста Люблін, приблизно за 100 кілометрів від кордону з Україною. Він не надав подробиць про вибух чи про те, хто міг за ним стояти.

«Підрив залізничної колії на маршруті Варшава – Люблін – це безпрецедентний акт диверсії, спрямований проти безпеки польської держави і її громадян. Цей маршрут також має вирішальне значення для доставки допомоги Україні. Ми знайдемо винуватців, ким би вони не були», – написав Туск, додавши, що розслідування триває.

Польські чиновники, а також представники інших європейських країн, давно звинувачують Москву у проведенні «гібридної» кампанії саботажу і шпигунства проти тих країн, які допомагають Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Минулого місяця польська влада заарештувала вісьмох осіб, підозрюваних у шпигунстві або плануванні нападів від імені Росії.

У січні Туск звинуватив Росію у плануванні «актів повітряного терору» проти авіакомпаній по всьому світу. Його коментарі пролунали на тлі зростаючої кількості підозрілих інцидентів. Деякі стосувалися міжнародних авіакомпаній і звинувачень у тому, що Росія намагалася встановити вибухівку на вантажних рейсах, а інші стосувалися суден, які пошкодили підводні кабелі.

Москва регулярно заперечувала звинувачення Заходу у терористичних атаках, зокрема підпалах, зломах, отруєннях і нападах на людей на Заході.

У МЗС відреагували на заяву грузинського спікера про «невдячність» влади України

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий відреагував на заяву спікера парламенту Грузії Шалви Папуашвілі, який звинуватив владу України в «невдячності» по відношенню до грузинського народу.

«Дякуємо грузинській владі за все, зокрема за невведення санкцій проти РФ за вторгнення в Україну і допомогу спільному агресору в їх обході, розворот своєї країни зі шляху інтеграції до ЄС і НАТО в російське ярмо, постійні зневажливі коментарі в бік України. Водночас щиро бажаємо грузинському народу європейського майбутнього, безпеки та достатку – попри проросійську політику чинного уряду», – заявив речник МЗС.

Раніше голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі заявив про «велику невдячність» із боку української влади щодо грузинського народу. Папуашвілі, якого цитують грузинські ЗМІ, зазначив, що бажає Україні миру і хотів би, щоб український народ був представлений «гідною владою».

Росія і Грузія не мають офіційних дипломатичних відносин із 2008 року, проте владна партія «Грузинська мрія» налагоджує економічні зв’язки з Росією, натомість відносини із західними країнами різко погіршилися. У Москві раніше неодноразово хвалили Тбілісі за «захист суверенітету», ухвалення законів про «іноагентів» і заборону так званої «ЛГБТ-пропаганди». Посилання російських політиків часто збігаються із заявами лідерів владної грузинської партії «Грузинська мрія».

У тексті оприлюдненого 4 листопада звіту Єврокомісії про розширення ЄС за 2025 рік зазначається, що «Грузія зазнала серйозного демократичного відступу, зі швидким руйнуванням верховенства права та серйозним обмеженням основних прав». За оцінкою Єврокомісії, інституції, призначені для підтримки верховенства права в Грузії, були використані для партійних цілей».

Витік документів: Кремль фінансує мережу адвокатів в Україні та сайти «про злочини київського режиму» під виглядом правової допомоги

«Фонд Росії з підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном», або скорочено «Правфонд», заснували Міністерство закордонних справ Росії та федеральне агентство «Россотрудничество». Опікунську раду очолює сам міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Під виглядом правової допомоги росіянам за кордоном ця організація поширює російський вплив по всьому світу.

Данський суспільний мовник отримав масив даних з десятків тисяч електронних листів з документами щодо цього Фонду від джерела та поділився ними з Проєктом з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) та іншими редакціями, серед яких «Схеми» (Радіо Свобода).

Гроші «Правфонду» надходять від російського МЗС, згідно з документами витоку. На 2025 рік закладено 180 мільйонів рублів, на 2026-й – на два мільйони більше. Це близько 2,2 мільйона доларів на рік.

