Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

3 години тому

Радіо Свобода

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Горять, біжать»: як екіпажі БпЛА НГУ працюють по російській піхоті на Покровському напрямку

Покровський напрямок лишається найгарячішою ділянкою фронту: з 247 атак минулої доби 59 припадає на цю ділянку, йдеться у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ 28 листопада.

«25 листопада російські війська продовжували наступальні операції на Покровському напрямку, але не досягли підтвердженого просування», – зазначили в американському Інституті вивчення війни (ISW).

Логістика Сил оборони тут перебуває під частковим вогневим контролем військ РФ, «тому поповнення боєкомплекту, провізії та ротація підрозділів суттєво ускладнені», – повідомив у інтерв’ю NV командир 7-го корпусу ДШВ бригадний генерал Євген Ласійчук.

Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом із бійцями 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов» заїхав на бойові позиції пілотів БпЛА на Покровському напрямку, пробув там добу та побачив, в яких умовах відбувається логістика і яку тактику застосовують російські війська для просування.

Подробиці та враження – у репортажі.

(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)

У зоні відповідальності 20-ї бригади «Любарт» ситуація поки дозволяє організувати ротації особового складу та постачання автомобільним транспортом.

Тому переміщуємося на позиції та веземо вантаж, необхідний бійцям, броньованим авто.

Більша частина шляху прикрита антидроновими сітками. Проте цей захист, як і на інших ділянках фронту, не дає стовідсоткової безпеки: дорогою бачимо знищені дронами автівки різного класу – як позашляховики, так і схожі на наш броньовики.

...

Далі читайте тут

Російський парламент Криму запровадив штрафи за фото й відео військових РФ і влучань на півострові

Підконтрольний Росії парламент Криму в остаточному читанні ухвалив закон про адміністративну відповідальність та штрафи за публікацію фото та відео місць розміщення ППО та інших військових об’єктів РФ, вибухів та «інших наслідків надзвичайних подій». Про це заявив підконтрольний РФ голова кримського парламенту Володимир Константинов, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Законопроєкт представив російський голова Криму Сергій Аксьонов. Документ передбачає запровадження штрафів для фізичних осіб – від 3 тисяч до 5 тисяч російських рублів, для посадових осіб – від 20 тисяч до 50 тисяч, для юридичних осіб – від 50 тисяч до 100 тисяч рублів.

Німеччина: суд взяв під варту українця підозрюваного в підриві «Північних потоків»

Німецький суд взяв під варту громадянина України, підозрюваного в диверсії на газопроводах «Північний потік» – про це повідомив Офіс генерального прокурора Німеччини 28 листопада.

«Слідчий суддя Федерального суду виконав сьогодні (28 листопада 2025 року) ордер на арешт громадянина України Сергія К.», – йдеться в повідомленні.

Сергія Кузнєцова екстрадували з Італії до Німеччини напередодні. Тоді повідомлялося, що він постане перед слідчим суддею Федерального суду в Карлсруе у п’ятницю.

СБУ назвала підозрюваних військових Росії через смертоносний удар по центру Сум

Служба безпеки України 28 листопада заочно повідомила про підозру чотирьом російським військовим, відповідальним за обстріл центру Сум у червні 2025 року.

Йдеться про удар по центральній частині Сумської громади з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» 3 червня. За даними СБУ, російські загарбники застосували касетні боєприпаси для збільшення уражальної дії.

У зоні ураження опинилися багатоквартирні будинки, медичний заклад та інші цивільні будівлі.

Читайте також: СБУ заочно повідомила підозри командувачам армії РФ через удар по дитячому майданчику в Кривому Розі

«Як встановило розслідування, до організації атаки причетний полковник Володимир Щипіцин – командир 30-го мотострілецького полку 72-ї мотострілецької дивізії Ленінградського військового округу РФ. За даними слідства, саме він займався плануванням удару з використанням реактивної артилерії», – стверджує служба.

Також, додає відомство, Щипіцин залучив до підготовки та здійснення обстрілу підлеглих: начальника штабу, першого заступника командира полку підполковника Віталія Орлова та начальника артилерії полку підполковника Даміра Гарнаєва. Безпосередньо наказ відкрити вогонь по Сумах віддав командир реактивної артбатареї російського полку капітан Дмитро Волобуєв.

