Упродовж осені цього року Збройні сили України, за даними Генерального штабу, уразили понад 50 об’єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. Настільки високої кількості успішних влучань за такий короткий проміжок часу в українських оборонців ще не було, вважають військові та економічні експерти, з якими поспілкувалися «Схеми» (проєкт Радіо Свобода).

За допомогою супутникових знімків Planet Labs, які є у розпорядженні редакції, журналісти окреслили масштаб влучань ЗСУ, склавши інтерактивну мапу уражених російських стратегічних об’єктів: військових, нафто- й газопереробних заводів, нафтових баз і терміналів.

«Схеми» дослідили й наслідки 13-ти з цих ударів, спираючись на знімки з супутника та експертизу опитаних аналітиків. За їхніми словами, ці атаки ЗСУ вже почали призводити до зростання витрат Росії на додатковий захист, а також до браку палива в окремих регіонах.

У Генштабі ЗСУ метою ударів по стратегічних об’єктах Росії називають «зниження воєнно-економічного потенціалу». Росія раніше визнавала , що такі удари шкодять російській економіці, а МЗС РФ назвав їх «саботуванням економічної інфраструктури».

Уражений цех заводу з «Ростеху»

«Саранський механічний завод» (СМЗ) – одне з підприємств російської державної корпорації «Ростех», ключового виробника зброї та боєприпасів для армії Росії, що перебуває під санкціями України з 2023 року.

Сили оборони України вдарили по цьому заводу безпілотниками в ніч на 22 жовтня. Влучання по одному з «підприємств» підтвердив й представник місцевої влади, губернатор Мордовії Артем Здунов.

На супутникових знімках Planet Labs, зроблених невдовзі після цієї атаки, «Схеми» помітили пошкодження даху однієї з будівель заводу. Втім, інших ймовірних наслідків атаки ЗСУ роздільна здатність супутникових зображень побачити не дозволяє.

На думку топменеджера компанії-виробника зброї, офіцера Повітряних сил у резерві та авіаексперта Анатолія Храпчинського, уражену будівлю можуть використовувати як цех кінцевої збірки виробів заводу. Про це, за його словами, свідчить декілька ознак: «Типова архітектура, висота під крани, довгі прольоти, світлові ліхтарі, комунікації, що підходять до будівлі, і сендвіч-панельна обшивка для стабільного мікроклімату, тобто не складське приміщення».

«Такі корпуси потрібні, коли підприємство переходить від старої мехобробки до фінальної збірки. Тому, скоріш за все, це цех кінцевої збірки», – додав Храпчинський у коментарі «Схемам». Згідно з даними Головного управління розвідки України, на цьому заводі виготовляють міни, світлошумові гранати, протипіхотні інженерні снаряди, а також запали та детонатори для боєприпасів.

На супутникових знімках також видно й новозведену неподалік будівлю, яка, за словами експерта, нагадує черговий цех. Він з’явився на території «Саранського механічного заводу» цього літа, а розпочалось будівництво ще у 2024 році. Втім, чи використовується це приміщення й за яким призначенням – наразі невідомо.

У вересні 2025 року в своєму розслідуванні «Схеми» повідомляли, що саранський завод виготовляв піротехнічні сповільнювачі, необхідні для створення газових гранат РГ-Во, та постачав їх заводу-виробнику – «Науково-дослідному інституту «Прикладної хімії». Використовувати газові гранати на полі бою забороняє міжнародне право.

Пошкоджений трубопровід нафтового термінала Туапсе

Порт російського міста Туапсе – один із ключових для Росії в Чорному морі. Згідно з даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, його використовують для підтримки військової логістики: перевезення техніки, боєприпасів, пального та матеріалів для обслуговування кораблів. А ще – для перевалки нафти.

Там розташовується нафтовий термінал, потужність якого, за оцінкою аналітиків інституту, сягає 17 мільйонів тонн на рік. Через нього на експорт відвантажують продукти місцевих нафтопереробних заводів (НПЗ) самого Туапсе, Саратова, Ачинська та Самари.

У ніч на 1 листопада Сили оборони України завдали удару по цьому терміналу.

За даними джерела Радіо Свобода в Службі безпеки України, це спецоперацію виконував Центр спецоперацій «Альфа» СБУ у взаємодії з іншими підрозділами Сил безпеки та оборони.

«Зафіксовано п’ять влучань безпілотників. Унаслідок прильотів загорівся танкер та виведено з ладу щонайменше чотири нафтоналивні стендери (трубопровідні системи для вантажно-розвантажувальних робіт з рідкими продуктами – ред.), що здійснюють завантаження та розвантаження танкерів. Пошкоджено також портові будівлі», – повідомило джерело у спецслужбі.