У звіті фонду про його роботу, який «Схеми» розшукали у витоку, є розділ – «Український напрямок». У ньому детально описується робота, яку «Правфонд» веде на території України. Наприклад, функціонування в Києві «Центру правових консультацій», адвокати якого вели прийом громадян, а сам центр готував звіти для російської влади про «воєнні злочини ЗСУ» та «порушення прав російськомовного населення».

Серед інших звітів згадуються і сайти «юридичної підтримки». Нерідко основні теми на них – це «виїзд за кордон» та «відстрочка мобілізації».

У новому розслідуванні «Схеми» поіменно називають українських адвокатів, які фігурують у витоці документів російського фонду, та кураторів, що будували цю систему впливу на українське суспільство.

Свириденко повідомила, коли будуть перші результати аудиту «Енергоатому»

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила 17 листопада, що обговорила проведення фінансового контролю державних підприємств із очільницею Держаудитслужби Аллою Басалаєвою.

За словами голови уряду, аудит національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» вже розпочався і є основним пріоритетом.

«ДАСУ перевірить діяльність безпосередньо апарату управління підприємства, 10 його філій, у тому числі трьох АЕС, за 2023–2025 роки. Домовилися, що проміжні результати аудиту мають бути готові вже у грудні. Матеріали аудиту будуть направлені до правоохоронних та антикорупційних органів для відповідного реагування», – заявила Свириденко.

Паралельно, за словами прем’єрки, розпочалася підготовка аудиту на інших держпідприємствах. Зокрема, йдеться про компанії «Оператор ГТС України», «Центренерго» та «Укргазвидобування».

Свириденко додала, що уряд очікує на регулярні звіти щодо перебігу всіх перевірок щомісяця протягом «всього періоду»:

«Ми будемо діяти оперативно, якщо будуть виявлені порушення. Маємо забезпечити повну прозорість державних підприємств».

Раніше Кабмін затвердив план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу.

Президент Володимир Зеленський провів нараду з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко 14 листопада. Прем’єр-міністр доповіла про запуск процесів аудиту в державних компаніях. Перед цим на тлі розслідування НАБУ щодо «Енергоатому» Свириденко анонсувала «комплексне рішення» щодо всіх державних компаній, зокрема енергетичних.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Один з підозрюваних - Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції.

У Празі розгорнули 30-метровий прапор України

У столиці Чехії Празі 17 листопада відбулася акція на підтримку України.

Чеські й міжнародні активісти розгорнули у центрі міста на Вацлавській площі 30-метровий прапор України. Вони зробили це в рамках заходу Оксамитовий місток в Європу(Місток, чеською Můstek - ред.). В акції взяли участь десятки людей. Чимало з них прийшли з прапорами Чехії, ЄС і України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Ця акція, як сказав Радіо Свобода один із організаторів Томаш Пєшинський, є «реакцією на ганебне вилучення українського прапора з будівлі парламенту Чехії, а також з будівлі Національного музею Чехії у Празі». Активісти міжнародної організації «Пульс Європи» об'єднали зусилля з групою «Естафета за прапором», учасники якої віднедавна щодня символічно піднімають український прапор перед будівлею Національного музею в Празі.

Дехто з перехожих обурювався і вигукував: «Чеські зрадники, це чеське свято, не українське».

17 листопада у Чехії державне свято – День боротьби за свободу і демократію та Міжнародний день студентів, як нагадування про початок Оксамитової революції 1989 року і закриття чеських університетів нацистами у 1939 році.

6 листопада новий спікер парламенту Чехії Томіо Окамура у рамках першого кроку на посаді вирішив зняти український стяг із будівлі очолюваної ним держустанови. Замість цього чеська опозиція вивісила три нові від своїх парламентських клубів.

Влітку український прапор зняли з Національного музею Чехії, який висів там від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Представниця музею оголосила, що площу на фасаді музею надалі будуть використовувати для реклами важливих виставок і заходів. 30 жовтня близько сотні людей вимагали повернути прапор на фасад будівлі. Раніше під музеєм провели кілька демонстрацій проти українського стяга.

Командування зафіксувало 18 російських атак на Покровському напрямку від початку дня

Від початку доби на лінії фронту відбулося 81 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України в зведенні на 16 годину 17 листопада.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках протягом дня відбулося сім бойових зіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ відбили чотири російські атаки поблизу Вовчанська та в бік Дворічанського, дві сутички тривають.

