Доступність посилання

«Це більше політичні рішення, ніж військові»: чи варто ЗСУ виходити з Мирнограда?


Українські військовослужбовці поблизу міста Покровськ у Донецькій області, 20 листопада 2025 року
Українські військовослужбовці поблизу міста Покровськ у Донецькій області, 20 листопада 2025 року

Коротко

  • Логістика в Мирноград ускладнена, критично важливим вузлом залишається село Рівне.
  • Головний ключ оборони – Родинське: саме цей населений пункт дає можливість утримати Мирноград та Покровськ, вважає аналітик.
  • Із Мирнограда варто виходити, щоб зберегти бійців і спростити логістику, додає він.
  • Заяви Кремля про захоплення українських міст на Донбасі – елемент інформаційної війни.

Якщо логістика в Мирнограді Донецької області не буде терміново відновлена, близько тисячі бійців ЗСУ можуть опинитися в оточенні, написало німецьке видання Bild, цитуючи українського бійця, який боронить місто.

На це речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив: українські сили намагаються відновити логістику в Покровську й Мирнограді та стримують спроби російських військ накопичувати піхоту й обходити міста.

Водночас, згідно з DeepState, російські війська просунулися на схід від міста: окупували село Балаган та зайняли нові позиції біля Новоекономічного. Ключовим пунктом тут залишається село Рівне – через нього проходить основна логістика до Мирнограда з заходу. Підтримувати Сили оборони із півночі біля міста Родинське також важко – там теж є «сіра» та «червона» зони.

Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Олександра Саєнка, військового аналітика, полковника, командира бригади (2022-2023 рр.):

  • чому українські сили залишаються тримати Мирноград;
  • який фактор є головним в його обороні;
  • що буде, якщо ЗСУ відступлять з міста?

– Дивимося на карту Мирнограда. Час виходити?

– Ключ до оборони Мирноградсько-Покровського гарнізону – це все ж таки Родинське.

Стосовно Мирнограда: на півдні є кишеня, звідти треба відходити по трасі Мирноград-Покровськ. Це буде, на мою думку, найефективніше рішення. Це, по-перше, покращить логістику, зменшить саму лінію фронту і збереже життя тим людям, які боронять місто на півдні. А це все ж таки найбільш боєздатні й вмотивовані бійці на сьогодні. Вести бойові дії в таких умовах – це треба мати добру підготовку і мотивацію.

Відтягування лінії Мирноград-Покровськ по трасі через Рівне і утримання Родинського – це ключ до оборони всієї агломерації по цьому рубежу.

– Згідно з мапою DeepState, Родинське тримається, але всередині є «сіра зона». Там фіксують російських солдатів, і якщо це ключ до оборони Мирнограда, то він дещо слизький?

– Він не слизький. Зараз характер бойових дій відрізняється від того, до чого ми звикли. Сталої лінії фронту зараз, по суті, ніде немає.

Є таке поняття, як дифузне проникнення, ще з курсу фізики в школі. Розумієте, що таке дифузія? Це взаємне проникнення, в цьому контексті, підрозділів окремих бійців. Тобто нерівномірна лінія фронту утворилась завдяки високій насиченості засобів ураження, так званим скидам.

Лінія фронту, ця kill zone («зона ураження» – ред.), як її називають, збільшилася з відстані прямого пострілу у 500-800 метрів до 20 кілометрів. Тому дуже складно зараз оцінювати ці «сірі» зони. Але загальна картинка така: Родинське – це ключ.

Місто Родинське на мапі DeepState станом на 2 грудня
Місто Родинське на мапі DeepState станом на 2 грудня

Через нього окупанти намагаються пробитися в напрямку Рівного, не даючи нашим підрозділам з півночі або із заходу посилювати свої контрнаступальні дії. Тиснуть також на Шахове, на північні шляхи, щоб якраз заблокувати наші сили. Вони також розуміють, що Родинське – це зараз ключ до цієї битви.

– Давайте чесно, Родинське прострілюється дронами. Це видно по DeepState.

– Я добре знаю ці місця. Там зараз все прострілюється. Говорячи про безпілотники, то їхня кількість кратно збільшується, як і можливість введення аеророзвідки.

Побачили, ухвалили рішення, знищили – це все відбувається за лічені хвилини

Війна відбувається онлайн. Побачили, ухвалили рішення, знищили – це все відбувається за лічені хвилини. Те, що ще у 80-ті роки виглядало як майбутнє – коли йшли години від моменту виявлення противника до ураження, – зараз триває хвилини. Це такий характер війни. Як людство розвивається в мирних засобах, наприклад, електромобілях, так і розвивається війна.

Я б обережно сказав, що військова доцільність зі збереження боєздатності підрозділів [в Мирнограді] має переважити політичну доцільність. Зараз більше політичні рішення, які впливають на характер ведення бойових дій підрозділами Збройних сил України...