На знімках Planet Labs за 3 листопада, які є у розпорядженні «Схем», видно ймовірне місце влучання – нафтовий трубопровід. На його пошкодження вказують сліди пожежі на одному з пірсів, а також видимий розлив нафти в море, для локалізації якого застосовували захисні бони.

Постраждав й один із танкерів, що стояв в порту в момент удару. Про це повідомили в телеграм-каналі Оперативного штабу Краснодарського краю. Там зазначили: «У порту Туапсе уламки безпілотників впали на нафтоналивний танкер. Постраждала палубна надбудова. Екіпаж танкера евакуювали. На судні виникла пожежа».

За інформацією Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, у час атаки на термінал там завантажувалися три танкери: два – грецькі (Pollux та Coast Buster) та один – турецький (Chai).

Також на супутниковому знімку, зробленому через день після удару, видно дим в 600 метрах на захід від порту. Там розташовується російська військова техніка – це підтверджує зображення її скупчення в цьому місці, починаючи з 2023 року і дотепер, наявне в застосунку GoogleEarth.

2 листопада речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в етері телемарафону зазначив, що удар Сил оборони України по терміналу в Туапсе «матиме для Росії довгострокові наслідки».

«Окрім безпосередньо ураження технологічних ланцюжків, які задіяні у відвантаженні, буде і реакція серед мореплавців, тобто компаній, які безпосередньо наповнюються там. Це і підняття страхових внесків, і це відіб'є багатьом бажання в принципі заходити в ці порти», – заявив Плетенчук.

5 листопада агентство Reuters з посиланням на два джерела та інформацію з бази даних LSEG (London Stock Exchange Group, провідний світовий постачальник інфраструктури фінансових ринків та даних зі штаб-квартирою в Лондоні – ред.) про відстеження суден повідомило, що внаслідок удару ЗСУ порт в Туапсе тимчасово призупинив експорт нафти, а місцевий завод – її переробку.

Зруйновані цистерни й насоси для перевалки нафти в Криму

Морський нафтовий термінал у Феодосії, за інформацією Генерального штабу, – «найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів, які використовувалися, в тому числі і для забезпечення потреб окупаційної армії РФ».

ЗСУ завдає ударів по цьому терміналу з 2024 року. Влучає, попри систему протиповітряної оборони – таку саму, як в резиденції Путіна – що з'явилась там двома роками раніше.

Лише цієї осені, згідно з заявами Генштабу, українські військові уразили термінал три рази. Перший з них, 6 жовтня – найуспішніший. На супутникових знімках, які опинилися в розпорядженні «Схем», видні 13 пошкоджених й зруйнованих резервуарів з паливом. Наслідки масштабних пожеж також помітні й біля двох підземних сховищ нафтопродуктів, а також залізниці.

«Удар був нанесений також по будівлі насосного цеху біля залізниці. Таке пошкодження можна розцінити як більш важливе, оскільки це унеможливлює основну подальшу роботу терміналу, а саме – перевалку нафтопродуктів», – пояснив «Схемам» аналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко, коментуючи супутникові знімки.

Згідно з даними російського реєстру юросіб, цим терміналом на захопленому Росією півострові володіє підсанкційний державний «Черноморнефтегаз». Починаючи з 2023 року справи в підприємства погіршилися, про що свідчить його фінансова звітність.

У 2023 році чисті збитки нафтового терміналу Феодосії склали 218 мільйонів рублів (2,4 мільйона доларів), а у 2024-му – 357 мільйонів рублів (4,5 мільйони доларів).

Займання на території одного з нафтових комплексів «Транснефти»

«Шесхаріс» – нафтоналивний комплекс найбільшої у світі нафтотранспортної компанії, російської державної «Транснефти», яка перебуває під санкціями західних країн.

Він розташований у порту міста Новоросійськ і є одним із найбільших терміналів з перевалки нафти та нафтопродуктів на півдні Росії. Його використовують для експорту нафти Чорним морем та забезпечення нею місцевих заводів Краснодарського краю. А ще – «у забезпеченні угруповань збройних сил держави-агресора, які ведуть бойові дії в Україні», зазначають у Генштабі ЗСУ.

У ніч на 14 листопада українські військові уразили сам термінал «Шесхаріс», пункт базування кораблів, інфраструктуру порту, пускові установки та сховище ракет. Удару завдали ракетами «Нептун» та безпілотниками українського виробництва, заявили в Генштабі.

Російські воєнні блогери у телеграм-каналах підтверджували пошкодження інфраструктури нафтобази та пожежу, що там почалась.

Порівнявши і проаналізувавши супутникові знімки Planet Labs за 1 та 21 листопада, «Схеми» виявили на території «Шесхарісу» сліди від щонайменше двох займань, які могли статися внаслідок влучань ЗСУ. Одне – неподалік від місця завантаження нафтопродуктів у танкери, друге – вздовж нафтопроводу, поблизу автомобільної дороги.