Також тривають боєзіткнення на Куп’янському та Лиманському напрямках. На Слов’янському Сили оборони відбили дев’ять російських атак від початку дня.

Армія РФ двічі атакувала на Краматорському напрямку і 15 на Костянтинівському.

«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 18 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Маяк, Федорівка, Родинське, Червоний Лиман, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке та Дачне. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 15 атак противника. Бої тривають у трьох локаціях. Українські підрозділи на декількох ділянках проводять ударно-пошукові дії, знищуючи ворога», – заявляє командування.

Російські загарбники також намагалися прорвати оборону на Олександрівському напрямку, Сили оборони відбили там сім штурмів. ще п’ять російських атак відбиті на Гуляйпільському напрямку, один бій триває.

На Придніпровському напрямку російська армія, за даними штабу, двічі марно намагалася наблизитися до українських позицій. На інших напрямках змін не фіксували.

Як зазначав 14 листопада проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, важливий вузол української оборони на Донеччині – Покровськ – опинився на межі захоплення після того, як військам армії РФ вдалося прорватися до міста.

Тим часом, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, який відвідав Покровський напрямок, заявив, що про контроль військ РФ над Покровськом або оперативне оточення угруповання Сил оборони України там наразі не йдеться.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».

Окрім Покровська і Куп’янська: Росія пробивається ще до двох міст в Україні

Російська армія продовжує наближатися до Гуляйполя і Лиману, повідомляє DeepState. На північний схід від Гуляйполя агресор захопив нові території біля Рівнопілля і Новоуспенівського – до міської межі йому залишилося рівно 6 км. Також армія РФ просунулася біля Ямполя – останнього населеного пункту, який зі сходу прилягає до Лиману. Тут до міської межі агресору залишається вже менше 6 км.

Лиман – північні «ворота» у Слов’янсько-Краматорську агломерацію, захоплення якої залишається топціллю Росії. Просування агресора тут сповільнилося останніми тижнями, попри постійні атаки, кількість яких часто перевищує два десятки. Гуляйполе – форпост ЗСУ в Запорізькій області, який Росія довго намагалася захопити з півдня. Після стрімкого просування на півдні Донбасу їй вдалося підійти до цього міста з півночі.

Генштаб ЗСУ повідомив вранці 17 листопада про 23 атаки на Лиманському фронті, а також про 21 – на Олександрівському і 14 – на Гуляйпільському. У лідерах, як і раніше, Покровський напрямок – там відбулося 75 штурмів.

• Що може дати Росії можливий вхід ще до двох українських міст до настання холодів?
• Навіщо агресор продовжує імітувати нібито повне захоплення Куп’янська?
• Якою буде війна взимку?

Макрон про оборонну угоду з Україною: передбачає негайне і 10-річне посилення співпраці

Підписана 17 листопада президентами України і Франції оборонна угода передбачає негайне і 10-річне посилення двосторонньої співпраці, включно з придбанням критично важливих спроможностей у найближчий період: дронів, перехоплювачів дронів, керованих бомб, а також виробничих зобов’язань до кінця року й протягом наступних трьох років, повідомив французький лідер Емманюель Макрон.

«Це – негайні поставки, а також надання українській армії передбачуваності щодо тих можливостей, які вже розгортаються. Далі – придбання нових систем ППО SAMP/T нового покоління, які нині перебувають у розробці. З 2026 року буде пройдено критичний етап, і ухвалене рішення про їх розміщення на території України. Це будуть удосконалені спроможності, які ґрунтуються на тих, які вам вже знайомі», – заявив він на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Парижі.

Крім того, за словами Макрона, угода передбачає придбання до 100 винищувачів Rafale, французьких літаків останнього покоління з повним комплектом озброєнь.

«Це – абсолютно новий етап, який відкривається після ухваленого кілька місяців тому рішення про передачу Mirage 2000 і підготовку українських пілотів. Ми розгортаємо це зобов’язання – саме на придбання 100 винищувачів Rafale – разом із програмами підготовки і виробництва, які мають їх супроводжувати», – сказав президент Франції.