Слідчі СБУ заочно повідомили чотирьом фігурантам про підозру у воєнному злочині, що спричинив загибель людей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Путін на зустрічі з Орбаном у Кремлі відзначив його «зважену позицію» щодо України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 28 листопада прибув до Москви, де у Кремлі його прийняв президент Росії Володимир Путін.

«Ми знаємо вашу зважену позицію щодо української проблематики, українського питання», – сказав Путін на початку зустрічі.

Він також зазначив, що буде радий можливій зустрічі у Будапешті з президентом США Дональдом Трампом.

Орбан, зі свого боку, наголосив, що Угорщина «готова забезпечити майданчик для таких переговорів і готова сприяти успішному завершенню цього процесу (мирному врегулюванню в Україні – ред.)».

Орбан також заявив, що Угорщина зацікавлена у постачанні російських енергоносіїв, і назвав це «основою енергобезпеки» своєї країни.

Про поїздку до Москви 28 листопада Орбан раніше написав у соцмережах. За його словами, головна мета поїздки – «енергетична безпека» і забезпечення постачання енергоносіїв у зимовий період.

Прем’єр Угорщини також сказав, що обговорюватиметься й ініціатива щодо миру в Україні. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит.

Згодом з’явилися повідомлення про те, що прем’єр Угорщини прибув до столиці Росії, відео його кортежу, а також його прибуття до Кремля.

У переговорах, окрім Путіна, з російської сторони беруть участь голова МЗС Сергій Лавров, віцепрем’єр Олександр Новак, який відповідає за паливно-енергетичний комплекс, і помічник Путіна Юрій Ушаков.

Поїздка відбувається на тлі обговорення мирної ініціативи США – так званого плану із 28 пунктів.

Путін напередодні підтвердив, що у Москві готові взяти його за основу, але при цьому знову повторив російські вимоги, зокрема про виведення українських військ із територій Донбасу.

Позиція Орбана щодо війни в Україні різко відрізняється від позиції більшості лідерів ЄС. Він виступає проти військової підтримки України й наполягає на якнайшвидшому укладенні миру фактично на будь-яких умовах.

Орбан беззастережно підтримав мирний план із 28 пунктів, який згодом скоригували на переговорах США, України і Європи у Женеві.

Угорський лідер став першим лідером країни ЄС, який відвідав Москву після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року.

Угорщина – одна з небагатьох країн ЄС, яка продовжує отримувати російську трубопровідну нафту.

Прокуратура: російські військові побили та розстріляли полоненого

Російські загарбники вбили взятого в полон військового Збройних сил України, повідомила Донецька обласна прокуратура 28 листопада.

За даними відомства, в листопаді під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району російські військові оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ.

«Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший завдав декілька ударів прикладом автомата по голові. Коли беззбройний захисник перестав реагувати, його розстріляли», – повідомляє пресслужба.

Прокуратура вказала на те, що умисне вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин, що спричинив загибель людини.

Тривають невідкладні слідчі дії для встановлення всіх обставин події та конкретних відповідальних.

Офіс генерального прокурора повідомляв у травні, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.

Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

У Росії обвинуваченого у вбивстві генерала Москалика засудили до довічного терміну

У Росії 2-й Західний окружний військовий суд засудив до довічного позбавлення волі Ігната Кузіна у справі про теракт у підмосковній Балашисі, внаслідок якого загинув заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу РФ генерал-лейтенант Ярослав Москалик. Про це 27 листопада повідомила російська Генпрокуратура.

Кузіна, подробиць про особу якого не наводять, визнали винним у скоєнні теракту, проходженні навчання з метою терористичної діяльності, участі у терористичній спільноті, зберіганні й виготовленні вибухівки, використанні підробленого документа. Йому також призначили штраф у два мільйони рублів.

За версією звинувачення, 2023 року Ігнат Кузін увійшов до складу терористичної спільноти, створеної, як стверджується, в Україні невстановленими особами, і погодився за гроші вбити Москалика. Як пише російське державне агентство ТАСС, засуджений визнав провину.

Генерал-лейтенант Ярослав Москалик загинув уранці 25 квітня цього року внаслідок вибуху автомобіля у дворі його будинку. Кузіна затримали наступного дня після вибуху.

У серпні 2025 року ФСБ відзвітувала про затримання й арешт ще одного підозрюваного у справі, жителя Саратова за звинуваченням у перевезенні бомби, якою навесні підірвали Москалика.