Знищені цистерни з паливом приватних мереж АЗС в Криму на мільйони доларів

У ніч на 29 жовтня Сили оборони України вдарили одразу по двох нафтобазах неподалік від Сімферополя в окупованому Криму. Про це того ж дня журналістів Радіо Свобода повідомило поінформоване джерело у Службі безпеки України.

«СБУ продовжує системну роботу зі знищення систем ППО, що прикривають Крим, та нафтобаз, які забезпечують ворога паливом. Кожна така спецоперація знижує військовий та логістичний потенціал росіян», – зазначив співрозмовник.

Ці нафтобази належать приватним підприємствам. Та, що у селищі Гвардійське – російській компанії «Кедр», яка володіє однією з найбільших на півострові мереж автозаправок ATAN. А «Комсомольська», що розташована за 10 км на південь від неї – компанії «ТЭС», власниці однойменного бренду заправок.

Обидві компанії сприяють Росії у її війні проти України.

«Кедр», згідно з даними з російських державних реєстрів, проаналізованих «Схемами», неодноразово виконував оборонні замовлення РФ на поставку палива, зокрема й після початку повномасштабної війни, за що потрапив під санкції України. А нафтобаза компанії у Гвардійському може застосовуватися для військових потреб, адже розташована поблизу однойменного летовища, з якого російська армія часто веде обстріли України.

«ТЭС», що працює у Криму ще з 1992 року, на своєму сайті звітує про «регулярну та всебічну підтримку» російської армії.

«Ми переконані, що систематична допомога бійцям «спеціальної військової операції» (так у Росії називають війну проти України – ред.) допоможе перемогти ворога», – йдеться у пресрелізі компанії за 22 вересня 2025 року про передачу гідроциклів одному з підрозділів армії РФ, що атакує Херсонщину.

Супутникові знімки, які отримали «Схеми», свідчать про те, що внаслідок ударів ЗСУ по нафтобазах цих двох мереж автозаправок 29 жовтня там сталися масштабні пожежі.

На «Комсомольській», зокрема, палали паливомастильні сховища.

Таких самих пошкоджень зазнала й нафтобаза у селищі Гвардійське – у місцевих телеграм-каналах публікували відео масштабної пожежі, зняте очевидцями. Голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов у своєму телеграм-каналі визнав інформацію про пожежу та зазначив, що займання сталося внаслідок влучання українських безпілотників по одній з ємностей з паливно-мастильними матеріалами.

За даними Генштабу, ЗСУ влучали по нафтобазі у Гвардійському цієї осені декілька разів. Перший із цих ударів, у ніч на 17 жовтня, видався найбільш руйнівним. На супутниковому знімку видно ушкодження щонайменше шістьох цистерн з паливом та численні пожежні машини, залучені до гасіння вогню, який палав ще чотири дні по тому.

На думку директора «Консалтингової групи А-95», експерта з енергетики Сергія Куюна, кожна така цистерна, наповнена паливом, може коштувати до 1 мільйона доларів, тобто загальна сума збитків може сягати 6 мільйонів доларів.

«Судячи з супутникового знімка можна припустити, що це резервуари-тисячники, і, враховуючи, що пожежа тривала декілька днів, якась кількість палива там точно була. Назвати цю шкоду критичною важко, бо відновити цистерни з паливом не буде проблемою для підприємства. Але шкода від такого удару, звісно, значно перевищує вартість безпілотників, які були застосовані», – зазначив Куюн.

Пошкоджені будівлі підприємств «Транснефти» та «Лукойлу»

У період з кінця вересня до початку жовтня Сили оборони України, згідно з публічними заявами, вдарили по пʼяти нафтогазових обʼєктах вздовж правого берега річки Волга на ділянці між Саратовом та Волгоградом. Усі вони належать до єдиного логістичного та сировинного вузла.

Наслідки щонайменше двох із цих ударів видно на супутникових знімках Planet Labs, які є у розпорядженні редакції «Схем».

Журналісти помітили пошкодження на території «Зензеватки», проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії «Транснефть» та Коробковського газопереробного заводу компанії «Лукойл», крупним акціонером якої є олігарх Вагіт Алекперов. Ці обʼєкти розташовані в 60-ти кілометрах один від одного.

На супутникових знімках Planet Labs за 27 вересня, які є у розпорядженні «Схем», видно, що після удару українських військових трьома днями раніше значно пошкоджена одна з будівель станції «Зензеватка».

За словами опитаних «Схемами» експертів Куюна та Сіренка, призначення ураженого приміщення визначити вкрай важко – у відкритих джерелах відсутні плани цієї станції. Втім, обидва фахівці зійшлися на тому, що через санкційні обмеження на імпорт багатьох товарів до Росії – зокрема, військового призначення – пошкодження обладнання може призвести до значних проблем у роботі «Зензеватки», через яку проходить до 95 млн тонн нафтопродуктів на рік.