– Вони ризикують опинитися в оточенні? Близько 1000 українських бійців там перебуває – такі дані наводить німецьке видання Bild, посилаючись на анонімний коментар солдата ЗСУ.

– Давайте не будемо зараз оцінювати за кількістю, тому що це досить чутлива інформація.

Під час боїв будь-який командир намагається визначити точну кількість людей, які йому протистоять. Війна – це математика, в якій повністю аналізується потенціал, кількість озброєння й особового складу, які треба підтягнути.

Таку інформацію треба дуже обережно оприлюднювати або взагалі не публікувати, тому що це життя людей. У такий спосіб ми наражаємо їх на серйозному небезпеку.

– Логістика в місто здійснюється наземними роботами, оскільки їхати туди на транспорті небезпечно. Як ще довго може проводитися логістика через НРК? Це ж вода, боєкомплекти, провізія.

Техніку можна побудувати, людину – ні

– І пішки, зокрема. Тобто спершу йдеться про те, скільки людина зможе сама на собі принести, а вже потім постачання йде повітряним шляхом.

Поїздки на автомобілях зараз наражають на більшу небезпеку, ніж піший вихід або доставка дронами. Простіше втратити 10 дронів, ніж одну людину.

– Тобто достатньо довго може продовжуватися логістика дронами?

– Абсолютно, так. Росіяни це вирішують шляхом так званих «верблюдів». Це окремі люди, які займаються суто логістикою.

У нас це інакше. Техніку можна побудувати, людину – ні.

– Заяви Кремля про захоплення Вовчанська, Куп’янська, Покровська, про вуличні бої в Гуляйполі та оточення Степногірська Херсонської області – на вашу думку, це політичні заяви як фактор тиску на американську делегацію, яка вчора побувала в Москві? Або ж це реальні плани Кремля? Можливо, поспішили трохи російські генерали, відзвітувавши Путіну про окупацію цих міст. Водночас на мапі DeepState ми бачимо, що зараз «сіра» зона – вже в Гуляйполі, а ситуація в Покровську і Мирнограді загострюється.

– Цю ситуацію треба розглядати в контексті того, що війна, яку веде Росія проти України, дуже тісно пов'язана з ідеологічною війною. Це один і той самий контекст: бої на полі і бої в інформаційній сфері. Радянський Союз був дуже сильний в цьому, і Росія взяла на озброєння ту саму тактику.

Це така ідеологічна «накачка», ідеологічна боротьба

Це спрямовано на декілька споживачів: на внутрішнього і на західного. Усе, щоб показати – Україна не в змозі воювати, тому її треба примушувати прийняти російські ультиматуми.

На Україну також розраховані ці заяви, тому що вони так чи інакше потрапляють в наше інформполе. Тобто це така ідеологічна «накачка», ідеологічна боротьба.

Не слід забувати, що ми наближаємося до ще однієї дати, яку будуть розкачувати росіян – період так званої «великої вітчизняної війни» у січні, орієнтовно у 11-15 числах.

Йдеться про січневі дати радянських наступів у Другій світовій війні – насамперед Вісло-Одерську операцію, що стартувала 12 січня 1945 року й у роспропаганді вважається «початком звільнення Європи», а також події навколо зняття блокади Ленінграда 14 січня.

Буде чергова історія, до якої Путін вже готує свій електорат і споживачів інформацій про те, як їхні діди воювали, так і вони зараз воюють. Ці всі заяви в контексті інформаційно-ідеологічної війни треба розглядати і, відповідно, здійснювати контрзаходи.

– Які? Спростовувати це все?

– Правду розповідати, передусім. Вона завжди перемагає над такими кривдами.

– Проблема в тому, що брехня поширюється більш охоче в інформаційному просторі. Але повернімось ще до Покровсько-Мирноградської агломерації. Ймовірно, буде ухвалене рішення вийти звідси. Можливо, складеться погана ситуація, наприклад, буде оточення. Припустимо, фронт вирівняється по трасі Покровсько-Мирноград. Наскільки це погіршить положення українських захисників там? Чи відбудеться те, чого боялися, що на цьому напрямку бійці ЗСУ будуть зустрічатися зиму в чистому полі?

– Там дуже щільна забудова, невеличкі містечка. Не можна сказати, що там геть чисте поле. Кадри [7-го корпусу Десантно-штурмових військ], де танки застрягли в протитанковому рову, а також кадри, де на інженерних загородженнях лежать до 20 трупів загарбників – це те, про що ми дуже багато говоримо. Що все треба будувати заздалегідь і вже готувати рубежі за Покровськом та Мирноградом в тих самих полях.

Треба і копати рови, і розтягувати колючу проволоку, і мінувати все. Це все зрозуміло, але ці рубежі оборони треба підготовлювати. Наскільки складно оборонятися, настільки ж складно наступати. Ті самі міські бої складніші, ніж бої в полях. Взимку будівля, яка не опалюється і промерзла, єдине, від чого може захистить, так це від вітру, і то не завжди. Це війна.

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.

Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

Форум

XS
SM
MD
LG