Москалик обіймав посаду заступника начальника оперативного управління Генштабу Росії. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну він керував черговою зміною Групи бойового управління Генштабу. Як йшлося у некролозі після його загибелі, генерал моніторив обстановку на фронті й доповідав про неї президенту Росії Володимиру Путіну й міністрові оборони Андрію Бєлоусову.

Київ прямо не взяв на себе відповідальність за вбивство Москалика, проте 28 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що розвідка доповіла йому про «ліквідацію осіб із вищого командного складу» російської армії. Зеленський оцінив це як «хороші результати». Прізвищ він не називав. Крім Москалика, тоді не повідомлялося про загибель будь-кого з високопоставлених російських воєначальників.

Нацполіція: встановили особу ще одного загиблого через удар Росії по Тернополю

Правоохоронці за допомогою ДНК-експертизи встановили особу ще одного загиблого внаслідок російської атаки на Тернопіль, повідомляє обласне управління Нацполіції 28 листопада.

«Це – 73-річний чоловік, який мешкав на вулиці Стуса», – повідомляє пресслужба.

Досі людина вважалася зниклою безвісти.

Відтак на 28 листопада внаслідок ракетного обстрілу точно відомо про 35 загиблих, серед них семеро дітей.

Безвісти зниклими вважаються п’ятеро людей, в тому числі одна дитина.

Поліція додає, що слідчі дії тривають.

Унаслідок атаки РФ 19 листопада у Тернополі було влучання в житлові будинки. За даними МВС, у місті були пошкоджені дві житлові 9-поверхівки: в одній спалахнула пожежа, в іншій – руйнування з 3-го по 9-й поверх. Пошуково-рятувальні роботи на місцях атак завершилися ввечері 22 листопада.

Президент Володимир Зеленський 20 листопада повідомив, що російська ракета, яка вдарила по багатоповерхівці в Тернополі, містила 175 іноземних компонентів, які досі потрапляють до Росії в обхід санкцій.

Генштаб заявив про ураження НПЗ у Росії, місця зберігання дронів у Криму

Генеральний штаб Збройних сил України заявляє про ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, місця зберігання безпілотників на аеродромі «Саки» в окупованому Криму і низку інших військових об’єктів.

«У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 28 листопада підрозділи Сил оборони України уразили Саратовський НПЗ у Саратовській області РФ. Підприємство випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну і т.і. Задіяне у забезпеченні потреб російської окупаційної армії», – йдеться в повідомленні.

У Генштабі додали, що зафіксовано серію вибухів, після яких у районі НПЗ спостерігалася пожежа. Результати влучань ще уточнюють, заявили у Генштабі. Про попередній удар по Саратовському НПЗ у Генштабі ЗСУ заявляли 11 листопада.

«Також уражено місце зберігання БпЛА на аеродромі Саки (Новофедорівка, тимчасово окупована територія АР Крим). За попередньою інформацією, на аеродромі уражено декілька об’єктів ППО, зокрема, Панцир-С1 і ТОР-М2. Після подавлення засобів протиповітряної оборони противника, знищено ангар, де зберігалися ворожі безпілотники «Оріон» і «Форпост». Разом з цим, під удар Сил оборони України також потрапили командно-диспетчерський пункт управління противника і військовий вантажний автомобіль «КамАЗ». Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у Генштабі ЗСУ заявили про уражені райони зосередження живої сили РФ і склади пально-мастильних матеріалів на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.

Саратовська область РФ, а також низка інших регіонів Росії й окупований Крим зазнали в ніч проти 28 листопада атаки безпілотників. За даними Міноборони Росії, було збито 136 українських дронів, найбільше над Саратовською та Ростовською областями і над Кримом. Скільки безпілотників збити не вдалося, у зведенні не вказано.

Жителі Саратова повідомляли про вибухи протягом кількох годин. Опубліковано відео пожежі, що виникла у місті.

Влада Росії поки що не повідомляла про збитки від українських ударів.

Телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про те, що у різних регіонах окупованого півострова ввечері 27 листопада і в ніч проти 28 листопада лунали вибухи. Зокрема, за повідомленням, оголошувалася повітряна тривога у зв’язку з атакою безпілотників у Саках, Сімферополі, селищі Гвардійське Сімферопольського району, Феодосії і Кіровському районі, Євпаторії та Севастополі.