«У день, коли буде підписаний мир, – на додачу до того, що ми робимо щодня власними силами й переданими спроможностями – Україна повинна мати можливість відновити й модернізувати армію, зокрема повітряні сили, які можуть стримати будь-яку нову агресію і захистити свій повітряний простір. Це й є метою цієї угоди, яка розгортатиметься протягом кількох років», – наголосив він.

Президент Зеленський уточнив, що Україна в рамках угоди, зможе отримати від Франції, крім 100 літаків Rafale, вісім систем ППО SAMP-T.

«У програмі Rafale ми розглядаємо можливість, якщо технічно ми будемо готові, то в якийсь момент копродукцію відповідно цих літаків – частин. Для нас це дуже важливо, так само як і копродакшн дронів. І ми будемо використовувати програму SAFE в цьому напрямку», – сказав Зеленський.

В Офісі президента України раніше сьогодні уточнили, що передбачається закупівля 100 літаків Rafale F4 до 2035 року для бойової авіації України.

Крім того, за повідомленням, Україна і Франція спільно вироблятимуть дрони-перехоплювачі й працюватимуть над розвитком критичних технологій і компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотники. Спільні проєкти між українською та французькою оборонними галузями розпочнуться вже цього року, кажуть в ОП.

Президент України Володимир Зеленський і президент Франції Емманюель Макрон сьогодні підписали декларацію про наміри щодо придбання Україною оборонного обладнання.

Напередодні Зеленський у вечірньому зверненні анонсував «історичну угоду» із Францією. За його словами, це буде значне посилення бойової авіації й українських оборонних спроможностей.

Нинішній візит Зеленського до Франції є вже дев’ятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

«Путін не так боїться війни, як миру». Чи нападе Росія на країни Балтії?

Росія може почати повномасштабну війну проти країн Балтії, щоб покращити свої переговорні позиції з США, вважають незалежні ізраїльські військові аналітики. Під загрозою, на їхню думку, передусім Сувалкський коридор – вузька смужка землі між Калінінградською областю РФ та Білоруссю. Водночас є й інші оцінки, згідно з якими другий фронт Москві не під силу – і ключову роль тут відіграє та відіграватиме далі Україна. Наскільки реальною є загроза нападу Росії на країни Балтії – у матеріалі онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Із села в Румунії евакуювали жителів після атаки РФ, що призвела до пожежі на судні зі зрідженим газом

Румунська влада евакуювала людей із села Плауру в повіті Тулча вранці 17 листопада після того, як на танкері зі зрідженим природним газом на українському березі Дунаю сталася пожежа внаслідок атаки російських безпілотників. Село Плауру розташоване з іншого боку Дунаю від українського порту Ізмаїл.

Як повідомляє Румунська служба Радіо Свобода, існував ризик вибуху, і наслідки можуть відчуватися в селі, розташованому приблизно за 3-4 кілометри. Це перший випадок за майже чотири роки повномасштабної війни Росії проти України, коли з румунського села евакуювали людей в результаті російських атак.

Міністерство оборони Румунії при цьому заявило, що несанкціонованих вторгнень безпілотників у румунський повітряний простір не виявлено.

В Інспекції з надзвичайних ситуацій Тулчі уточнили, що на даний час евакуйовано 15 людей, причиною названа невелика відстань, близько 3-4 кілометрів, між місцем вибуху в Україні, в районі Ізмаїла, і селом Плауру.

Раніше сьогодні очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що в ніч проти 17 листопада російські військові знову масовано атакували Одещину ударними безпілотниками, внаслідок чого «зафіксовано наслідки для енергетичної і портової інфраструктури».

За словами Кіпера, під час атаки ушкоджень зазнали кілька цивільних суден, одна людина постраждала.

Перед цим Росія завдала повітряних ударів по українських портах на Дунаї у ніч з 10 на 11 листопада 2025 року. Міністерство закордонних справ Румунії 14 листопада викликало посла Росії Володимира Ліпаєва через порушення румунського повітряного простору російським безпілотником під час атаки.

Російські дрони вже неодноразово порушували повітряний простір сусідніх з Україною держав під час атак РФ по українських містах.