Коробковський газопереробний завод «Лукойлу» також зазнав суттєвих пошкоджень. На це вказують супутникові знімки, зроблені 9 жовтня, на наступний день після удару українських військових по цьому підприємству.

На цих зображеннях – наслідки масштабної пожежі в центральній частині заводу та поруч із ним. Утім, роздільна здатність знімків не дозволяє детально оцінити ступінь пошкоджень.

Коробковський завод – один із найбільших з первинної переробки природного газу та супутнього нафтового газу на півдні Росії, згідно з інформацією російських ресурсів про виробничі підприємства.

Пошкоджений трубопровід і цистерна Саратовського НПЗ

Саратовський нафтопереробний завод – один із найбільших в Росії. Підприємство належить компанії «Роснефть» та розташовується в годині їзди від іншого стратегічно важливого об’єкта – аеродрому «Енгельс-2».

На цьому летовищі базується авіація, зокрема, бомбардувальники Ту-160 та Ту-95 – носії крилатих ракет, якими російські військові регулярно обстрілюють Україну.

А Саратовський НПЗ, що на іншому березі річки Волги, «випускає понад 20 видів нафтопродуктів – бензини, мазут, дизельне пальне, сірку технічну», за інформацією Генштабу ЗСУ, та «задіяний у забезпеченні потреб російської армії».

Лише цієї осені українські військові били по цьому підприємству сім разів. Це непересічна кількість ударів, порівняно з іншими об’єктами, по яких цілять Сили оборони України.

У ніч на 14 листопада у Генштабі вчергове відзвітували про влучну атаку.

На супутникових знімках Planet Labs за 16 листопада, які отримали «Схеми», видно пошкодження щонайменше однієї цистерни для нафтопродуктів та руйнування технологічного трубопроводу.

За даними видання Reuters, попередня атака українських військових на Саратовський завод 11 листопада безпілотниками призвела до тимчасового призупинення роботи підприємства, можливою тривалістю до кінця осені.

Ріст кількості влучень по стратегічних обʼєктах РФ

На думку трьох опитаних «Схемами» військових експертів, масштаб осінніх ударів українських військових по російських стратегічних об’єктах можна назвати безпрецедентними.

«З того, що ми бачимо навіть з офіційних звітів, можна сказати, що кількість атак ЗСУ по об’єктах російської військової й нафто-паливної інфраструктури цієї осені значно виросла, а відповідно – зросла й кількість успішних атак, частину яких з супутника, на жаль, підтвердити неможливо», – зазначив у коментарі «Схемам» військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд» та експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський.

Лише в листопаді, за підрахунками Bloomberg, українські військові уразили стратегічні обʼєкти на території Росії 14 разів. За осінь «Схеми» нарахували понад 50 об’єктів, про удари по яких заявляли у Генштабі. Усього ж у 2025 році Сили оборони України здійснили близько 160 атак по нафтовидобувних та нафтопереробних підприємствах Росії, заявив голова СБУ Василь Малюк наприкінці жовтня.

Серед цілей атак – нафтові термінали, нафтопроводи, порти, які здійснюють перекачку нафти, нафтосховища, нафтоперекачувальні станції, танкери, а також оборонні заводи.

Ступінь ураження цих обʼєктів не завжди можна з точністю оцінити, спираючись лише на супутникові знімки. Однак у розмові зі «Схемами» експерти зауважили, що регулярні удари по нафтових об’єктах вже мають на Росію суттєвий негативний вплив.

Зокрема, російському керівництву довелося відтягувати частину сил і засобів з поля бою для захисту від українських атак важливих об’єктів всередині Росії – наприклад, суттєво збільшити кількість мобільних груп для боротьби з дронами, зазначив Киричевський. За його словами, це успішно послаблює військові можливості РФ: «Якщо не вести вплив на ворога на його території, а лише захищатись – нам буде ще гірше».

Впливають удари по російських НПЗ й на доступність бензину в деяких регіонах Росії.

«Ми бачимо, що в низці регіонів Росії вже утворився дефіцит бензину і, можливо, люди задумаються, чому вони не можуть доїхати на роботу в країні, яку всі називають «бензоколонкою», – сказав «Схемам» аналітик компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко.

У вересні агенція Reuters повідомляла, що, за її підрахунками, Україна позбавила Росію щонайменше 17% нафтопереробних потужностей, а це 1,1 млн барелів на добу. Видання Economist того ж місяця оцінювало цей показник у майже 20%.

Враховуючи, що інтенсивність українських атак восени лише зросла, зараз цей відсоток може бути ще вищим.