Підконтрольна РФ влада Криму даних про атаку безпілотників не наводила. Однак влада Севастополя розпорядилася зупинити рух морського пасажирського транспорту, який відновив свою роботу лише вранці.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих територій зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Офіс генпрокурора: суд передав АРМА майно, пов’язане з ПВК «Редут»

Прокурори ініціювали передачу Національному агентству з розшуку та менеджменту активів майно людей, причетних до діяльності приватної військової компанії «Редут». Про це заявив Офіс генерального прокурора 28 листопада.

«Йдеться про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн», – зазначає відомство.

Крім того, в межах цієї ж справи виявили інше майно учасників ПВК «Вагнер» – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях.

«За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії», – йдеться в повідомленні.

Досудове розслідування триває, додає офіс – органи прокуратури продовжують «забезпечувати збереження активів та вживати заходів для блокування майна, пов’язаного з учасниками приватних військових формувань».

ПВК «Редут» – збройне угруповання, яке комплектується найманцями та підпорядковується російському Міністерству оборони. Найманці компанії охороняли військові об’єкти РФ у Сирії та беруть участь у війні проти України.

Бельгія надіслала лист Єврокомісії з аргументами проти репараційного кредиту Україні на основі активів РФ

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер різко розкритикував плани Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, назвавши запропоновану схему «фундаментально хибною». Про це йдеться в листі бельгійського прем’єра до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, який опинився у розпорядженні Радіо Свобода.

У листі на чотири сторінки Де Вевер детально викладає юридичні, історичні й економічні аргументи проти використання суверенних активів Росії, основна частка яких зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, для надання репараційної позики Україні на 140 мільярдів євро.

«Я однозначно чітко висловився щодо численних небезпек, які несе запропонована Єврокомісією схема «репараційної позики», не лише для моєї країни, оскільки саме тут знерухомлена основна частина російських суверенних активів, але й для ЄС і всіх наших окремих держав-членів», – нагадує Де Вевер свої попередні застереження на початку листа і вказує, що «був здивований» побачити «повну відсутність розуміння» з боку прихильників цієї схеми протягом тижнів опісля висловлення своїх застережень.

Він наголошує, що ризики російських контрзаходів і можливих фінансових втрат для Бельгії є «не академічними, а реальними» й залишаються неприпустимими без жорстких гарантій із боку інших країн ЄС.

«Росія намагатиметься дістатися до активів Euroclear, де тільки зможе, включно з юрисдикціями, дружніми до Росії. Як глобальна компанія, Euroclear має очевидну вразливість», – наголосив Де Вевер.

Він відкинув твердження посадовців ЄС, що юридичну базу можна вибудувати так, щоби уникнути порушення міжнародного права, натомість послався на оцінки «спеціалізованих юридичних фірм», які вказують на значний ризик міжнародних позовів проти Бельгії й самої Euroclear, а також на потенційний удар по довірі до євро і відтік інвесторів.

«Інвестори, ймовірно, вимагатимуть вищих премій, щоб компенсувати підвищений ризик експропріації. Це посилить системні ризики для Euroclear і, як наслідок, для фінансових ринків ЄС, що потенційно спровокує системну кризу, дестабілізуючи саме євро», – аргументував Де Вевер.

Також премʼєр Бельгії нагадав про тимчасовий характер санкцій, з допомогою яких російські активи знерухомлені в Європі. Такі санкції потрібно продовжувати кожні пів року, а в разі переходу на постійний санаційний режим, як це пропонує Єврокомісія, в інвесторів може скластися враження, що європейські санкції є «експропріаторськими за своїм характером».

Додає до переліку премʼєр і аргумент про фігурування заморожених активів у нещодавніх пропозиціях щодо мирної угоди між Росією і Україною та застерігає, щоб не вийшло так, що ЄС «фактично запобігає досягненню остаточної мирної угоди».

«У разі, якщо між Україною й Росією буде досягнуто потенційної мирної угоди, цілком очевидно, як показують поточні переговори, що російські суверенні активи відіграватимуть у цьому важливу роль. Ці активи мають бути повністю доступними», – йдеться у листі бельгійського премʼєра.

Щоб пояснити масштаби небезпеки, Де Вевер провів паралель з авіаційною сферою: «літаки є найбезпечнішим засобом транспорту, і ймовірність аварії низька, але у разі аварії наслідки катастрофічні».