Трегубов: у північній частині Куп’янська осередки військ РФ відрізані від основних постачань, їх ліквідовують

У Куп’янську на Харківщині українські сили продовжують операцію з ліквідації осередків військ РФ у північній частині міста, повідомив начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов.

«Станом на зараз йде операція з ліквідації осередків росіян у північній частині міста. Не скажу, що дуже просто, але враховуючи, що вони відрізані від основних постачань і їм не може зараз ефективно надходити поповнення, вони у значно гіршій ситуації, ніж були українські захисники навіть у найгіршій момент», – сказав він в ефірі телемарафону.

Трегубов зауважив, що міські бої вести завжди важко і треба зважати на «ризики зміни ситуації».

«Їм (військам РФ – ред.) перервано сполучення, воно відбувається лише за рахунок БПЛА, які їм скидають те чи інше. Спроби поповнення чи спроби заїхати автомобілями у північні райони ефективно блокуються українськими ударами. Тобто вони не можуть ефективно постачати військам, які є в місті, але можуть на них скидати ті чи інші продукти чи боєприпаси», – зазначив начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил.

Читайте також: Cили РФ отримали команду «симулювати контроль» над Куп’янськом – Угруповання об’єднаних сил

Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа, і тепер ситуація ще ускладнилася. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.

Президент України Володимир Зеленський 15 листопада за результатами наради з участю ключових керівників сфери оборони й безпеки заявив, що російські військові не змогли захопити Покровськ і Куп’янськ в заплановані їхнім командуванням терміни, «і терміни вкотре були перенесені».

Росія захопила Куп’янськ 27 лютого 2022 року, місто перебувало в окупації понад пів року. Сили оборони звільнили Куп’янськ 10 вересня 2022 року під час Харківського контрнаступу.

У РФ заявили про удар по електропідстанції в Ульяновській області

Підстанція у Вешкаймському районі Ульяновської області Росії зазнала в ніч проти 17 листопада атаки безпілотників.

Губернатор регіону Олексій Русскіх заявив, що напад відбили, постраждалих немає, а підстанція працює у нормальному режимі.

Тим часом, російський телеграм-канал Astra зазначив, що дані супутників сервісу NASA Firms підтверджують пожежу на підстанції «Вешкайма».

Голова Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко, у свою чергу, заявив, що підстанція «Вешкайма», «один із ключових елементів російської енергосистеми», була повторно атакована після часткового відновлення. Про попередній удар повідомляли у жовтні.

«Цей об’єкт забезпечує з’єднання між Ульяновською, Мордовською, Чуваською і Самарською областями й виконує функцію транзитного вузла для постачання електроенергії від Сизранської і Жигулівської ГЕС до центральних регіонів Росії з військовою промисловістю», – додав Коваленко.

Українські військові атаку по підстанції не коментували.

Україна посилила атаки дронів глибоко всередині Росії, зокрема, прагнучи вивести з ладу нафтопереробні заводи і трубопроводи і паралізувати найбільше джерело фінансування війни в Україні для Москви.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

ОВА: у Нікополі через удар російської артилерії загинули двоє людей

У Нікополі на Дніпропетровщині через удар російської артилерії загинули двоє людей, ще двоє – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«Атака обірвала життя 76-річної жінки та 51-річного чоловіка. Одна жінка через цей обстріл постраждала. Її госпіталізували у стані середньої тяжкості. Ще один чоловік отримав поранення внаслідок удару FPV-дроном. Лікуватиметься амбулаторно», – написав він у телеграмі.

За його даними, через обстріл пошкоджені багатоповерхівки, магазини, перукарня.

Читайте також – Повітряні сили ЗСУ: вночі війська РФ атакували двома «Іскандерами» та 128 БпЛА, є влучання на 17 локаціях

Вночі 17 листопада сили РФ завдали ракетного удару по Балаклії на Харківщині. За даними місцевої влади, по місту, попередньо, вдарили двома ракетами «Іскандер», пошкоджені щонайменше 13 багатоквартирних будинків, троє з них – суттєво. Відомо про трьох загиблих та 15 постраждалих, серед яких є троє дітей.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.