Де Вевер нагадує низку вимог, без виконання яких Бельгія не підтримає схему репараційної позики:

будь-яка фінансова відповідальність, яка може виникнути внаслідок процедур врегулювання спорів, має бути розподілена на рівні всього ЄС, а не покладена лише на Бельгію;
усі держави-члени, що володіють російськими суверенними активами, повинні брати участь у схемі, щоб забезпечити рівномірний розподіл ризиків;
до механізму мають долучитися держави з валютами, що не входять до єврозони, а також країни G7, які володіють подібними активами. На цьому наголошує, зокрема, президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард, яка заявила, що участь інших валют зменшить тиск на євро.

Він закликає Єврокомісію зосередитися на «альтернативних шляхах» і використати бюджетний резерв ЄС для покриття українських потреб – орієнтовно 46 мільярдів євро у 2026 році.

При цьому Де Вевер не відкидає схему остаточно. У листі він окреслює умову, за якої Бельгія все ж підтримає рішення: країни-члени мають надати «повні й підписані гарантії» для забезпечення ліквідності російських активів у Euroclear у повному обсязі під час ухвалення рішення, тобто на Європейській раді 18–19 грудня.

Після жовтневого саміту лідерів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що головним варіантом фінансування України на 2026-2027 роки залишається репараційна позика на основі заморожених російських активів.

Попри змінені висновки саміту, Єврокомісія зберегла мандат на підготовку технічних варіантів використання активів. Рішення планують ухвалити на грудневому засіданні Європейської ради.

Перед початком саміту премʼєр-міністр Бельгії вимагав виконання низки умов, заявляючи, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.

Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».

Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».

30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.

У Кремлі заявили, що РФ хоче «вивести все у мирне русло», попри заяви Путіна

У Кремлі заявили, що Росія хоче рухатися до мирного врегулювання у війні з Україною, попри заяви російського лідера Володимира Путіна про нібито нелегітимність українського президента Володимира Зеленського.

«Склалася проблема з легітимністю Зеленського, але у всіх є бажання вивести все у мирне русло», – сказав 28 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи вчорашні висловлювання Путіна.

Він також підтвердив, що США передали Росії «основні параметри» погодженого з Києвом у Женеві мирного плану, їх планують обговорити наступного тижня.

27 листопада Путін заявив, що Росія готова укласти мирну угоду, але вважає її підписання з нинішньою українською владою «безглуздою», бо «президент України втратив свій легітимний статус».

Путін неодноразово неправдиво заявляв про нелегітимність української влади, звертаючи увагу на те, що в Україні не були вчасно проведені вибори. Законодавство України забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що неправдиві заяви Путіна про нелегітимність Зеленського демонструють незацікавленість очільника Кремля в мирному врегулюванні й встановлюють умови для відмови Росії від будь-якої можливої мирної угоди, яку б Путін підписав із Зеленським, у час, який Росія обере в майбутньому.

Путін напередодні також підтвердив повідомлення, що в Москві наступного тижня чекають на делегацію зі США. Переговорами щодо українського врегулювання, як випливає зі слів Путіна, займатимуться, зокрема, помічник президента Володимир Мединський і Міністерство закордонних справ.

Раніше президент США Дональд Трамп повідомив, що надіслав своїх представників на переговори з Росією й Україною для узгодження фінальної версії мирної угоди. Трамп зазначав, що спецпосланець Стів Віткофф вирушить уже вшосте до Москви на зустріч із Володимиром Путіним, а міністр армії Деніел Дрісколл проведе переговори з українською стороною.

Проєкт мирного плану адміністрації Трампа з 28 пунктів, що потрапив до преси минулого тижня, викликав побоювання, що Україна може бути змушена прийняти невигідні умови, в тому числі через поступки, пов’язані з прагненням Києва вступити до НАТО, і вимогою обмежити чисельність українських військ.

23 листопада у Женеві США й Україна спробували зблизити позиції щодо плану припинення війни, запропонованого адміністрацією Трампа. У заяві Білого дому й Офісу президента України за підсумками зустрічі йшлося про те, що сторони підготували оновлену й уточнену концепцію, яка повністю підтримує суверенітет України і допоможе забезпечити справедливий мир.

За даними ЗМІ, новий план має не 28, а 19 пунктів. З нього виключені вимоги про обмеження чисельності ЗСУ та амністію за воєнні злочини.

Білий дім заявив, що є «кілька делікатних, але не нездоланних деталей» мирної угоди, які потребують подальших переговорів між Україною, Росією та США.

26 листопада у МЗС Росії заявили, що вітають американські зусилля з пошуку мирного врегулювання війни РФ проти України, але наголосили, що поступок щодо цього з боку Москви не буде.

Президент США Дональд Трамп 25 листопада на запитання, на які поступки, як планується в рамках підтримуваного ним мирного процесу, має піти Москва, заявив: «Велика поступка, що вони припинять бої і не забиратимуть більше територій».

Генштаб: на фронті за добу було 247 бойових зіткнень

На фронті минулої доби зафіксовано 247 бойових зіткнень, повідомив вранці 28 листопада Генштаб ЗСУ.

Найбільше російських атак, за повідомленням, було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 59 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Нове Шахове, Затишок, Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Новоекономічне, Піщане, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у напрямках Гришиного й Новопавлівки», – повідомили в командуванні.

Крім того, по 29 російських атак було на Лиманському й Олександрівському напрямках, 31 – на Костянтинівському, 20 – на Гуляйпільському напрямку.

За даними Генштабу, бойові дії також відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

«Противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктів одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети, 53 авіаційні удари, скинувши при цьому 133 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 3470 обстрілів, з них 130 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2814 дронів-камікадзе», – йдеться в повідомленні.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив 19 листопада, що Сили оборони продовжують виконувати завдання в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. На Покровському напрямку, за його словами, «зберігається висока активність противника, протистояти якій допомагає чітка взаємодія та злагодженість дій наших підрозділів».

27 листопада головнокомандувач ЗСУ повідомив про блокування спроб Росії штурмувати міста малими піхотними групами. За його словами, з цією метою і для відновлення втрачених позицій визначені підрозділи Сил оборони проводять «активні дії». За даними Сирського, протягом останнього тижня безпосередньо в Покровську здійснено «пошук і знищення противника» на території близько 11,5 квадратних метрів.

«Противник, зазнавши значних втрат та наразившись на наш дієвий опір, був змушений задіяти в районі Покровсько-Мирноградської агломерації свій оперативний резерв. Агресор намагається тут постійно змінювати напрямки атак, використовує підступну тактику інфільтрації, в тому числі маскуючись під цивільне населення або прикриваючись ним», – заявив головнокомандувач.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg 13 листопада повідомив, що «будь-яке рішення про виведення військ із міста є справою військових командирів на місцях».

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

У Повітряних силах повідомили про влучання ракети і 9 дронів після нічного удару РФ

Російські військові в ніч проти 28 листопада атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М» і 72 ударними безпілотниками, близько 50 з яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 63 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

Військові додали, що зафіксовано влучання балістичної ракети і дев’яти ударних БпЛА на п’яти локаціях, а також падіння уламків на одній локації.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

На Дніпропетровщині через удари РФ одна людина загинула, ще одна – поранена – ОВА

На Дніпропетровщині внаслідок російських ударів 27 листопада загинула одна людина, ще одна – постраждала, повідомив очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«Ворог спрямував на Синельниківщину БпЛА. Внаслідок атаки у Петропавлівській і Слов’янській громадах понівечені два приватні буднки, авто і газогін. Вчора ввечері рятувальники дістали з-під завалів зруйнованого будинку в Покровській громаді тіло 61-річного чоловіка. Він загинув через удар КАБ… Є й постраждала – жінка 52 років. По Нікополю російська армія била FPV-дронами», – написав він у телеграмі 28 листопада.

Орбан повідомив, що їде до Москви

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив 28 листопада, що їде до Москви обговорювати, зокрема, енергетичні питання.

«Прямую до Москви. Енергетична безпека і доступні, низькі ціни на енергоносії взимку в Угорщині – ось чому ми їздили до Вашингтона, і ось чому я зараз їду до Москви», – написав він у соцмережах.

За повідомленням, під час візиту Орбан зустрінеться з російським лідером Володимиром Путіним. Крім енергетики, на зустрічі також йтиметься про мирні зусилля щодо врегулювання війни РФ проти України.

Соратник Орбана, президент США Дональд Трамп наполягає на тому, щоб європейські країни припинили купувати російську нафту, щоб зупинити доходи Москви, які вона використовує на війну проти України.

Орбан, який часто критикував Європу за те, що вона займає, як він сказав, «жорстку» позицію щодо Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну, заявив, що російська енергетика є «життєво важливою» для Угорщини.

Він додав, що географічне положення Угорщини без виходу до моря обмежує її можливості й змушує купувати російську нафту, експортовану через трубопровід «Дружба», який проходить територією України.

Будапешт неодноразово використовував своє право вето в ЄС, щоб зірвати ініціативи, підтримані іншими членами блоку, щодо допомоги Україні, яка протистоїть російській агресії. Віктор Орбан неодноразово демонстрував своє прихильне ставлення до Москви, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ у війні: перевищують мільйон 170 тисяч

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 170 790 своїх військових, зокрема 1 100 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 28 листопада навів український Генштаб.

Крім того, за повідомленням, РФ зазнала таких втрат у військовій техніці:

танки – 11 380 (+7 – за останню добу)
бойові броньовані машини – 23 643 (+15)
артилерійські системи – 34 730 (+21)
РСЗВ – 1 550
засоби ППО – 1 253
літаки – 430
гелікоптери – 347
БпЛА оперативно-тактичного рівня – 85 237 (+63)
крилаті ракети – 3 995
кораблі / катери – 28
підводні човни – 1
автомобільна техніка й автоцистерни – 68 399 (+48)
спеціальна техніка – 4 008.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Обшук у Андрія Єрмака: що відомо

Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 28 листопада проводять обшуки в голови Офісу президента України Андрія Єрмака. Про це спершу повідомили видання «Українська правда» і народні депутати Ярослав Железняк («Голос») і Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»). А згодом підтвердили в НАБУ і САП.

Як Росія знищувала Покровськ: від перших ракет до руїн. Фотосвідчення

Місяць тому, 26 жовтня, український Генштаб та президент Володимир Зеленський визнали ускладнення ситуації у Покровську. Деякі військові та аналітики прогнозували, що місто може впасти до Нового року, а дехто – що навіть за півтора тижні. Просочування російських військових у Покровськ триває.

DeepState на своїй мапі фіксує збільшення «червоної зони» , проте Сили оборони продовжують утримувати місто і навіть відновлювати контроль над деякими ділянками.

За оцінками американського Інституті вивчення війни (ISW) на основі геолокації даних об'єктивного контролю, під контролем армії РФ перебуває 46% міста .

Понад півтора року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Покровськ лишався тиловим містом і виконував роль логістичного хабу – туди з'їжджались військові та цивільні, які потім вирушали в протилежних напрямках: перші на схід, до фронту, другі на захід, в пошуках прихистку.

Попри наближення лінії фронти місто намагалось жити звичайним життям, але вже з літа 2024 армія російська армія посилила атаки. Внаслідок щоденних обстрілів Покровськ почав стрімко перетворюватися на руїни і порожніти.

Як це відбувалося – фотосвідчення зібрали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Зеленський не підпише документ про відмову від територій – Єрмак

Президент Володимир Зеленський не буде підписувати ніякого документа, який передбачав би відмову України від територій, заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

«Поки Зеленський президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти Конституції України й українського народу», – сказав Єрмак в телефонному інтерв’ю Саймону Шустеру для видання The Atlantic.

За його словами, у питанні території Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють сторони. «Все, про що ми можемо реально говорити зараз, це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити», – сказав Єрмак.

Керівник Офісу президента указом голови держави раніше був призначений очільником делегації України для участі в переговорах зі США й іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками Росії щодо досягнення миру.

27 листопада голова ОП повідомив, що команди України і США продовжать роботу вже на цьому тижні «для розвитку результату, що був досягнутий у Женеві». «Важливо не втрачати продуктивність і працювати швидко», – заявив він у своєму телеграм-каналі.

Минулого тижня Радіо Свобода оприлюднило проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачає проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також він передбачає, що Україна має закріпити неприєднання та відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних Сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600000 військових.

У Кремлі заявили 26 листопада, що отримали «останні версії» мирного плану щодо врегулювання війни РФ в Україні, але «серйозного обговорення» щодо цього з американською стороною ще не було.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Європарламенті 26 листопада, заявила, що Євросоюз вітає мирні зусилля, очолювані президентом США, і додала, що завдяки спільній роботі делегацій у Женеві «в нас тепер є відправна точка». Вона також наголосила, що будь-яка мирна угода має «гарантувати реальну безпеку для України і Європи».

БІЛЬШЕ